
- •Місце фізики у сучасному житті.
- •Підрозділи фізики та предмети їх досліджень.
- •Основні типи взаємодій. Їх роль у формуванні всесвіту.
- •Гравітаційна взаємодія, закон всесвітнього тяжіння.
- •Джерело гравітаційної взаємодії. Напруженість та потенціал поля точкової маси.
- •6. Гравітаційна взаємодія поблизу поверхні Землі
- •Електрична взаємодія. Закон Кулона.
- •Джерело електричної взаємодії. Потенціал і напруженість поля точкового заряду.
- •Принцип суперпозиції для гравітаційного та кулонівського поля.
- •Фізичні властивості твердих тіл та рідин.
- •Маса. Зв'язок маси тіла з його вагою. Одиниці виміру маси та ваги.
- •Терези. Типи терезів та вимірювання ваги.
- •13.Маса, як мірило інертності тіла. Другий закон Ньютона.
- •14.Густина, як фізична характеристика речовини. Методи визначення густини.
- •Закон Архімеда. Вплив сили Архімеда на результати вимірів ваги тіла.
- •Матеріальна точка (мт). Визначення положення мт у просторі, радіус-вектор.
- •Характеристики руху. Середня та миттєва швидкість. Нормальне та тангенціальне прискорення. Одиниці виміру швидкості та прискорення.
- •Інерціальні системи. Перший закон Ньютона.
- •Сила. Одиниці виміру сили. Прояви дії сили. Другий закон Ньютона.
- •Імпульс мт та повний імпульс механічної системи. Закон збереження імпульсу.
- •Третій закон Ньютона.
- •Пружна деформація. Закон Гука. Модуль Юнга. Енергія деформованої пружини.
- •Робота та потенціальна енергія. Зв'язок сили з потенціальною енергією мт. Розрахунок роботи.
- •Закон збереження енергії.
- •Однорідне силове поле. Рух мт в однорідному силовому полі.
- •Сили тертя. Сухе та грузле тертя. Рух твердого тіла по похилій площині.
- •Поступальний та обертальний рухи твердого тіла (тт). Кутова швидкість та кутове прискорення.
- •Правило важелів Архімеда.
- •Гідростатика. Фізичні властивості рідини.
- •Закон Паскаля.
- •Закон Архімеда
- •Принцип дії гідравлічного пресу.
- •Гідродинаміка. Теорема про неперервність течії.
- •40. Рівняння Бернуллі та його наслідки
- •41.Підйомна сила крила
- •Рух реальної рідини. Сили внутрішнього тертя, коефіцієнт в’язкості.
- •Рух рідини по трубах. Пропускна спроможність труб.
- •Визначення коефіцієнту в’язкості.
- •Ламінарна та турбулентна течія. Число Рейнольда. Умови ламінарності течії.
- •Предмет дослідження молекулярної фізики. Будова речовин. Визначення вуглецевих одиниць.
- •Моль речовини. Число Авогадро. Характерний розмір молекул.
- •Температура. Визначення температури газовим термометром.
- •Шкала Цельсія та абсолютна шкала температури.
- •50. Рівняння Клапейрона.
- •Ізопроцеси. Закон Бойля-Маріотта
- •Закон Гей-Люссака.
- •53.Закон Шарля.
- •Парціальний тиск. Закон Дальтона.
- •55. Молекулярно-кінетична теорія газового тиску
- •Розподіл середньої енергії молекул за ступенями вільності.
- •Внутрішня енергія ідеального газу.
- •Перший початок термодинаміки. Робота газу при сталому тиску.
- •Теплоємність газу за сталого об’єму та сталого тиску.
- •Закон Дюлонга та Пті.
- •Барометрична формула.
- •Адіабатичний процес. Рівняння адіабати.
- •Цикл Карно. Коефіцієнт корисної дії теплової машини.
- •Теплові властивості реальних середовищ. Температурна діаграма процесу нагрівання речовини.
- •Питома теплота плавлення та пароутворення речовини.
- •66. Рівняння Ван-дер-Ваальса. Ізотерми Ван-дер-Ваальса.
