74.Культура підприємництва

Важливу роль у функціонуванні підприємства, фірми відіграє культура підприємництва. Вона не тільки забезпечує високий престиж підприємству, й сприяє підвищенню ефективності виробництва, поліпшенню якості продукції і послуг, а отже, й збільшенню прибутків.

По суті, культура підприємництва визначає спосіб спілкування бізнесмена зі своїми клієнтами, партнерами, підлеглими та іншими особами в процесі здійснення власної справи. Культура підприємця відображає відповідну сукупність правил, вимог, знань та вміння поводитися у світі бізнесу.

Таким чином, культура організації підприємницької діяльності визначає клімат, стиль взаємовідносин, цінності підприємства. Будь-яка, нова організаційна структура виробляє свою культуру, що визначає місце цієї структури, її внутрішні і зовнішні відношення і є ніби зразком, стереотипом при формуванні стратегії, розподілі влади, прийнятті рішень, при поводженні персоналу. Сутність культури даної організації виражається в розпорядженнях, прийнятих ритуалах і церемоніях, а також, у зразках неформального поводження.

Призначення культури підприємництва пов'язано із вирішенням двох основних проблем: виживанням у певному соціально-економічному середовищі і забезпеченням внутрішньої інтеграції для досягнення поставлених цілей.

Основні чинники, що впливають на культуру підприємства: цілі підприємства; основні його цінності й ідеї; прийняті на підприємстві стандарти і правила; діючі і неформальні канали комунікацій та ін. Елементи підприємницької культури формуються як під впливом досвіду діяльності підприємства, так і в результаті установок його лідерів.

Формування і розвиток культури підприємницької діяльності:

— по-перше, здійснюється природним шляхом, коли підприємства на підставі вивчення найкращого минулого і дійсного досвіду підтримують ті культурні традиції, що є найбільш результативними в забезпеченні поставлених цілей;

— по-друге, може цілеспрямовано формуватися шляхом силового впровадження визначених комплексів поводження. Для удосконалювання культури потрібно вивчити, як взаємодіють окремі її елементи, який між ними взаємозв'язок, як вони впливають один на одного. При цьому необхідно аналізувати, чи є уявлення про цінності, що принесли успіх підприємству, що застаріли, чи варто їх обновити. Зміна культури підприємництва відбувається відповідно до нових уявлень про цінності.

75.Концепція ділових якостей підприємця.

Підприємці – ініціативні й сміливі люди, які можуть узяти на себе такий ризик і багато в чому покладаються на власну інтуїцію і досвід. Водночас розумні підприємці вчаться на помилках інших. Вимоги ці стосуються і нових, «внутрішніх» підприємців – інтрапренерів, або менеджерів підприємницьких підрозділів. Управління такими підрозділами може здійснюватися на належному рівні не лише в атмосфері свободи, а й стабільності та надійності, створення якої потребує фундаментальних змін у мисленні працівників фірми, підприємства, менеджерів, особливо вищих, оскільки в багатьох фірмах менеджмент все ще ґрунтується на здійсненні контролю і складанні балансів бюджетів. Таким чином, підприємець перетворюється також на «ризикуючого менеджера». Так, американський професор Р. Хизріч дає визначення будь-якого підприємництва як «процесу створення чогось нового, що має вартість», а підприємця – як «людини, яка витрачає на це необхідний час і сили, бере на себе фінансовий, психологічний і соціальний ризик, отримуючи в нагороду гроші й задоволення від досягнутого». А. Хоскінг стверджує, що індивідуальним підприємцем («трейдером») «є особа, яка здійснює свою діяльність власним коштом, особисто займається управлінням бізнесом, несе особисту відповідальність за забезпечення необхідними коштами», «самостійно приймає рішення». Винагородою йому є отриманий від підприємницької діяльності прибуток і почуття задоволення. Однак підприємець «повинен узяти не себе ризик втрат у разі банкрутства його підприємства». Згідно з сучасними «офіційними визначеннями», наведеними в більшості підручників з економіки, підприємець – той, хто поєднує фактори виробництва для розробки, виробництва і продажу товарів і послуг; «особа, яка очолює підприємство чи бізнес, щоб отримати прибуток, або понести збитки»; «заповзятливий керівник, який постійно ризикує». Слово «заповзятливий» означає винахідливий, який має творчу уяву, енергійний і водночас діловий. Підприємець – це той, хто відкриває свою справу і управляє власним підприємством. Однак ці визначення не стосуються ні менеджерів, які не є власниками підприємств, ні службовців банків, ні менеджерів інвестиційних компаній, ні інших власників грошового капіталу, які виконують «рутинну роботу». Підприємці – це не лише ті, хто бере на себе ризик, це – раціоналізатори, посередники між технологією і ринками, фінансисти; часто це люди, які мають творчу фантазію і практичну кмітливість, що дає їм змогу втілювати в життя власні проекти. Окремі підприємці вирізняються сміливими ідеями і своєрідною «одержимістю», творчими здібностями, інтуїцією, особливим талантом поєднання інформації, що надходить із зовнішнього та внутрішнього середовища; організаційними якостями; гнучкістю, що дає змогу завжди знайти вихід із скрутного становища; талантом, необхідним для того, щоб надихнути всіх працівників і клієнтів фірми на виконання своїх зобов'язань; наполегливістю, внутрішнім імпульсом для реалізації ідей. Підприємці налагоджують і підтримують розгалужену мережу контактів, що працюють на реалізацію їх ідей. Вони цінні для суспільства, оскільки створюють і багатство, і робочі місця.