30. Палеографічні та палеоекологічні особливості кембрію (550-500 млн.)

У східній півкулі існував суперконтинент Гондвана. Крім Гондвани були такі великі маси суходолу: Лавренція, Ангарида, Балтика. Більша частина континентальних мас була зосереджена в південній півкулі. Утворився океан Прототетіс. Між Балтикою та Лавренцією існував океан Япетус, між Ангаридою та Балтикою – Палеоазійський океан.

Таласократичний етап. Температура вод досягала 40°C.

Клімат на Землі був тепліший, ніж у наші дні. Тропічні узбережжя материків облямовували гігантські рифи зі строматолітів. Проте ці рифи потроху зменшувалися в розмірах, оскільки багатоклітинні тварини, що бурхливо розвивалися, активно їх поїдали. На суші часи не було ні рослинності, ні ґрунтового шару, тому вода і вітер руйнували її набагато швидше, ніж нині.

На Землі існували величезні області, зайняті континентальним шельфом, або материковими обмілинами. Тут створилися ідеальні умови для життя: дно, покрите шаром м'якого мулу, і тепла вода. До цього часу в атмосфері утворилося багато кисню, хоча його й було менше, ніж сьогодні.

Кембрійський вибух життя. Розмаїття акритархів і динофлагілятів (мікропланктон) говорить про появу хижацтва.

Радіолярії. Справжні медузи, губки (археоціати), черви. Голкошкірі. У тварин вперше з’являються тверді покриви (фосфатні, хітинові, потім – карбонатні). Брахіоподи – плеченогі молюски. Голкошкірі. Поодиноко зустрічалися корали. Опабінія. Аномалокаріс – головний хижак.

Час виникнення та розквіту трилобітів (60% фауни). Вони являють собою стародавню групу членистоногих тварин, найближче стоять до ракоподібних.

1909 р. – виявлена фауна бургеських сланців – велика к-ть скам’янілостей м’якотілих тварин, відсутні в більш давніх породах.

31. Палеографічні та палеоекологічні особливості ордовіку (500-450 млн.)

Гондвана просувається на південь. Інші континенти вступили в стадію острівних дуг. Через відсутність рослинного покриву величезним було винесення матеріалу в зону шельфу. Тропічний пояс – Ангарида, Балтика, Лавренція

Таласократичні умови. Клімат початку періоду теплий і вологий. У кінці ордовику було зледеніння, котре обумовило зменшення частки CO₂. В середині періоду утворилися кліматичні зони.

Розвиток фауни пов’язаний із насиченням шарів родючою суспензією, пов’язаною з вулканічною діяльністю.У 3 рази збільшилася кількість видів. Зникли археоціати. На мілководдях в організмів формувалися карбонатні покриви. З’явилися моховатки, морські лілії, наутилоідеї – головоногі, які мали пряму або злегка вигнуту раковину довжиною 2-3 м (хижаки, полювали на трилобітів і брахіоподів), граптоліти (складені з крем’янистих частинок).

Продовжували існувати більш організовані трилобіти. Вони могли згортатися в клубок. Багато за рахунок хвостового відділу навчилися плавати.Трилобіти складали лише 10% фауни. Існували ракоскорпіони. Зя’являються панцирні риби (безщелепні, безхребетні).

Найбільш цікавоюподією в палеогеографії ордовику є знахідки залишків спор рослин, що свідчить про існування наземних рослин на прибережних сильно заболочених низовинах.

Символом тваринного світу в морських басейнах ордовику стали граптоліти. Це тип напівхордових тварин, які вели планктонний спосіб життя або прикріплялися до водоростей. Мали деревоподібну будову із загальною віссю для всіх особин.