17.Розвиток інформаційних мереж та формування нових принципів управління.

Сучасна база бізнес-процесів початку ХХ1 століття характеризується розробкою та широким застосуванням комп’ютерних технологій.

Появлення мікрокомп’ютера призвело до подальших змін технічного оснащення апарата управління та утворення його нового типу – електронного офісу.

Відмінною рисою переходу до “електронного офісу” є отримання можливості використовувати техніку для оборобки змісту інформації.

В “електронному офісі” техніка використовується у діяльності спеціалістів і керівників, а також секретаря та клерка. Однак, успіх мікрокопм’ютера в офісі залежить від його інтеграції з іншими частинами системи: дисплеями, друкуючими засобами та пристроями, засобами зберігання інформації та комунікацій, і головне, програмами, які ними управляють в процесі виконання функцій апарата управління.

Завдяки багатьом інформаційним потокам кожне підприємство має можливість миттєво дізнаватись про стан попиту та пропозиції, орієнтуватись на ринках сировини, праці, інновацій та ін. Це звільняє виробництво від витрат на додатковий персонал, що зайнятий у проміжних ланках, від витрат на складування, виправлення розрахунків, необхідних у минулому з-за відсутності необхідних даних. Комп’ютери, інформаційні мережі, системи зв’язків безпосередньо впливають на протікання та інтеграцію виробничих та обслуговуючих процесів у підрозділах підприємства та підвищення конкурентоспроможності.

Інформаційні мережі створюють реальні передумови для формування цілої низки нових принципів управління, які відповідають змінам зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Сутність принципів: -наявність контактів не керівників з підлеглими, а рівноправних працівників; -необхідність кожного співробітника мати доступ до будь-якої інформації, до знань будь-якого співробтника підприємства; -необхідність функціонування команд, які працюють або над певним проектом, або з певним замовником або класом клієнтів; -підтримка цілісності підприємства за рахунок створення мережі команд; -здійснення робіт у режимі реального часу, що включає у себе паралеліювання робіт та їх ітеративно-комунікаційну організацію (замість послідовної та кооперативної); -створення техніко-організаційних умов для формування “віртуальних” ланок, члени яких можуть перебувати у різних географічних регіонах.

Використання інформаційних технологій, мережі Інтернет та всіх видів мережевих організацій, комп’ютерних програм не тільки дозволяє оперативно отримувати інформацію та приймати рішення, але й викликає багато корінних організаційних змін. Скорочується бюрократичний аппарат, корегуються традиційні погляди на роль та механізм ефективного зв’язку корпорацій, відкриваються нові можливості фінансових ринків, інвестування, суттєво збільшуються темпи зростання продуктивності праці

16.Характеристика сучасної інформаційної системи підприємства.

1.Інформація – це один важливих ресурсів підприємства. 2.Інформація в організаціях відчуває значний вплив їх специфіки як соціальних систем. 3.Інформація має багатоцільовий характер та багатоаспектність процесів її підготовки та використання в організаціях.

За характером зберігання інформація може бути фіксованою (що допускає її багатократне використання) і нефіксованою, що використовується тільки в момент її отримання. За ступенем готовності до використання в процесі прийняття рішень інформація може бути вихідною, проміжною, кінцевою, комплексною та частковою, яка використовується тільки в сукупності з іншою інформацією. За характером використання інформація може бути універсальною (корисною у всіх підрозділах підприємства), пооб’єктною (яка використовується в деяких підрозділах), функціональною (яка охоплює певне коло проблем). Вона також може різнитись відносно місткості та стабільності, відображати детерміновані властивості системи та її ймовірні становища. Можна також провести класифікацію інформації відносно джерел, форм, засобів, часових циклів її отримання, засобів передачі тощо.

Інформаційне поле підприємства поділяють на власне та зовнішнє. Власне інформаційне поле поєднує інформацію, яка народжується в середині підприємства. До такої інформації відносять: -дані бухгалтерського обліку та іншої обов’язкової звітності за поточний та попередній періоди; -первинні документи бухгалтерського, оперативного та статистичного обліку; -накази та розпорядження керівників всіх ланок (письмові та усні); -дані внутрішнього документообігу (паперового та електронного); -результати власного аналізу фінансово-господарської діяльності; -інші дані (наприклад, результати анкетування працівників підприємства).

Якість власного інформаційного поля підприємства залежить тільки від позицій самого підприємства ( у першу чергу, від керівництва).

Власне інформаційне поле формується за рахунок внутрішніх джерел інформації, які легко можна перевірити на повноту та достовірність.

Види зовнішньої інформації: -закони, укази, накази та інші нормативні документи державного рівня; -нормативні акти галузевого, регіонального та місцевого рівня; -коментарі до вказаних вище нормативних актів (преса, інші ЗМІ, бази даних, Інтернет);-дані стосовно стану галузі (ЗМІ, Інтернет, результати досліджень на замовлення); -дані про стан світової економіки (ЗМІ, бази даних, Інтернет); -реклама та інформація партнерів і конкурентів (пряма реклама, ЗМІ, виставки, семінари та конференції, презентації, Інтернет); -інформація від клієнтів (зворотний зв’язок); -висновки консультантів та експертів, результати зовнішніх (на замовлення) маркетингових досліджень та аудиторських перевірок.

В процесі формування зовнішнього інформаційного поля виникає ряд основних проблем: 1.Частковість інформації, коли джерело надає лише частину інформації. 2.Недостовірність інформації (особливо яка надається деякими ЗМІ та Інтернет). 3.Протирічність інформації. 4.Перевантаження інформації. Інформація є надбірно подробною, і на виокремлення з неї того, що необхідно для бізнесу потрібні значні зусилля. 5.Різнорідність інформації. Інформація з джерел надходить у різних видах.

Основною метою інформаційної-управлінської системи підприємства є упорядкування та зв’язок зовнішніх та власних потоків інформації для прийняття керівниками ефективних управлінських рішень.

Інформаційна система п-ва має також функціональну структуру. Основні складові: 1.оперативний 2. управління фінансами 3. бухгалтерський облік.4 .упр-я персоналом, 5. вир-во, 6.основні засоби, 7.документооборот