Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpargalka.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
488.45 Кб
Скачать

29. Структура та взаємозв’язок елементів системи управління виробничою діяльністю.

Система управління виробництвом являє собою сукупність взаємопов’язаних структурних елементів, які забезпечують реалізацію виробничими підрозділами поставлених цілей за умов скоординованої взаємодії. Основними структурними елементами традиційно можна зазначити наступні: -функції управління виробництвом; -- процеси та методи управління; -аппарат управління підприємством та структурними підрозділами, зв’язки та взаємовідносини між ними; -інформація та технічні засоби щодо її обробки.

Зазначені функції доповнюють одна одну. В сукупності та взаємозв’язку вони утворюють цикл управління і відображають зміст поточного управління виробництвом. Найбільш розповсюдженою формою організації інноваційної діяльності є внутрішні інноваційні проекти.

30.Типові підходи до побудови системи управління інноваційною діяльністю на промислових підприємствах.

Традиційно основою побудування організаційних структур промислових підприємств була лінійно-функціональна структура з наділенням керівництва окремими функціями, в тому числі й функцією управління нововведеннями. З підвищенням інтенсивності інноваційних процесів (особливо в сфері збуту та економічної роботи) слабка координація між окремими функціями управління призвела до зниження ефективності впровадження інновацій. Останнім часом проводиться активна робота з усунення зазначених та інших недоліків організаційних структур підприємств, про що свідчать теоретичні дослідження та практичний досвід окремих підприємств. Першим кроком перетворення традиційної структури сучасних підприємств стало створення інноваційних комітетів. Протиріччя між інноваційною діяльністю та поточними операціями підприємства вирішується в процесі виокремлення внутрішніх венчурних підрозділів. Такі підрозділи, як правило, виокремлюються на базі дослідного виробництва та/або окремих цехів. Подальшим розвитком внутрішніх інноваційних проектів є внутрішні венчурні проекти – виокремлення особливої групи спеціалістів та лінійних керівників для реалізації комплексної інновації. На відміну від внутрішнього інноваційного проекту, в якому спеціалісти працюють за сумісництвом, у венчурному проекті спеціалісти відряджуються у розпорядження керівника проекту на досить тривалий термін (як правило, на весь термін реалізації проекту). Внутрішній венчурний підрозділ може існувати на правах цеху або на правах філії. Формою, яка останнім часом отримала все більшого розповсюдження у світовій практиці, можна зазначити виокремлення самостійних інноваційних підприємств для реалізації проектів. Зазвичай такі підприємства створюються як дочірні, або як сумісні підприємства. Окрім перелічених форм організації інноваційної діяльності в середині окремого підприємства слід розглянути форми кооперації в реалізації інноваційної діяльності між підприємствами: -Придбання патентів, ліцензій та ноу-хау. Виступає як основний засіб зміцнення власної інноваційної бази підприємства. -Розподіл витрат на НДДКР. В сучасних умовах така форма розвивається у вигляді технічного співробітництва, обміну та передачі технології, надання інженерно-технологічних послуг та ін. При цьому відбувається активна передача так званих ноу-хау, тобто непатентоздатних технологічних рішень, виробничого та технологічного досвіду, навичків роботи, а також конфедиційної інформації комерційного, організаційного та управлінського характеру.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]