
- •2.Як змінювались сутність і зміст поняття „підприємницька діяльність”.
- •3.Цілі підприємницької діяльності.
- •4.Основні умови розвитку підприємництва, права та обов’язки підприємців.
- •5.Соціально-економічна роль і значення підприємництва у структурі ринкової економіки.
- •6.Поняття «підприємницька діяльність», мета підприємницької діяльності.
- •9.Основні завдання підприємницької діяльності.
- •11.Основні умови розвитку підприємництва.
- •12.Ідея і мета організації власної справи, принципи створення власної справи.
- •13.Основні засновницькі документи для організації підприємницької діяльності.
- •14.Процедура державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, постановка на облік в податкових органах, відкриття рахунку в банках.
- •15.Ліцензування діяльності підприємства.
- •16.Форми створення власної справи, організаційні одиниці підприємництва
- •17.Організаційно-правові форми підприємницької діяльності
- •19.Корпоративна форма організації підприємницької діяльності
- •22.Мережні форми об'єднання організацій (кластери, союзи, альянси, підприємницькі мережі)
- •23.Концепція кластерів, сутність поняття «кластер»
- •25.Бізнес-центри сутність значення, взаємозв'язки бізнесу-центра із владоюі підприємницькими структурами
- •26.Організаційна структура бізнесу-центра
- •27.Бізнес-інкубатори сутність, значення, функції відмінність від бізнес – центрів
- •29.Технопарки передумови винекнення, значення
- •30.Ефективність функціонування науково-технологічних парків
- •28.Типи бізнесів-інкубаторів, джерела фінансування бізнес-инкубаторів
- •31.Технополіси, сутність, перспективи розвитку
- •32.Форми та напрями формування підприємницьких мереж в Україні
- •40.Соціально-економічне значення роздрібної торговельної мережі
- •33.Досвід зарубіжних країн щодо підтримкм малого бізнесу
- •37.Основні форми державної фінансової підтримки малого підприємництва:
- •34.Державна політика підтримки та розвитку підприємництва
- •35.Основні моделі державної підтримки підприємництва в світі.
- •39.Складові елементи роздрібної мережі
- •36.Основні документи що регулюють державну політику в сфері підприємництва
- •38.Роздрібна торговельна мережа сутність визначення
- •41.Принципи та вимоги до організації мережі роздрібних торговців
- •42.Види роздрібних торговців, типи роздрібних торговців
- •43.Перспективні типи і формати роздрібних торговців
- •44.Концентрація роздрібної мережі, спеціалізація в роздрібній торгівлі
- •48.Норма й маса прибутку.
- •45.Перспективні принципи розташування роздрібних торговельних підприємств
- •46.Вибір місця розташування роздрібного торговця
- •47.Ефективність функціонування роздрібної мережі, оптимізація розмірів підприємств
- •49.Строк окупності проекту.
- •51Основні елементи організації підприємцем продуктивного процесу
- •52.Показники екстенсивного та інтенсивного розвитку
- •53.Складові постійних та змінних витрат
- •55.Види підприємницького ризику
- •56.Формування мінімально припустимої ціни.
- •57.Методи калькуляції, метод загальної калькуляції, калькуляція по методу величини покриття, комбінований метод калькуляції.
- •58.Основні фінансові звіти їх характеристика, основні етапи розробки фінансового плану
- •59.Розкрийте поняття прибутковість, потік готівки, вартість компанії
- •60.Джерела фінансування підприємницької діяльності й обсяг необхідних коштів.
- •61.Сучасні підходи до формування управлінського персоналу
- •62.Стимулювання збуту, ціноутворення, розробка плану маркетингу.
- •63.Опишіть типовий процес дослідження ринку, методи оцінки конкурентів
- •64.Складові аналізу ринку, сутність swot-Аналізу
- •65.Характеристика проекту, резюме бізнес-плану
- •66.Основні бізнес-процеси, зміст бізнес-плану
- •67.Сутність підприємницького ризику, функції підприємницького ризику
- •68.Управління економічними ризиками.
- •69.Які типи й види ризиків можуть виникати в підприємницьких організаціях.
- •70.Які фактори впливають на рівень підприємницького ризику.
- •71.Які види втрат можуть виникнути при настанні ризику?
- •72.Сутність організаційної (корпоративної) культури
- •74.Культура підприємництва
- •75.Концепція ділових якостей підприємця.
- •77.Мотивація підприємця.
