28. Особливості розвитку географічної оболонки в ранньому протерозої (2500-1500 млн. Р.)

Активна метаморфізація, формування протоплатформ.

Результатом біломорської складчастості була поява південного континенту Нени (продукт Біломорської складчастості). У кінці раннього протерозою формується суперконтинент Пангея-1 (продукт найпотужнішої в історії Землі Карельської складчастості) і новий гігантський океан - Панталласа.На материку формується серія червоноколірних континентальних відкладів - грубоуламкових несортованих конгломератів, гравелітів, аркозів і пісковиків.Широко були розвинені товщі тилітів. Характерні залізисті кварцити (джеспіліти).

В атмосфері протерозою вміст О₂ досяг сучасного рівня, що свідчить про бурхливу діяльність бактерій, продукти життєдіяльності яких знайдені в доломітах. Зменшується кількість кислих димів, майже повністю видаляється з атмосфери аміак і метан, в результаті чого вплив атмосферних опадів, поверхневих і грунтових вод на породи суші став менш агресивним. У зв'язку з цим повне хімічне розкладання, якому в археї піддавалися породи земної поверхні, змінюється звичайним вивітрюванням з утворенням грубоуламкових матеріалів - теригенних опадів.

З наявністю О₂ з'явилися перші еукаріотні рослини - організми, в клітинах яких формується ядро з набором хромосом. Але переважали одноклітинні (бактерії) і багатоклітинні прокаріоти.

2,5 млрд. і 2 млрд. років тому - два масштабні зледеніння, охопили пн. і пд. материки.

29. Особливості розвитку географічної оболонки у пізньому протерозої (1500-550 млн.Р.)

Авлакогенний етап. Період пізнього протерозою - це час радикальної перебудови структурного плану Землі. Відбувається Руйнування Пангеї-1, утворення найбільшого материку докембрію – Родінії (1 млрд. років тому).

Відбувається розвиток рифтів, що нині є авлакогенами. Байкальська складчастість – 2-га після Карельської. Байкаліди з’єднали частини Південної Америки. Сформувалася єдина Африкано-Аравійська платформа.

Клімат раннього і середнього рифею був м'яким морським і дуже теплим. Середні температури повітря становили 40-50^оС. Така температура повітря і висока вологість + насиченість СО₂сприяли розвитку організмів та виникненню строматолітів і мікрофітолітів, максимальний розвиток яких за весь докембрій припадає на середній рифей). На суші формувалися червоноколірні кори вивітрювання, в результаті чого в морях накопичувалися теригенні опади. Це було пов'язано з аридних умовами, що підтверджується і наявністю в середньому рифеї соленосних товщ.

У верхньому рифеї скорочується обсяг карбонатонакопичення і розширюється роль теригенних відкладень, серед яких найбільш розповсюджені льодовикові освіти - тилліти. Відбувається похолодання клімату і виникає термічна зональність - стали відокремлюватися області з нівальним (холодним) і екваторіальним кліматами. Це призвело до різкого скорочення строматолітів і мікрофітолітів.

650 млн. років тому сталося найбільше за всю історію Землі вендське зледеніння.

1,5 млрд. років тому з’явилися багатоклітинні організми. У венді (680-550 млн. років) виникає едіакарська фауна (дикінсонія, чарнія, спригіна) – медузи, кільчасті і плоскі черви, голкошкірі.