Види судово-психологічної експертизи

За місцем та умовами проведення	За процесуальним положенням	За предметом експертизи досліджуваних
* амбулаторно стаціонарно (в експертній установі, ст.198 КПК); * в залі судового засідання (ст.310 КПК).	* експертиза підозрюваного; * обвинувачуваного; * підсудного; * потерпілого; * свідка.	* експертиза індивідуально-психологічних особливостей обвинуваченого та їхнього впливу на його поведінку під час здійснення дій, що йому інкримінують; * експертиза неповнолітніх; * експертиза особливостей емоційних станів; * експертиза здатності потерпілої у справі про зґвалтування розуміти. характер і значення чинених з нею дій або чинити опір

Висновок судово-психологічної експертизи є підсумковим документом всієї роботи психолога і джерелом доказів.

Висновок експерта – це мотивована відповідь на поставлені питання, до якого він прийшов на підставі своїх спеціальних знань в результаті всебічного, повного та об’єктивного дослідження наданих матеріалів. Якщо в ході дослідження встановлено обставини, з приводу яких питання перед експертом не ставилися, але вони, на думку експерта, мають суттєве значення для справи, що розглядається, то відповідні дані також включаються у висновок.

У висновку повинно бути зазначено:

• коли, де, ким (прізвище, освіта, спеціальність, учений ступінь і звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза;

• хто був присутнім протягом проведення експертизи;

• питання, що були поставлені експертові;

• які матеріали використав експерт та які провів дослідження;

• мотивовані відповіді на поставлені питання.

Письмовий висновок – це єдина процесуальна форма для висновку експерта. Відповіді експерта, що протоколюються під час допиту, роз’яснюють письмову частину висновку, але не замінюють його.

Висновок судово-психологічної експертизи повинен бути написаний зрозумілою мовою, спеціальні терміни повинні бути роз’яснені. Важливі моменти висновку – простота, переконливість, обґрунтованість і ясність.

Тема 5. Особливості окремих видів судово-психологічної експертизи.

Питання:

1. Судово-психологічна експертиза індивідуально-психологічних особливостей обвинуваченого (підсудного).

2. Судово-психологічна експертиза емоційних станів.

3. Судово-психологічна експертиза потерпілих від статевих злочинів.

4. Судово-психологічна експертиза неповнолітніх обвинувачених.

5. Судово-психологічна експертиза особистості суїцидентів.

Судово-психологічна експертиза індивідуально-психологічних особливостей обвинуваченого (підсудного).

Проблема особистості є центральною в діяльності судового психолога-експерта. Психологічне дослідження особистості підекспертного необхідно практично у всіх предметних видах експертизи.

Підстави для призначення судово-психологічної експертизи індивідуально-психологічних особливостей обвинуваченого для судово-слідчих органів є:

• необхідність встановлення обставин, що впливають на ступінь і характер відповідальності;

• з’ясування мотивів і механізму злочину, розкриття причин і умов, що сприяли скоєнню злочину;

• визначення адекватного виду покарання з урахуванням індивідуального підходу – у тих випадках, коли досягнути цього складно без всебічної і глибокої оцінки особистості обвинуваченого, яку неможливо зробити без застосування спеціальних знань психології.

Послідовність проведення дослідження в ході судово-психологічної експертизи індивідуально-психологічних особливостей:

1. Чітке з’ясування фабули справи. Експерт-психолог реконструює тимчасову послідовність подій, використовуючи всі наявні в справі показання (обвинуваченого, свідків, потерпілих), матеріали виходу на місце події і слідчих експериментів, а також дані судових експертиз.

2. Психологічний аналіз індивідуально-психологічних особливостей і динаміки психічного стану та психічної діяльності підекспертного за матеріалами кримінальної справи.

3. Проведення експериментально-психологічного дослідження.

4. Порівняльний аналіз даних психологічного вивчення кримінальної справи і результатів експериментального дослідження.

5. Аналіз взаємодії особистості підекспертного з юридично значимою ситуацією. Дослідження особливостей сприйняття ситуації, її усвідомлення обвинуваченим, довільної вольової регуляції ним своїх дій, контролю своєї поведінки, та інших регуляторних психологічних механізмів – з урахуванням індивідуально-психологічних можливостей, емоційного і функціонального стану, особливостей рівня психічного розвитку, психічних розладів.