- •Класифікація матеріалів за електричними властивостями. Провідники, діелектрики, напівпровідники та надпровідники.
- •Капілярні явища. Сила поверхневого натягу, висота підняття рідини в капілярі.
- •Поле точкового заряду. Силові лінії електричного поля. Геометрична інтерпретація полів силовими лініями.
- •Електричний диполь. Дипольний момент. Поле диполя.
- •Теорема Гауса.
- •Полярні і неполярні молекули. Поляризація речовини.
- •73. Вплив речовини діелектрика на електричне поле
- •П’єзоелектрики, сегнетоелектрики, піроелектрики.
- •Поведінка провідників в електричному полі. Електроємність провідників. Одиниці вимірювання електроємності.
- •Джерело електрорушійної сили (гальванічний елемент, електрогенератори).
- •Конденсатори. Ємність плаского конденсатора.
- •Паралельне та послідовне з’єднання конденсаторів.
- •79.Енергія плоского конденсатора
- •Постійний електричний струм. Середня швидкість спрямованого руху електронів.
- •Густина струму. Закон Ома у локальній формі.
- •Провідність та питомий опір речовини.
- •Електроопір лінійних провідників. Закон Ома для ділянки кола.
- •Закон Джоуля-Лєнца.
- •Паралельне та послідовне з’єднання резисторів.
- •Перше та друге правила Кірхгофа на прикладах.
- •Термоелектричні явища. Ефекти Зеєбека та Пельт’є.
- •Явища термоелектронної емісії.
- •Електровакуумна лампа діод. Вольт-амперна характеристика вакуумного діоду.
- •90.Електронна лампа тріод
- •Магнітне поле. Закон Біо-Савара-Лапласа.
- •Напруженість та магнітна індукція. Сила Лоренца.
- •Магнітні поля колового та нескінченного струму.
- •Сила Ампера.
- •Закон циркуляції магнітного поля.
- •96.Соленоїд. Енергія та індуктивність довгого соленоїда.
- •97. Потік магнітного поля. Закон електромагнітної індукції Фарадея. Явище самоіндукції.
- •Принцип дії електричного генератора змінного струму.
- •Класифікація матеріалів за магнітними властивостями. Феромагнетики, парамагнетики та діамагнетики.
- •Принципи мас спектрометрії.
- •Поведінка провідників у змінному полі.
- •Електричні прилади і їх використання.
- •Променева трубка. Принцип роботи осцилографа. Фігури Ліссажу.
- •У мови виникнення періодичного руху.
- •Найпростіші коливальні системи. Математичний, пружинний та фізичний маятники.
- •Енергія маятників. Рівняння руху маятників.
- •Власні частоти коливань математичного, пружинного та фізичного маятників.
- •Електричні коливання. Електричний коливальний контур.
- •Згасаючі електричні коливання.
- •Активний та реактивний опори.
- •Вимушені коливання. Явище резонансу.
- •Відкритий коливальний контур. Випромінювання електромагнітних хвиль.
- •Рівняння електромагнітного поля.
- •Принцип радіозв’язку. Модульований радіосигнал
- •Світлова хвиля. Довжини і частоти хвиль світлового діапазону.
- •Енергія світлової хвилі. Вектор Пойтінга.
- •Принцип Ферма розповсюдження світлових хвиль. Закони відбиття та заломлення світлових хвиль.
- •Фотометрія. Сила світла, освітленість, світимість – визначення та одиниці виміру
- •Геометрична оптика. Променеве наближення Чотири закони геометричної оптики.
- •Тонка лінза. Оптична сила, фокусна відстань, фокальна площина тонкої лінзи.
- •Формула тонкої лінзи той, що збирає і той, що розсіює.
- •Побудова оптичних зображень за допомогою тонкої лінзи.
- •Інтерференція світла і її умови.
- •Інтерференція світла від двох когерентних джерел.
- •Інтерференція світла на тонких плівках. Просвітлення оптики.
- •Дисперсія світла. Дослідження Ньютона.
- •Дифракція світла. Дифракційна гратка.
- •Елементи квантової фізики. Принцип невизначеності.
