
- •1.Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
- •2.Предмет, концептуальні основи та методологія мікроекономіки.
- •3.Нормативна і позитивна мікроекономіка.
- •4.Корисність в економічній теорії і проблема її виміру
- •5.Потреби, види потреб.
- •6.Закон спадної граничної корисності
- •7.Рівновага споживача з кардиналістських позицій
- •8.Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •Властивості кривих байдужості:
- •Через будь-яку точку координатного простору можна провести криву байдужості.
- •Криві байдужості опуклі до початку координат.
- •10.Бюджетна лінія
- •13.Оптимум споживача як модель раціонального вибору.
- •14.Реакція споживача на зміну його доходу.
- •15.Криві Енгеля. Закони Енгеля
- •16.Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •17.Ефект заміщення та ефект доходу.
- •18.Парадокс Гіффена.
- •19.Прийняття рішень в ситуаціях з ризиком
- •20.Попит і закон попиту.
- •21.Пропозиція і закон пропозиції.
- •22.Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.
- •23.Поняття про надлишок споживача і надлишок виробника
- •24.Концепція еластичності попиту.
- •Фактори, що впливають на еластичність попиту:
- •25.Взаємозв’язок між ціною та виторгом за різної еластичності.
- •26.Еластичність пропозиції.
- •27.Фактори впливу на еластичність пропозиції.
- •28.Підприємство як суб’єкт ринку та виробничо-ринкова система.
- •30.Фактор часу і періоди у функціонуванні підприємства
- •31.Поняття і параметри виробничої функції.
- •32.Параметри підприємства як мікроекономічної моделі.
- •1. Сукупні витрати (тс) – витрати на виробництво певного обсягу продукції q.
- •2. Середні сукупні витрати (ас) – це кількість сукупних витрат виробництва, що припадає на одиницю виробленої продукції.
- •33.Однофакторна виробнича функція.
- •34.Двофакторна виробнича функція
- •35.Оптимум виробника
- •36.Витрати виробництва за короткостроковий період.
- •37.Витрати виробництва за довгостроковий період
- •39.Ознаки й умови досконалої конкуренції.
- •40.Ринковий попит на продукцію фірми за умов досконалої конкуренції.
- •Основні підходи до визначення максимізації прибутку:
- •41.Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді.
- •42.Рівновага фірми та галузі в короткостроковому періоді.
- •43.Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
- •44.Ефективність ринку досконалої конкуренції.
- •45.Модель “чистої” монополії та її характеристики.
- •47.Монопольний ринок у короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •48.Різновиди монополій.
- •49.Особливості функціонування реальних монополій
- •50.Потреба державного регулювання монополії, антимонопольна політика.
- •51.Основні ознаки олігополії.
- •52.Теоретичні моделі олігополії.
- •53.Теорія ігор в моделюванні олігополії.
- •54.Особливості організації олігополістичного ринку.
- •55.Ефективність олігополії.
- •58.Нецінова конкуренція.
- •61.Порівняльна характеристика ринкових структур.
- •62.Особливості ринків факторів виробництва
- •63.Попит та пропозиція праці.
- •64.Капітал як фактор виробництва тривалого використання.
- •65.Земля як фактор виробництва
- •66.Поняття ринкової рівноваги
- •68.Загальна рівновага та економіка добробуту.
- •67.Рівновага обміну.
- •70.Правові передумови для ринкових суб’єктів
- •71. Інституціональна природа сучасної фірми
- •72.Позаринкові зовнішні ефекти
- •73. Громадські блага
- •12. Гранична норма заміщення благ.
- •Вопрос 12. Гранична норма заміщення благ
- •Вопрос 38. Концепція мінімально ефеуктивного розміру підприємства
- •Вопрос 46 Діагностування монопольної влади
- •Вопрос 55. Ефективність олігополії
- •Вопрос 57. Ринкова поведінка монополістичного конкурента
- •Вопрос 61 Порівняльна характеристика ринкових структур
39.Ознаки й умови досконалої конкуренції.
Термін "конкуренція" з лат. concurrentia означає - змагання, суперництво. Існує безліч визначень конкуренції, деякі з них:
Конкуренція - це війна всіх проти всіх (Фрідріх Енгельс).