6. Складання експертних висновків (відповідей на питання судово-слідчих органів).

Методи та методики дослідження індивідуально-психологічних особливостей:

а) Індивідуально-психологічні особливості: темперамент (опитувальники Стреляу, Айзенка); характер (опитувальник Шмішека, ПДО); риси особистості (опитувальник Кетелла); інтегративні типи особистості (ММРІ).

б) Окремі психічні функції: патопсихологічні методи дослідження уваги, пам’яті, мислення.

в) Функціональні та емоційні стани: тест Люшера.

г) Інтелект: тест Векслера; матриці Равена.

д) Самосвідомість і самооцінка: репертуарні решітка Келлі; шкали самооцінки за Дембо-Рубинштейн.

е) Цінності, соціальні установки: тест Рокича.

ж) Емоційно-мотиваційна сфера: ТАТ; тест Роршаха; тест Розенцвейга.

з) Саморегуляція: методика «Рівень домагань» Хоппе; суб’єктивна локалізація контролю Роттера.

Питання судово-слідчих органів і особливості проведення судово-психологічної експертизи:

1. Які індивідуально-психологічні особливості обвинуваченого (підсудного)?

Предмет дослідження – індивідуально-психологічні особливості обвинуваченого, які мають юридичне значення, а саме індивідуальні особливості, які включають здібності, систему відносин, світогляд, цінності, установки, мотиви, звичні способи адаптації і реагування, темперамент, характер, культурні відмінності, емоційні особливості та ін.

Поняття індивідуально-психологічних особливостей містить у собі й аномалії особистості. Психолог-експерт може використовувати широке коло явищ, пов’язаних з індивідуальними особливостями підекспертного, що дозволяє експерту складати «психологічний портрет» обвинуваченого як контекст рішення багатьох юридичних питань.

2. Чи має обвинувачений такі індивідуально-психологічні особливості, які мають значення для судово-слідчих органів?

Вирішення цього питання потребує встановлення особистісних рис, наприклад, таких, як підвищена агресивність, жорстокість, імпульсивність, або підвищена сугестивність, в інших випадках важливого значення набуває змістовна характеристика ціннісних, моральних орієнтацій, соціальних установок, мотиваційної, вольової сфер особистості та ін.

3. Чи могли індивідуально-психологічні особливості обвинуваченого вплинути на його поведінку під час здійснення інкримінованого йому діяння ?

Особистісні особливості людини виявляються в її діях, в поведінці, завжди визначається взаємодія індивідуально-психологічних і ситуаційних факторів.

З позицій судово-психологічної експертизи, індивідуально-психологічні особливості обвинуваченого впливають на його поведінку в тому випадку, коли вони обмежують його здатність до смислової оцінки і вольового контролю своїх протиправних вчинків, тобто здатність повною мірою усвідомлювати значення своїх дій або здійснювати їхню довільну регуляцію і контроль у момент скоєння інкримінованих йому діянь.

Послідовність роботи експерта-психолога щодо визначення впливу індивідуально-психологічних особливостей обвинуваченого на його поведінку:

- розкрити психологічний механізм істотного впливу на поведінку;

- визначити, які ланки мотивації поведінки виявилися порушеними;

- провести аналіз взаємодії особистості і конкретної ситуації скоєння злочину.

Аналіз взаємодії особистісних структур із ситуаційними перемінними передбачає:

- виявлення суб’єктивної значимості ситуації, ступеня її новизни для підекспертного, сили її фрустраційного впливу, особливостей переробки її інформаційних характеристик, можливостей співвіднести вимоги ситуації із самооцінкою людини;

- визначення здатності людини до адекватного вибору можливих варіантів дій, прогнозу їхніх можливих наслідків, особливостей регуляції поведінки під час скоєння злочину.

Даний предметний вид судово-психологічної експертизи є одним з найскладніших, він потребує досвіду проведення експертизи.

Судово-психологічна експертиза емоційних станів.

Експертизою може бути встановлено:

• чи не знаходився обвинувачений у момент вчинення інкримінованих йому дій у стані фізіологічного афекту;

• яка психологічна характеристика емоційного стану особи в період, що передував учиненому;

• яким чином характер емоційного стану і переживань особи відобразилися на її поведінці в досліджуваній ситуації;

• яким чином характер емоційного стану особи (потерпілого, свідка) у період досліджуваної ситуації відобразиться на її показаннях.