- •Взаємодія світла з речовиною. Поглинання та випромінювання світла атомами. Постулати Бора.
- •Серії випромінювання. Умови квантування.
- •Потенціальна яма. Тунельний ефект.
- •Потенціальний бар’єр.
- •Ефект Компотна.
- •Явище фотоефекту. Формула Ейнштейна для фотоефекту.
- •Будова атому. Досліди Резерфорда.
- •Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду.
- •Радіоактивне випромінювання та взаємодія його з речовиною.
- •Взаємозв’язок маси та енергії матерії. Атомний розпад. Ланцюгова реакція.
- •Атомна енергетика
Внутрішня енергія ідеального газу.
Внутрішньою енергією називається сума кінетичної і потенціальної енергії всіх молекул речовини.
Кінетична енергія – це енергія руху, а потенціальна – це енергія взаємодії.
Оскільки в ідеальному газі відсутні сили взаємодії, то це означає, що молекулярно-потенціальна енергія у нього відсутня. Таким чином внутрішня енергія ідеального газу представляє собою тільки суму значень кінетичних енергій хаотичного руху всіх його молекул.
Для одного моля внутрішня енергія буде виражена формулою:
А для довільної маси одноатомного газу:
-
для двохатомного газу
-
для багатоатомного газу
Перший початок термодинаміки. Робота газу при сталому тиску.
Зміна енергії тіла відбувається тільки при виконанні механічної роботи або при теплообміні. Закон збереження енергії є першим началом термодинаміки.
Підведення до системи кількість теплоти Q частково іде на збільшення внутрішньої енергії системи і частково на виконання цією системою роботи
Вигляд цього рівняння для ізопроцесів:
|
|
ізобаричний |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
робота вих.
збільшується об’єм і підвищується температура |
|
|
Процес в якій-небудь системі, що відбувається без теплообміну з оточуючим середовищем називається адіабатним процесом.
,
тоді
З цього випливає, що під час адіабатного процесу система може виконувати роботу тільки за рахунок зменшення своєї внутрішньої енергії.
Теплоємність газу за сталого об’єму та сталого тиску.
Кількість теплоти поглинутої тілом при зміні його стану залежить не лише від його початкового та кінцевого станів, зокрема, від його початкової та кінцевої температури, але і від способу, в який було здійснено перехід від початкового до кінцевого стану. Відповідно від цього залежить і теплоємність тіла. Звичайно, розрізняють теплоємність за сталого тиску CP і теплоємність за сталого об`єму CV, якщо в процесі нагрівання підтримують, відповідно, сталий тиск Р або сталий об`єм V. При нагріванні за сталого об’єму (V=const, ізохоричний процес) уся підведена до тіла теплота йде на збільшення його внутрішньої енергії, тоді як при нагріванні за сталого тиску (P=const, ізобаричний процес) на збільшення внутрішньої енергії тіла йде лише частина підведеної до тіла теплоти, оскільки інша частина йде на виконання роботи розширення тіла. Отже, CP завжди більше за CV. Для твердих тіл і рідин різниця між CP та CV незначна, оскільки зміни їх об’єму при нагріванні невеликі. Знання є важливим, оскільки безпосереднє вимірювання CV становить значні експериментальні труднощі (при V=const маса газу, а отже його теплоємніcть завжди малі порівняно з відповідними величинами для калориметра), і теплоємність CV звичайно обчислюють за формулою CV = CP/ , оскільки вимірювати CP значно зручніше.
Для газів, розріджених настільки, щоб їх можна було вважати ідеальними, різниця молярних теплоємностей
CP - CV = R,
де R – універсальна газова стала, що дорівнює 8,314 Дж/(моль∙K) . Відповідно до класичної теорії теплоємності ідеальних газів для одноатомного газу теплоємність CV = 3R/2, для газу, що складається із двоатомних молекул, CV =5R/2, а для ідеального газу багатоатомних жорстких молекул CV =6R/2.
Якщо газ можна вважати ідеальним, то за відомим відношенням молярних теплоємностей γ можна навіть знайти їх абсолютні величини. Можна знайти самі теплоємності CV = R/( –1) та CP = R/( –1).