Конкуренція - це боротьба між капіталом за отримання максимального прибутку.
Конкуренція - боротьба між фірмами за один і той же сегмент ринку.
Конкуренція - суперництво між окремими особами, зацікавленими в досягненні певної мети кожний для себе.
Конкуренція - суперництво в який-небуть галузі, боротьба за досягнення кращих наслідків.
Можна зробити поспішний висновок, що конкуренція - це зло, але це не так. За Адамом Смітом, конкуренція - втихомирює егоїзм і регулює ціни, кількість.
Конкуренція має свої позитиви і негативи. До плюсів можна віднести те, що конкуренція - є двигуном економічного прогресу, є знаряддям інноваційного прогресу, знижує витрати на одиницю продукції, підбирає життєздатні фірми. До мінусів можна віднести те, що конкуренція - призводить до економічних криз виробництва, розорення і безробіття, призводить до хижацького використання ресурсів, інколи переростає у недобросовісну конкуренцію.
Економісти виділяють чотири основні ситуації на ринку:
1) досконала конкуренція,
2) досконала монополія,
3) монополістична конкуренція,
4) олігополія.
Структура ринку характеризує умови, в яких відбувається конкуренція. Структуру ринку визначають за кількістю фірм та покупців на ринку, за наявністю та доступністю інформації, за можливістю змов між продавцями чи покупцями, а також: за легкістю входження і виходу з конкретного ринку. На структуру ринку може впливати також держава через ухвалення економічних законів. У свою чергу структура ринку впливає на рівень цін, обсяги виробництва та величину прибутків підприємств.
Розрізняють чотири основні ринкові структури – досконала конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія, чиста монополія. їхні характерні ознаки подано у таблиці 9.1.
Іноді в літературі використовується термін "недосконала конкуренція", яким позначають усі ті структури ринку, що відрізняються від досконалої конкуренції.
Розглянуті вище ринкові структури можна поділити на дві групи: реальні та ідеальні. До реальних структур можна віднести монополістичну конкуренте та олігополію, до ідеальних – досконалу конкуренцію і чисту монополію. Олігополія і монополістична конкуренція притаманні багатьом реально існуючим ринкам. До олігопольних структур належать, наприклад, телебачення, виробництво автомашин, сигарет; до монополістично-конкурентних – виробництво одягу, ліків, побутової електротехніки, надання банківських послуг населенню, видання журналів і газет тощо.
На відміну від монополістичної конкуренції та олігополії, досконала конкуренція і чиста монополія не характеризують які-небудь реально існуючі ринки, а представляють ідеальні типи ринкових структур.
Таблиця 9.1 – Класифікація ринкових структур
Характерні ознаки |
Структури ринку |
|||
Досконала конкуренція |
Монополістична конкуренція |
Олігополія |
Чиста монополія |
|
Кількість фірм, які виробляють продукт |
Дуже велика кількість неза- лежних фірм |
Багато фірм |
Декілька фірм |
Одна фірма |
Тип продукту |
Стандартизо-ваний; однорідні товари |
Диференційова- ний залежно від ринків |
Стандартизо-ваний або диференційо-ваний |
Унікальний; не має близьких замінників |
Умови входження на ринок |
Дуже легкі, відсутні перешкоди |
Відносно легкі |
Обмежені, вимагають великих інвестицій |
Блоковані |
Контроль над Цінами |
Відсутній; ціни визначає ринок |
Обмежений |
Обмежений взаємною залежністю; значний у разі таємної змови |
Значний, інколи повний контроль |
Нецінова конкуренція |
Відсутня |
Наголос на рекламу, торгові знаки, марки |
Типова, особливо за диференціації продукту |
Реклама зв'язку фірми з громадськими організаціями |
Приклади |
Сільське господарство; ринок цінних паперів |
Роздрібна торгівля, вироб- ництво одягу, взуття |
Сталеливарна, автомобільна, побутові електроприлади |
Місцеві підприємства комунальних послуг |
Звичайно, термін "ідеальні ринкові структури" означає не те, що ці структури є гарними, а те, що вони існують як абстрактні ідеї.
