41.Підйомна сила крила

Підйомна сила крила утворюється із-за різниці тиску під крилом і над крилом. З-за різниці тисків частина повітря перетікає через край крила з області високого тиску знизу в область зниженого тиску зверху, утворюючи при цьому кінцевий вихор. На утворння вихору витрачається енергія руху, що призводить до появи сили індуктивного опору. Кінцевий вихор також призводить до перерозподілу підйомної сили за розмахом крила, зменшуючи його ефективну площу і подовження, і знижуючи аеродинамічну якість. Установка вінглетов допомагає домогтися більш оптимальної форми розподілу підйомної сили.

42. Рух реальної рідини. Сили внутрішнього тертя, коефіцієнт в’язкості.

Реальна рідина завжди в'язка. При її русі виникають сили тертя, тому енергія рідини буде зменшуватись в напрямку руху. Якщо взяти в напрямку руху рідини два перерізи трубопроводу, то енергія рідини в тому перерізі з якого рідина витікає буде завжди більше, ніж енергія тієї ж рідини в перерізі, куди вона прибуває. Ця різниця енергії дорівнює величині втрат напору на подолання опору Н_1-2:

В цьому випадку рівняння Бернуллі має наступний вигляд

.

В'я́зкість рідини́ турбуле́нтна або віртуальна— умовна в'язкість, яка приписується моделі усередненого потоку і викликає появу в цій моделі додаткових уявних сил тертя, що компенсують невраховані зазначеною моделлю поперечні пульсації швидкості. Значина уявних сил турбулентного тертя для моделі усередненого потоку добирається з таким розрахунком, щоб вплив цих сил на формування епюри поздовжніх усереднених швидкостей виявився таким, як і вплив відкинутих поперечних пульсацій швидкостей.

Індекс в'язкості — безрозмірна величина, яка визначається за встановленою шкалою і характеризує зміну в'язкості рідини в залежності від температури.

43. Рух рідини по трубах. Пропускна спроможність труб.

Якщо рідина нерухома, то тиск у точках, розташованих на одному рівні, однаковий. З глибиною тиск зростає. Обчислити його можна як добуток густини рідини, глибини та прискорення вільного падіння.

Рух рідини по трубах часто зустрічається в техніці та побуті. Тиск у рідині, яка рухається, залежить від площі поперечного перерізу.

Закон Бернуллі визначає залежність тиску від швидкості руху в трубах різного поперечного руху: при протіканні однорідної нестисливої нев’язкої рідини через трубу змінного перерізу тиск буде більшим там, де швидкість протікання менша, і навпаки.

Цей закон справедливий і для газів за умови, що тиск та густина їх суттєво не змінюється.

Закон Бернуллі застосовується у пульверизаторах та при розрахунку підіймальної сили, що діє на крило літака.

43. Визначення коефіцієнту в’язкості.

В'я́зкість або внутрішнє тертя — властивість текучих тіл (рідин і газів) чинити опір переміщенню однієї їх частини відносно іншої.

Прилад для вимірювання в'язкості рідин має назву віскозиметр.

Згідно із законом Ньютона для внутрішнього тертя в'язкість характеризується коефіцієнтом пропорційності η між напруженням зсуву τ і градієнтом швидкості руху шарів у перперндикулярному до деформації зсуву напрямку (поверхні шарів):

.

Коефіцієнт η називають коефіцієнтом динамічної в’язкості, динамічною в'язкістю або абсолютною в'язкістю. Одиниця вимірювання коефіцієнта динамічної в'язкості — Па c, Пуаз (0,1Па•с).

Кількісно коефіцієнт динамічний в'язкості дорівнює силі F, яку треба прикласти до одиниці площі зсувної поверхні шару S, щоб підтримати в цьому шарі ламінарну течію із сталою одиничною швидкістю відносного зсуву.