16.Є в шпорах

17.

Загальна характ

Канади

Площа — 10,0 млн км кв.

Населення — 27,9 млн чоловік.

Столиця — Оттава.

Державний устрій — федерація в складі 10 провінцій і 2 територій. Канада є незалежною самоврядною державою, але номінально її главою залишається королева (король) Великобританії, яку представляє призначений нею генерал-губернатор.

Форма правління. Федерація.

Глава держави. Королева Великобританії, представлена генерал-губернатором.

Найвищий законодавчий орган. Двопалатний парламент — Сенат і Палата общин.

Найвищий виконавчий орган. Уряд.

Крупні міста. Торонто, Монреаль, Ванкувер, Едмонтон, Калгарі, Вінніпег,

Державна мова. Англійська, французька.

Релігія. 46% — католики, 41% — протестанти, 2% — православні, 1% — мусульмани, 1% — іудеї.

Етно-расовий склад. 40% — британці, 27% — французи, 16% — німці, італійці, поляки, українці, угорці, греки, голландці, 5% — азіати, 4% — американські індійці, 2% — африканці.

Канада — одна з найрозвинутіших країн світу з високим рівнем життя населення.

Територія Канади займає північну частину материка Північна Америка, включаючи

17РКС

Арктичний архіпелаг. Вона омивається водами Атлантичного, Північного Льодовитого й Тихого океанів. Канада відокремлена від Європи та Азії. Її єдиним сухопутним сусідом є США. Кордони з США пролягають по водних рубежах або за умовними лініями. Сусідство з цією країною є важливою особливістю географічного положення Канади. Вихід країни одразу до трьох океанів і простягання її території за межі Північного полярного кола набувають нового значення з розвитком комунікаційної техніки. Частина материкової території Канади і велика частина Канадського Арктичного архіпелагу лежать в зоні вічної мерзлоти. Решта частини — в північній помірній зоні. Рослинний світ північної частини території типово тундровий. Прибережні райони зайняті лісами. Провінції прерій покриті в основному травами. На схилах Скелястих гір ростуть рідкі соснові ліси. Ближче до тихоокеанського побережжя лісу густіють — тут виростає декілька видів ялин, кедр, канадський тис. Найбільші річки — річка Св. Лаврентія, Оттава, річк Канаді знаходиться більше озер, ніж в будь-якій іншій країні світу. Це частково розташовані на території Канади Великі озера, а також Велике Ведмеже, Велике Невільниче, а Св. Іоанна. На порожистій річці Ніагара розташований знаменитий Ніагарський водоспад 50-метрової висоти.

18.Особливості структури господарства

Латинської

Америки

За рівнем розвитку країни Латинської Америки належать до двох типів. Куба — країна централізовано керованої економіки. Решта держав регіону належать до країн, що розвиваються, серед яких своїм розвитком виділяються Бразилія, Мексика, Аргентина.

Латинську Америку вважають одним з найбільш економічно прогресуючих регіонів світу. Сучасному господарству країн притаманні деякі спільні риси, що історично склалися й продовжують визначати економічне обличчя регіону.

По-перше, це багатоукладність, як у сільському господарстві (латифундизм і пов'язані з ним докапіталістичні аграрні відносини), так і у промисловості (ремісники, робітники кустарних підприємств або невеликих фабрик складають разом майже половину робочої сили).

По-друге, спільною негативною рисою країн регіону є спеціалізація гірничодобувної промисловості на видобутку одного виду сировини та монокультурність у сільському господарстві. Розвиток в окремих країнах обробної промисловості сприяв подоланню вузької спеціалізації. Наприклад, на кінець 70-х років у восьми країнах

18РКС

продукти одного-двох найменувань давали від 50 до 98% експорту. Наприкінці XX ст. становище майже не змінилося.

По-третє, спільною проблемою для всіх країн є залежність від іноземного капіталу. Гострою залишається проблема погашення зовнішнього боргу. Розмір процентів за кредитами значно перевищує фінансові можливості країн Латинської Америки.

5. Сільське господарство. Сільське господарство належить до галузей, що визначають місце Латинської Америки в МГПП, хоча його частка у структурі господарства має тенденцію до зниження. Аграрні реформи здійснюються в усіх країнах Латинської Америки, але проходять вони по-різному. Найбільш радикальні реформи відбуваються у Мексиці, Болівії, Гватемалі, Чилі, Перу, Панамі. Головне питання, що визначає характер і глибину перетворень, — перерозподіл земель.

Латиноамериканські країни вирощують понад 6,5% світового виробництва пшениці, майже 15% кукурудзи, до 20% бавовни, понад 60% кави, майже 15% бананів, від 20% до 30% цукру-сирцю, понад 15% м'яса. І в той же час країни регіону, за винятком Аргентини, не забезпечують себе продуктами харчування.

Для сільського господарства характерне нерівномірне розміщення. Найважливішими

18РКС

сільськогосподарськими районами є узбережжя океанів, аргентинська пампа та Мексиканське нагір'я. Близько 4/5 всієї продукції виробляється у 5 країнах — Бразилії, Мексиці, Аргентині, Венесуелі та Колумбії