До ідеальних ринкових структур ринки, що існують реально, можуть тільки наближатися. Наприклад, найближчими до досконалої конкуренції є деякі ринки сільськогосподарської продукції (пшениця, кукурудза), а також деякі фінансові ринки або біржі. Так само важко знайти ринки чистої монополії. Навіть у фірм, які займають монопольно-домінуюче становище на ринку, майже завжди є один – два дрібних конкуренти. Крім того, дуже рідко яка-небудь продукція унікальна настільки, що взагалі не має замінника. Отже, ідеальних ринкових структур у реальному світі не існує.
Для чого ж тоді аналізувати теоретичну модель досконалої конкуренції та чистої монополії?
По-перше, аналіз ідеальних ринкових структур розкриває, яким чином розміщувалися би ресурси і встановлювалися ціни, якби не було ніяких ринкових недосконалостей – диференціації продуктів, немобільності ресурсів, поганого знання ринку тощо.
По-друге, цей аналіз показує шлях до найефективнішого розміщення ресурсів за певних умов чи обмежень.
По-третє, аналіз ідеальних структур допомагає нам збагнути таку економічну систему, в якій рух товарів, послуг і ресурсів є безперешкодним.
По-четверте, такий аналіз дає змогу побудувати точні моделі, які демонструють усі альтернативи відносно обсягу випуску продукції та рівня цін, а отже, сприяють максимізації прибутків фірми.
Підсумуємо ознаки чистої (досконалої) конкуренції:
1.Велика кількість продавців, які на рівних умовах конкурують між собою. Поняття "дуже багато" не має кількісного вираження. Їх може бути тисячі, десятки або навіть сотні тисяч. Головне, щоб частка кожного з них на ринку була настільки малою( не більше 1%) , що збільшення чи зменшення обсягів продаж кимсь з них ніяк не позначалося на ринковій ситуації взагалі. Звичайно, такі умови трапляються досить рідко. Однак з певною умовністю цій ознаці відповідають ринки сільськогосподарської продукції в розвинених країнах, біржові торги чи продаж іноземної валюти в обмінних пунктах.
2. Стандартна продукція, що пропонується для продажу. Це означає, що споживач не відрізняє товар одного продавця від товару іншого, навіть якщо вони мають відмінності. Тому йому однаково, у якого з продавців придбати товар.
3. Відсутність можливості у окремого продавця впливати на ринкову ціну. Продавець може запропонувати свою продукцію за нижчими цінами порівняно з тими, що склалися на ринку. Однак це, по-перше, не вплине на ринкову ціну взагалі, оскільки частка окремого продавця на ринку мізерна, а по-друге, буде суперечити вихідному припущенню про максимізацію вигоди як основного мотиву поведінки економічних суб'єктів, адже у цьому разі прибуток продавця зменшиться порівняно з продажем товару за ринковою ціною. Йому не залишається іншого вибору, як продавати товар за ринковими цінами. Тому продавця в умовах досконалої конкуренції найчастіше називають "тим, хто погоджується з ціною".
4. Вільний вступ до галузі та вихід з неї. Ринок буде конкурентним лише тоді, коли не існуватиме ніяких законодавчих, технологічних, фінансових чи інших перешкод, що могли б завадити появі чи зникненню нових фірм, які виробляють певний продукт. На цій особливості досконалої конкуренції слід наголосити, оскільки саме на ній ґрунтується пояснення механізму пристосування галузі до вимог ринку у довготерміновому періоді.
5. Відсутність нецінової конкуренції. Основою для проведення нецінової конкуренції, як правило, є диференціація товару. Оскільки на конкурентному ринку товари стандартні, то підстав для нецінової конкуренції немає.
6. Інформація про ціни, технології та імовірний прибуток легко доступна, що забезпечує гнучке реагування на зміну ринкових умов.
Зіставлення перелічених ознак з існуючим конкурентним середовищем у реальній економіці показує, що чиста конкуренція – явище унікальне. Сьогодні майже немає сфер, де можна було б виявити ці ознаки. Однак це не означає, що досконала конкуренція не потребує спеціального аналізу. Чому? По-перше, існує кілька сфер (галузевих ринків), де ситуація більше схожа на чисту конкуренцію, ніж на будь-яку іншу модель ринку. По-друге, для пізнання складніших ринкових ситуацій треба починати аналіз з найпростіших варіантів, до яких належить ринок досконалої конкуренції.