46.Вибір місця розташування роздрібного торговця
Основні критерії до вибору місця розташування торговельного комплексу або окремого магазину є засадничими, єдиними для всіх країн ринкової орієнтації. Вони включають низку дій з вивчення й аналізу регіону, області і конкретного місця функціонування торговельного підприємства.
Регіон функціонування торговельного закладу визначається параметрами частини країни або населеного пункту, в якому працюватиме проектований заклад торгівлі. Масштаби регіону функціонування випливають зі збутово-реалізаційної концепції торговельної фірми, обсягів її діяльності і перспектив розвитку. Більшість роздрібних торговців скеровують свої зусилля на опанування локальних і регіональних ринків і тільки в міру зростання обсягів обороту проводять експансію нових нетрадиційних регіонів. На регіон торгівлі суб'єкта споживчого ринку впливають також природно-кліматичні та інші чинники (інтенсивний збут теплого взуття й одягу в південних регіонах є алогізмом).
Область проектованого торговельного підприємства задається певним географічним сектором, в якому розміщений основний контингент покупців даного магазину (населений пункт, адміністративний район або їх частина). Область торгівлі поділяється на три зони: ближню, середню і дальню торговельні зони або зони притягнення покупців (рис. 12.2). Ближня торговельна зона — це частина області функціонування, в якій зосереджено 60—65 відсотків покупців даного торговельного комплексу і яка віддалена від нього на 0,5 (2—4 за кордоном) км. Середня зона притягнення торговельного підприємства концентрує в собі близько 20 відсотків його покупців і простягається на 0,5—2,0 (2-6 за кордоном) км. Дальня торговельна зона торговельного комплексу в містах простягається на 10—25 км, за межами міста — 50—80 км. У ній мешкають непостійні, випадкові покупці для даного суб'єкта роздрібної торгівлі: ті, що мають альтернативний вибір поблизу; ті, в яких є вигідне транспортне сполучення з даним торговельним закладом, а також покупці, для яких даний магазин є по дорозі на роботу і назад.
Конкретні параметри зон області функціонування закладу торгівлі конкретизуються рівнем доступу до магазину і місцем розташування підприємств-конкурентів. Наприклад, перетин великих транспортних комунікацій (рис. 12.3) значно звужує параметри зон притягнення: переважно вони мають форму концентричних кіл, але в даному разі — звужуються до еліпсів. Поява в області торгівлі продовольчого магазину аналогічного магазину-конкурента переважно веде до її скорочення і падіння обсягів товарообігу. Якщо ж перетинаються області торгівлі двох і більше непродовольчих магазинів з торгівлі товарами складного асортименту — обсяги їх обороту зростають; ширший вибір приваблює більше покупців.
Під місцем функціонування (розташування) роздрібного торговця розуміють конкретизовану точку області його функціонування, яка вибрана для влаштування торговельного закладу. Дуже часто таким місцем вибирається не територіальний центр області функціонування, а діючий центр торгівлі — сформований під впливом історичного розселення населення, демографічних структурних зрушень, наявності придатних шляхів сполучення тощо центр ведення торговельного обслуговування, в якому на незначній території діє низка різно-спеціалізованих торговельних підприємств. Для багатьох типів магазинів основною запорукою успішної діяльності є обов'язкове розташування саме в центрі торгівлі, що не тільки визначає їх вдале розташування, але й приваблює достатню кількість потенційних покупців.
Серед центрів торгівлі виділяють: міські центри; центри районів міста; околиці міст; центри окремих населених пунктів і сільські центри.
Міські центри торгівлі за багатьма показниками є найбільш привабливими і престижними для роздрібних торговців, але їх загальним недоліком є порівняно високі накладні видатки з утримання магазинів. У цьому сенсі дещо привабливішими є центри торгівлі, розташовані в інших центрах районів міста, оскільки вартість оренди приміщень або земельних ділянок тут суттєво нижча, а щільність населення в т. зв. "спальних" районах значно вища, аніж у центрі міста. У розвинених країнах світу значного розповсюдження в останні десятиліття набули торгові центри, розташовані на околицях міст — ділових центрів цих країн, що пов'язано з відпливом середніх верств населення для проживання у приміських зонах. Центр окремого населеного пункту — це сукупність торговельних підприємств у невеликих населених пунктах (містечках) з чисельністю мешканців від 10 до 50 тис, а сільські центри торгівлі включають 1-2 (зрідка і більше) торговельних підприємств з найбільш універсальним асортиментом товарів щоденного попиту для мешканців сільської місцевості.