28.Порядок визначення витрат на комунікації та окремі складові мпк.

Складові МПК:

• рекламування –це створення будь-якої форми неособистого платного пред’явлення й просування продуктів, послуг та ідей від іменні іншого виробника;

• стимулювання продажу товарів – організація короткострокових заходів для заохочення учасників маркетингових комунікацій до покупівлі та використання;

• робота з громадськістю – це стимулювання попиту на політичну, державну або бізнесову фізичну чи організаційну одиницю;

• персональний (особистий) продаж – це уcне пред’явлення товару в процесі бесіди з одним або кількома покупцями;

• реклама на місці продажу;

• прямий маркетинг – форма створення та використання прямих особистих зв’язків між тим, хто пропонує товар, та споживачами цих товарів;

• виставки та ярмарки – це форма організації взаємозв’язків між виробником та споживачем в місцях показу товарів;

• упаковка – це „німий” продавець товару

Порядок визначення витрат:

Маркетингові комунікації необхідно розрахувувати дуже ретельно, перш ніж починати планувати ту чи іншу акцію. Фахівці вважають, що для продовольчих товарів з високою швидкютю руху на стадії виходу на ринок необхідно мати таку структуру витрат на маркетингові комунікації: рекламування — 30 %, персональний продаж — 30 %, стиму­лювання продажу — 30%, «паблік рилейшнз» — 10%. Для інших продовольчих товарів, які перебувають у фазі розвитку, витрати можуть мати таку структуру: рекламування та «паблік рилейшнз» — до 70 %, стимулювання продажу — 20 %, персо­нальний продаж — 10 %. Але можуть бути и зовсім інші пропорції, що залежить від конкретних умов конкретного ринку.

29.Класифікація споживачів.

Споживач – це відправний та кінцевий пункт дії реклами. Споживачі бувають: покупець товарів певних підприємств; покупців товарів конкурентів; потенційні споживачі; неспоживачів. З точки зору здатності до адаптації споживачі діляться: 1. Супер новатори; 2. Новатори; 3. Помірковані; 4. Консерватори. 5. Супер консерватори.

30.Класифікація споживачів на основві виробництва товарі.

Тоже саме що й 29

31.Класифікація споживачів на основі споживання товарів.

Тоже саме що й 29.

32.Класифікація споживачів на основі менталітету.

Класифікують 4 види менталітета споживачів: утилітарний (стандартне споживання, схильність до економії), безпеки (менша схильність до новацій), прогресу (мислить категоріями виробництва і споживання), менталітет змін (схильність до нового).

33.Класифікація реклами.

Рекламу можна класифікувати за кількома признаками: за типом цільової аудиторії (споживча, ділова); за рівнем охоплення теріторії (зарубіжна, загальнонаціональна, регіональна та місцева); за способом передачі звернення (друкарська, електрона тощо)

34-35.Класифікація дій з МПК на різних етапах життєвого циклу товарів.

На етапі розроблення товару детально відпрацьовуються його вихідні показники: техніко-економічні характеристики, колір, назва, дизайн, упаковка, післяпродажне обслуговування, гаpaнтії, види інсnрукції з експлуатації тощо.

Етап виведення товару на ринки характеризується пробним продажем товару-новинки. Підприемство-виробник вирішує, ко­ли, де, кому та як його продавати. Визнання новинки покупцями, тобто усвідомлення ними її переваги та вигод у порівнянні з іншими товарами, потребує значних коштів на рекламу та стимулювання продажу. Відповідно i ціна товару буде високою. Відмінною рисою рекламування на цьому етапі є створення рекламних текстів із вказівкою, що рекламується новинка.

Етап зростання — це стадія визнання покупцями товару та швидкого збільшення його продажу. Репутація i популярність то­вару підвищуються. 3'являються різні його модифікації. Зростає конкуренція, тому що інші підприємства також переходять на виробництво цього товару. Відмітною рисою реклами на цьому етапі є постійна фіксація того факту, що конкретне підприємство було найпершим i залишається найліпшим виробником товару. Ціни мало узгоджуються з цінами конкурента.

Етап зрілості — це стадія поступового насичення ринку даним товаром (уже до 50 % потенційних покупців купили його). Відбувається значна конкуренція між виробниками. Характерні повторні покупки товару, але темпи зростання попиту починають знижува-тися, а обсяги продажу стабілізуються. Прибутковість товару зберігається на попередньому piвнi тільки за рахунок зниження виробничих витрат. Збільшуються витрати на поліпшення якості товару, розширення стимулювання його продажу. Ціни ще достатньо стабільні i визначаються методом конкурентного паритету. Рекламуван­ня на цьому етапі має характер нагадування про те, що підприемство та його товар існують на ринку.

Етап занепаду - це етап падіння попиту, різкого зниження обсягів продажу, прибутку та цін. Товар завершує свій життєвий цикл і витісняється з ринку наступним поколінням нових та перспективниx товарів. Ось чому підприсмство-виробник на стадії занепаду намагається звільнитися від запасів цих товарів та якнайшвидше скинути їх у торгову мережу, де вони певний час ще матимуть попит у покупців-консерваторів.