52.Показники екстенсивного та інтенсивного розвитку

Ефективність використання виробничих та фінансових ресурсів характеризується кількісним співвідношенням інтенсивних і екстенсивних факторів.

Показниками екстенсивного розвитку є кількісні показники використання ресурсів: чисельність працюючих, величина використаних предметів праці, об’єм основних виробничих фондів, величина амортизації та авансованих оборотних засобів.

Показники інтенсивного розвитку – якісні показники використання ресурсів: продуктивність праці, матеріаловіддача, матеріало місткість, фондовіддача, фондомісткість, кількість оборотів оборотних засобів або коефіцієнт закріплення оборотних засобів.

Процес екстенсивного нарощування виробничого потенціалу є необхідним, але обмежується фінансовими можливостями підприємства. Економічно виправданим є таке нарощування виробничого потенціалу, яке супроводжується більш високим проростом фінансових результатів.

Визначальним напрямком мобілізації резервів виробництва є інтенсифікація виробничо-збутової діяльності, та використання виробничого потенціалу. Кінцеві результати діяльності формуються під дією як інтенсивних так і екстенсивних факторів. Особливістю інтенсивного і екстенсивного використання ресурсів є їх взаємозамінність. Так нехватку робочої сили можна поповнити підвищенням продуктивності праці.

53.Складові постійних та змінних витрат

А Змінні витрати змінюються пропорційно зміні обсягів виробництва, але вони постійні в собівартості одиниці продукції ( в межах досліджуваного інвестиційного проекту). До складу змінних витрат відносяться всі прямі матеріальні затрати (сировина, матеріали, пальне, електроенергія на технологічні цілі), основна та додаткова оплата праці з нарахуваннями працівників виробничого персоналу, витрати на реалізацію, якщо вони визначаються обсягами продажів.

Загальна сума постійних витрат безпосередньо не залежить від зміни обсягу виробництва. До них відноситься частина виробничих затрат: амортизація виробничого обладнання; оплата праці управлінського, обслуговуючого та допоміжного персоналу; вартість ремонтів основних засобів; матеріальні затрати, пов’язані з утриманням виробничих приміщень (опалення, освітлення і т.п.); невиробничі затрати, які обумовлені виконанням торгівельно-збутових та адміністративно-управлінських функцій на рівні підприємства. Постійні витрати в собівартості одиниці продукції змінюються.

До змінних належать витрати на обслуговування та управління виробництвом (цехів, дільниць), які змінюються прямо пропорційно зміні обсягу виробництва. Такі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (заробітної плати, робочих годин, обсягу діяльності, прямих витрат та інші), виходячи з фактичної потужності звітнього періоду. Таким чином, змінні загальновиробничі витрати повністю включаються до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) в періоді їх виникнення, тобто списуються на витрати виробництва (облік яких ведеться на 23 рахунку “Виробництво”) в дебет рахуна 23 щомісяця в повному обсязі.

До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування та управління виробництвом, які залишаються незмінними (чи майже незмінними) із зміною обсягу діяльності

Постійні виробничі (накладні) витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат, та інше) за нормальної потужності.

54.Види втрат Бухгалтерські витрати представляють собою вартість витрачених ресурсів, вимірювану у фактичних цінах їх придбання. Це витрати, які представлені у вигляді платежів за придбані ресурси. Економічні витрати - це кількість (вартість) інших продуктів, від яких варто відмовитися або якими слід пожертвувати, щоб отримати якусь кількість даного продукту.Для вітчизняної економіки характерний бухгалтерський підхід до оцінки витрат. Якщо взяти це до уваги, то терміни «витрати» і «витрати» можна вважати синонімами.

Для цілей обліку витрати класифікуються за різними ознаками.

За економічною роллю у процесі виробництва витрати можна розділити на основні і накладні.

основним відносяться витрати, пов'язані безпосередньо з технологічним процесом, а також з утриманням та експлуатацією знарядь праці.

Накладні - витрати на обслуговування і управління виробничим процесом, реалізацію готової продукції.

За методом віднесення витрат на виробництво конкретного продукту виділяють прямі і непрямі витрати.

Прямі - це витрати, пов'язані з виготовленням тільки даного виду продукції і які відносять безпосередньо на собівартість даного виду продукції.

Непрямі витрати за наявності декількох видів продукції не можуть бути віднесені безпосередньо ні на один з них і підлягають розподілу непрямим шляхом.

По відношенню до обсягу виробництва продукції витрати підрозділяються на змінні та постійні.

Змінні витрати це витрати, загальна величина яких на даний період часу перебуває в безпосередній залежності від обсягу виробництва і реалізації.

Під постійними витратами розуміють такі витрати, сума яких в даний період часу не залежить безпосередньо від обсягу і структури виробництва і реалізації.

До змінним зазвичай відносять витрати на сировину і матеріали, паливо, енергію, транспортні послуги, частина трудових ресурсів, тобто ті витрати, рівень яких змінюється зі зміною обсягу виробництва

Проте, якщо розглянути середні змінні витрати (витрати на одиницю продукції), можна помітити, що їхній рівень залишається приблизно однаковим при різних обсягах виробництва. На одиницю продукції витрачається приблизно однакову кількість сировини, електроенергії і т.д. (Рис. 17 б).

До постійним витратам відносяться відрахування на амортизацію, орендна плата, заробітна плата управлінського персоналу та інші витрати, які мають місце, навіть якщо підприємство не виробляє продукцію. У певному діапазоні випуску загальна сума цих витрат залишається практично незмінною .

Що стосується середніх постійних витрат (на одиницю продукції), вони знижуються із зростанням обсягу виробництва і збільшуються при його зниженні.

Сума постійних і змінних витрат складає валові витрати підприємства. Зі збільшенням обсягу виробництва і реалізації продукції валові витрати на одиницю продукції знижуються за рахунок зниження постійних витрат.