33.Суть інфляції її причини форми та наслідки

Інфляція - це тривале і швидке знецінення грошей внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті.

Інфляція - явище досить складне за формою її прояву та за сукупністю чинників, що її спричинюють. Зовні вона виявляється в зростанні цін на товари і тарифів на послуги, у падінні валютного курсу національних грошей, у поглибленні товарного дефіциту. Усі ці явища є проявом знецінення грошей, незалежно від причинно-наслідкових зв'язків між грошима і товарами на ринку.

Розрізняють грошові і негрошові фактори інфляційного зростання цін

Грошові- переповнення сфери обігу надлишковою масою грошових коштів внаслідок надмірної емісії грошей (на покриття дефіциту бюджету, перенасичення кредитом господарства держави, заходи уряду з підтримки курсу національної валюти тощо)

Не грошові - структурні диспропозиції суспільного відтворення; витратний механізм господарювання; недосконала державна економічна політика в т.ч. податкова; зовнішньоекономічна діяльність тощо.

ПОКАЗНИКИ ІНФЛЯЦІЇ

- індекс цін споживчих товарів (індекс споживчих цін);

- індекс цін на засоби виробництва (індекс цін виробників);

- індекс цін ВВП, або дефлятор ВВП.

Індекс цін – показник, що характеризує динаміку зміни середнього рівня цін у часі або в територіально-регіональному аспекті.

Індекс цін обчислюється у відсотках.

Р1 – ціна звітного періоду, Р – ціна базового періоду

Темп інфляції = індекс цін звітного року - індекс цін базового року/ індекс цін базового року*100

Купівельна спроможність =1/рівень цін

Види інфляцій:

Інфляція попиту – надлишковий сукупний попит

Інфляція витрат – при збільшенні витрат виробництва і зменшені сукупної пропозиції.

Інфляція грошова – при дефіциті бюджету для його покриття випускаються гроші, що не забезпечені ні товарною масою ні золотовалютними резервами.

відкриту – загальне підвищення товарних цін і зниження курсу національної валюти.

приховану – дефіцитність економіки, зниження якості товарів, а не підвищення цін (є найбільш диструктивна, породжує тіньову економіку, позбавляє виробників економічних стимулів, руйнує ринкові відносини.

В міжнародній практиці відповідно до темпів інфляційного процесу розрізняють три різновиди інфляції:

-повзучу, що характеризується прискореним зростанням маси грошей в обороті без помітного підвищення чи з незначним зростанням цін - до 5% на рік;

- помірну, відкриту, яка проявляється у прискоренні знецінення грошей у формі зростання цін, що коливається в межах 5-20% на рік.

- галопуюча інфляція, коли зростання цін 20-50%, а інколи 100% на рік.

- гіперінфляція, що характеризується надзвичайно високими темпами зростання цін - більш як 100% на рік.

Причини

Об'єктивне з'ясування причин інфляції має важливе значення для правильного розуміння самої її сутності, а також для розроблення ефективної антиінфляційної політики, яка повинна бути спрямована насамперед на подолання причин інфляції.

У найбільш загальному вигляді причини інфляції можна вивести з формули відомого "рівняння І. Фішера" М*V = Q*Р. Середній рівень цін (Р) за цією формулою матиме вигляд: P = MV\Q

тобто зростання цін може бути спровакованим зростанням маси грошей(М), швидкості обігу грошей(V) і скороченням фізичного обсягу виробництва (Q).

Найвідоміший представник сучасного монетаризму М. Фрідман єдиною причиною інфляції вважає надмірну пропозицію грошей, завдяки чому збільшуються грошові доходи і платоспроможний попит. Піднімається ринкова планка зростання цін.

Кейнсіанці сьогодні принципово погоджуються з тезою моне-таристів, що інфляція розвивається лише при тривалому зростанні пропозиції грошей, можливому за ліберальної грошово-кредитної політики.

Наслідки:

У соціальній сфері інфляція створює передумови для перерозподілу доходів між найманими працівниками та підприємцями на користь останніх. Зростання товарних цін як прояв інфляції безпосередньо сприяє збільшенню прибутків підприємців і зменшує реальні доходи робітників, службовців та інших верств населення, які змушені купувати товари за зростаючими цінами.

Інфляція спричинює посилення хаотичності і диспропорціо-нальності розвитку суспільного виробництва. Позичкові капітали спрямовуються переважно в галузі зі швидким зростанням цін і відволікаються з інших галузей, де може настати застій і занепад виробництва. Часті коливання і стрибки цін посилюють економічний ризик інвестицій, що викликає скорочення нових капіталовкладень і затухання науково-технічного прогресу

Скорочуючи платоспроможний попит населення, інфляція зумовлює звуження ринку збуту товарів народного споживання, що може викликати затухання темпів їх зростання чи навіть скорочення обсягів виробництва

Інфляція негативно впливає на структуру споживчого попиту, що дезорганізує господарські зв'язки та виробництво, а також викликає перерозподіл багатства в суспільстві.