Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Психологичекая експертиза_пособие.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.89 Mб
Скачать

Етичні принципи діяльності експерта-психолога.

Професійна компетентність

• Складається з його спеціальних знань і вміння проводити експертне дослідження.

• Засвоєння власного досвіду і досвіду своїх колег.

• Постійне професійне вдосконалення з використанням усіх доступних форм додаткового навчання, вивченням наукової та методичної літератури з психологічних і суміжних дисциплін, що входять в обсяг спеціальних психологічних пізнань.

• Надання професійної допомоги своїм колегам, консультування, передача свого досвіду молодим психологам.

Особистісний підхід

Повага прав особистості досліджуваного: кожна людина, притягнута до кримінальної відповідальності, або яка бере участь у процесі суду в якості потерпілого або свідка, має визначену сукупність прав, регульованих кримінально-процесуальним законодавством.

Повага честі і достоїнства досліджуваної особи:

• експерт-психолог повинен займати професійну позицію стосовно поведінки досліджуваних осіб, відносно яких проводиться експертиза, які мають багатий злочинний досвід та під час експертизи своєю поведінкою викликають роздратованість;

• експерт-психолог повинен контролювати свої дії і висловлювання, поводитись коректно;

• психолог не може брати на себе функції суду, повинен стримуватись від швидких оцінних суджень;

• з повагою честі та достоїнства особистості здійснювати експериментально-психологічне дослідження жертв сексуального насильства. З погляду етики правильним буде проведення психотерапевтичної роботи.

Незалежність

Незалежність експерта-психолога:

• від судово-слідчих органів;

• від інших учасників кримінального процесу;

• від інших експертів-психологів;

• від себе.

Конфіденційність

При проведенні судово-психологічної експертизи експерт-психолог стає власником великого обсягу інформації про досліджувану особу. Всю цю інформацію експерт-психолог не має права розголошувати відповідно до закону, але він складає конфіденційну інформацію і в етичному розумінні.

Права і обов’язки експерта-психолога.

Стаття 12 Закону України «Про судову експертизу» містить перелік обов’язків судового експерта.

– Обов’язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством, ст. 58 ЦПК, ст. 77 КПК.

Обов’язки судового експерта:

– провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок;

– на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати роз’яснення щодо даного ним висновку;

– заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі.

Інші обов’язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

В ст. 13 Закону України «Про судову експертизу» наведено перелік прав судового експерта.

Права судового експерта:

– ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів;

– вказувати в акті судової експертизи на виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи, і з приводу яких йому не були поставлені питання;

– з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових діл і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи;

– подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта;

– одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням.

Інші права судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

Відповідальності судового експерта.

Стаття 14 Закону України «Про судову експертизу» містить види відповідальності судового експерта. Судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

– Кримінальна відповідальність експерта передбачена нормами КК України – це ст.ст. 384 та 385; адміністративна відповідальність – ст.ст. 185/4, 185/5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.