57.Методи калькуляції, метод загальної калькуляції, калькуляція по методу величини покриття, комбінований метод калькуляції.

Залежно від прийнятого методу розподілу витрат у теорії і практиці планування застосовуються два методи калькулювання собівартості продукції: метод загальної калькуляції (повного розподілу витрат) і «метод величини покриття» (розподілу лише змінних витрат).

Метод загальної калькуляції припускає розподіл як змінних, так і постійних витрат на одиницю продукції. Це саме той метод, яким користувалися в умовах «командно-адміністративної» системи управління. Він залишається основним методом калькулювання витрат і дотепер.

Метод калькуляції за величиною покриття передбачає розрахунок лише змінних витрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією одиниці товару (послуги). В основі цього методу лежить розрахунок середніх змінних витрат і середньої величини покриття.

Кожне підприємство, починаючи процес виробництва або приймаючи рішення про його розширення, повиннаобути впевнено, що його витрати обов'язково окупляться і принесуть прибуток. До отримання прибутку необхідно, щоб обсяг виручки від продажів перевищував суму постійних і змінних витрат підприємства. Щоб визначити, при якому обсязі продажу окупляться валові витрати підпр-ва, необхідно розрахувати точку беззбитковості (виручку і обсяг продажів, що забезпечують покриття всіх витрат фірми і нульовий прибуток).

Для розрахунку обсягу виручки, що покриває постійні та змінні витрати, доцільно використовувати таку величину, як сума покриття. Розрахунок суми покриття дозволить визначити, скільки коштів заробляєпідпр-во, виробляючи та реалізуючи свою продукцію, з тим, щоб окупити постійні витрати і отримати прибуток. Знаходження точки беззбитковості - важливе практичне завдання. Починаючи виробництво, завжди необхідно знати, якого обсягу продажів слід досягти, з тим, щоб окупити вкладені кошти. Оскільки майбутній обсяг продажів і ціна товару значною мірою залежать від ринку, його місткості, купівельної спроможності споживачів, еластичності попиту, виробник повинен бути впевнений, що його витрати окупляться і принесуть прибуток у майбутньому.

комбінований метод калькуляції

Застосовується у разі отримання в комплексному виробництві декількох основних і супутніх продуктів. Сенс комбінованого методу калькулювання собівартості продукції полягає в послідовному застосуванні декількох методів калькулювання:

1) поєднання простого і попередільного методів;

2) поєднання простого і коефіцієнтного методів;

3) поєднання методів виключення і розподілу витрат, при цьому із загальної суми витрат спочатку віднімається вартість супутньої продукції, а частину залишків витрат розподіляється між основними продуктами відповідно до встановлених коефіцієнтів.

58.Основні фінансові звіти їх характеристика, основні етапи розробки фінансового плану

Фінансова звітність складається з балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

Баланс :Активи Ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Зобов'язання Заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди

Власний капітал. Частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань

Звіт про фінансові результати. Доходи. Збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників) Витрати. Зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками)

Фінансове планування - процес розроблення систе­ми фінансових планів з окремих аспектів фінансової діяльності, що забезпечують реалізацію фінансової стратегії підприємства в майбутньому періоді. Всі види фінансового планування перебувають у взаємозв'язку і здійснюються у певній послідовності. - 1 етап -- прогнозування фінансової діяльності, що ви­значає завдання поточного планування. Це найскладніший етап планування, що потребує високої кваліфікації фахівців. - 2 етап - поточне планування фінансової діяльності, що полягає в розробці системи фінансових планів з окремих аспектів фінансової діяльності підприємства на майбутній рік із розбив­кою за кварталами. - 3 етап — оперативне планування фінансової діяльності. Воно полягає в розробці системи бюджетів - короткостроко­вих оперативних фінансових планів (до одного року), що від­ображають надходження і витрати коштів з окремих аспектів фінансової діяльності, окремих господарських операцій, ін­вестиційних проектів. Таким чином, фінансове планування охоплює весь комплекс заходів як із формування планових завдань, так і з втілення їх у життя. Загальні вимоги до фінансової звітності визначені П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності. Дане положення встановлює:

• мету фінансових звітів;• їх склад;• звітний період;• якісні характеристики та принципи, якими керуються при складанні звітності;

• вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності. Метою фінансової звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї, як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень .

Складові фінансової звітності:

• баланс;• звіт про фінансові результати;• звіт про рух грошових коштів;• звіт про власний капітал;• примітки до фінансової звітності.

Підприємство заносить інформацію до тієї чи іншої статті фінансової звітності, якщо:• існує ймовірність збільшення чи зменшення майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею;• оцінка статті може бути достовірно визначена.

Якісні характеристики фінансової звітності

Щоб фінансова звітність була зрозумілою, П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" вимагає наявність у ній даних про:

1) підприємство;2) дату звітності та звітний період;3) валюту звітності та одиницю її виміру;4) відповідні показники за звітний період;5) облікову політику та її зміни;6) аналітичну інформацію щодо статей фінансових звітів;7) консолідацію фінансових звітів;8) припинення окремих видів діяльності;9) обмеження щодо володіння активами;10) участь у спільній діяльності;11) виявлення помилок та пов'язані з ним коригування;12) переоцінку статей фінансової звітності;13) іншу інформацію, розкриття якої передбачено П(С)БО.

Фінансова звітність подається у встановлені терміни і в разі затримки вона втрачає свою доречність.

Достовірність досягається за відсутністю суттєвих помилок та необ'єктивних (упереджених) суджень. Ступінь достовірності оцінюється аудиторами.