Іі. Тезауруси до тем Модуль 1. Психологічна експертиза як особливий вид діяльності психолога.

Тема 1. Особливості психологічної експертизи в різних галузях психології.

Питання:

1. Поняття та зміст психологічної експертизи.

2. Етичні проблеми проведення експертизи. Права та обов’язки експерта-психолога.

Призначення психологічної експертизи. Експертиза має призначатися і проводитись своєчасно, як тільки виникли питання, вирішення яких потребує спеціального пізнання, і достатньо повно зібрані матеріали, необхідні для формування висновку. У своєму висновку експерти-психологи повинні не тільки вказати, які дослідження провели і отримали результати, але й науково обґрунтувати свої висновки.

Експертиза визначається як розгляд якого-небудь питання експертами для надання висновку (словник російської мови С. І. Ожегов).

В інших літературних джерелах визначають:

Експертиза – це проведення спеціального дослідження, з метою вивчення певного питання (проблеми) для надання висновку.

Таким чином, психологічна експертиза – це дослідження, яке здійснюється експертом на основі спеціальних знань в галузі психології з метою надання висновку з приводу обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Нормативні акти про психологічну експертизу:

– Конституція України;

– Закон України «Про судову експертизу»;

– Кримінальний кодекс України (КК України);

– Кримінально-процесуальний кодекс України (КПК України);

– Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України);

– Господарський процесуальний кодекс України(ГПК України);

– Кодекс адміністративного судочинства.

Базовим з точки зору судово-експертної діяльності в Україні є Закон «Про судову експертизу», введений в дію постановою Верховної Ради України від 25 лютого 1994 року. Закон визначає правові, організаційні, фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.

Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду.

Експерт (лат. expertus – досвідчений, обізнаний) – компетентна особа, яка має відповідну освіту, кваліфікацію, науковий чи практичний досвід, володіє спеціальними знаннями та залучається органами розслідування, судом для проведення експертизи.

Спеціальні знання – професійні знання та вміння в галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо, необхідні для вирішення питань, що виникають під час розслідування та розгляду у суді конкретних справ.

Складові підготовки експерта: – базова повна освіта;

– післядипломна освіта (спеціалізація, стажування, підвищення кваліфікації, перепідготовка);

– спеціальна освіта за певними експертними спеціальностями;

– самоосвіта.

Головне завдання експертної діяльності – сприяння особі чи організації (замовнику), що призначили експертизу в установленні певних обставин шляхом вирішення питань, що потребують спеціальних знань.