Модуль 2. Види та характеристика судово-психологічної експертизи.

Тема 4. Характеристика судово-психологічної експертизи.

Питання:

1. Порядок призначення судово-психологічної експертизи.

2. Види судово-психологічної експертизи.

3. Висновок судово-психологічної експертизи.

Судово-психологічна експертиза – дослідження, що проводиться експертом (експертами) на основі спеціальних знань в області психології з метою надання висновку з приводу обставин, що мають значення для вірного розуміння кримінальної справи.

Задача судово-психологічної експертизи – надання допомоги суду, слідчим органам у найглибшому дослідженні спеціальних питань психологічного змісту з цивільно-правових суперечок.

У теорії судової експертизи під об’єктами експертизи розуміють закріплені в матеріалах справи, передбачені кримінально-процесуальним і цивільно-процесуальним законодавством, джерела інформації.

Таке визначення об’єктів експертизи можливо використовувати в судово-психологічній експерті. Але, враховуючи особливості предмету судово-психологічної експертизи, необхідне деяке їх уточнення. Джерелами інформації в судово-психологічній експертизі можуть бути як самі суб’єкти (обвинувачений, потерпілий, свідок), так і дані, про стан їхньої психічної сфери, поведінку, отримані з різних процесуальних джерел, а також до об’єктів судово-психологічної експертизи повинні бути віднесені і матеріали справи, що розкривають обставини індивідуального психічного розвитку обвинувачених, потерпілих або свідків, ситуацію їхньої кримінальної поведінки, умови і фактори, що впливають на їхні вчинки.

Найбільш розповсюдженим є визначення об’єкта судово-психологічної експертизи, яке зробив М. М. Коченов, відповідно до якого їм є психічна діяльність психічно здорової людини.

Ю. Л. Метелиця і С. Н. Шишков вважають, що об’єктом дослідження судово-психологічної експертизи є особливості психіки людини не взагалі, а тільки в юридично значущих ситуаціях Значущою ситуацією при судово-психологічній експертизі обвинуваченого буде ситуація здійснення інкримінованого йому діяння, при експертизі свідків – передкримінальна, кримінальна і посткримінальна ситуації, стадії попереднього наслідку, судового розгляду.

Таким чином, об’єктом дослідження експерта-психолога в судово-психологічній експертизі є психічна діяльність підекспертної особи в юридично значущих ситуаціях.

Предметом дослідження судового психолога-експерта виступають закономірності й особливості протікання та структури психічних процесів (психічної діяльності), що мають юридичне значення та визивають певні правові наслідки.

У цьому визначенні підкреслено, що предметом експертного дослідження психолога є особливості функціонування психічної діяльності людини в юридично значущих ситуаціях незалежно від того, чи є вони патологічними або віковими, особистісними, емоційними, і чітко зазначена кінцева мета, задля досягнення якої вони досліджуються. Суд цікавить не власне діагностика особливостей психіки людини, а наявність або відсутність таких її властивостей, що визначають їхню юридичну значущість, які зазначені в праві як юридичні критерії тієї або іншої здатності підекспертної особи.

Спеціальні знання експерта-психолога – це психологічні теоретичні і методологічні знання про закономірності та особливості психічної діяльності людини, які мають юридичне значення, та знання, які отримані в результаті спеціальної професійної психологічної підготовки, і впроваджені в практику судової експертизи та використовуються при розслідуванні злочинів і розгляді кримінальних справ у суді.

Підготовка судово-психологічної експертизи:

1. Збір матеріалів, що необхідні для проведення експертизи.

2. Інформація про особистість підекспертного.

3. Вивчення процесів формування психологічних особливостей особистості, свідомості людини під впливом виховання, освіти, спілкування.

4. Під час вивчення розвитку свідомості слід приділяти увагу так званим критичним віковим періодам життя людини:

• наскільки людина є активною, розбірливою у міжособистісних контактах, які має знайомства; її положення і роль у неформальній групі;

• характер її стосунків з батьками; якими методами виховання оперували батьки, чи боялася вона їх у дитинстві;

• відношення до себе, самооцінка (адекватна, завищена, занижена); відношення до своїх тілесних відчуттів, здоров’я, лікування; життєві плани, відношення до свого майбутнього; наскільки підекспертний є охайним у побуті, у себе вдома, на робочому місці;

• відношення до різноманітних видів діяльності; успіхи у навчанні, де і як вчився;

• про поведінку підекспертного, чи скоював він правопорушення;

• як характеризується його поведінка в цілому;

• захоплення, улюблені заняття;

• чи споживає алкогольні напої, наркотики, як їх переносить;

• звичний настрій, його стійкість;

• чи є брати, сестри, стосунки з ними; якщо одружений, то наскільки часто виникають суперечки з дружиною, їх причини;

• емоційні реакції, пов’язані з неприємними подіями у колективі, вдома; ступінь співчуття, емоційного реагування, доброта, відвертість, садистські схильності тощо.

Проведення судово-психологічної експертизи здійснюється відповідно глави 18 КПК України «Проведення експертизи».

Постанова про призначення експертизи:

• місце і час складання постанови;

• посада особи, що виносить постанову, її прізвище;

• справа, у якій проводиться слідство;

• обґрунтування прийнятого рішення;

• підстави для проведення експертизи;

• прізвище експерта або назва експертної установи;

• питання, з яких експерт повинен дати висновок;

• матеріали, що пред’являються експертові для ознайомлення.