23.Концепція кластерів, сутність поняття «кластер»

Кластер — термін має різні значення в економіці і різне смислове навантаження в різних куточках Європи. Кластери варіюють від невеликих мереж малих, середніх підприємств у обмежених географічних зонах до "мега-кластерів" у Данії або Фінляндії, являють собою величезну частину економіки.

Визначення

Кластер - географічна концентрація подібних, суміжних або додаткових підприємств з активними каналами для бізнес-транзакцій, комунікацій та діалогу, що поділяють спеціалізовану інфраструктуру, робочі ринки та послуги і мають спільні можливості або загрози.

Кластер - це галузеве, територіальне та добровільне об'єднання підприємницьких структур, які тісно співпрацюють із науковими (освітніми) установами, громадськими організаціями та органами місцевої влади з метою підвищення конкурентноздатності власної продукції і сприяння економічному розвитку регіону.

Кластер - мережа постачальників, виробників, споживачів, елементів промислової інфраструктури, дослідницьких інститутів, взаємозалежних у процесі створення додаткової вартості.

Кластер - група розташованих на території поселення або поблизу його взаємозалежних підприємств та організацій, які взаємодоповнюють і посилюють конкурентні переваги один одного.

Кластер являє собою групу локалізованих взаємозалежних компаній, постачальників устаткування, комплектуючих, спеціалізованих послуг, інфраструктури, науково-дослідних інститутів, вузів та інших організацій, які взаємодоповнюють і посилюють конкурентні переваги один одного.

Концепція кластерів існує вже досить довго, „кластер” має різні значення в різних куточках Європи.

Кластери варіюють від малих мереж малих і середніх підприємств (МСП) в обмежених географічних зонах

до „мега-кластерів” в Данії або Фінляндії, що представляють величезну частину економіки. Концепція

„кластеру” використовується у різноманітних бізнес-структурах: національній, регіональній; кластери, що

виходять за межі кордонів, промислові або виробничі системи та інноваційні системи. Він також

використовується у різноманітних цілях: підвищують конкурентоспроможність МСП, проводять допоміжні

колективні дослідження, раціоналізують всю промисловість, впроваджують системи управління

навколишнім середовищем.

Існує багато визначень, більшість з них поділяють ідею близькості, мережі та спеціалізації.

Регіональні кластери є обмеженими географічними зонами з достатньо великим числом фірм та працівників

у малому колі суміжних промислових секторів . Концепція кластеру має на увазі критичну масу

незвичайного успіху в окремих галузях. Найбільш вживаним визначення кластеру є визначення Майкла

Портера: „Кластери – це географічно близькі групи взаємопов'язаних компаній та асоційованих установ в

окремій галузі, що пов'язані спільними технологіями та навичками. Вони звичайно існують в географічній

зоні, де комунікації, логістика та людські ресурси є легкодоступними. Кластери звичайно розміщуються в

регіонах, а іноді – в окремому місті”. Розенфельд підкреслює, що кластери повинні мати активні канали

для бізнес-транзакцій, діалогу та комунікації. „Без активних каналів, навіть критична маса відповідних фірм

не є місцевим виробництвом або соціальною системою і, таким чином, не функціонує як кластер”. Таким

чином, більшість експертів визначають „кластер” як географічну концентрацію подібних, суміжних або

додаткових підприємств з активними каналами для бізнес-транзакцій, комунікацій та діалогу, що поділяють

спеціалізовану інфраструктуру, робочі ринки та послуги, та мають спільні можливості або загрози.

Учасники кластерів:

Компанії, дослідницькі інститути, уряд, інститути співробітництва, фінансові інститути.

В 1998 р. Україна вперше намагалась застосувати концепцію бізнес-кластерів. Ця концепція була

абсолютно новою для України в той час. Для того, щоб покращити концептуальні економічні та

методологічні знання про кластери, їхній розвиток та управління, потрібно докласти багато зусиль до

популяризації кластерної концепції. Українські кластери, що функціонують (в регіонах) такі: Хмельницький

– одяг, будівельні матеріали, зелений туризм, Івано-Франківськ – туризм; декоративний текстиль; Черкаси –

транспортні перевезення; Житомир – добування та переробка каменю; Одеса – виробництво вина; Харків –

машинобудування; Рівне – деревообробка [9].

24.Кластерный аналіз у підприємництві, рівні кластерного аналізу. Одним із сучасних інструментаріїв є зниження витрат на управління та забезпечення підвищення якості управління, яке можливо інтерпретувати як точність прогнозу прибутку, рентабельності для кожного кластера (групи промислових підприємств однакового виду економічної діяльності) порівняно з початковою ситуацією, або точність прогнозу рентабельності функціональних сфер діяльності цих підприємств, є кластерний аналіз.

В економіці методи кластерного аналізу використовуються як інструментарій для: визначення пріоритетних напрямів розвитку регіонів; прогнозування соціально-економічних явищ; класифікації емітентів цінних паперів; вибору локальних стратегій; типологізації інвестиційного потенціалу лісозаготівельних підприємств; дослідження рівня вмотивованості працівників; прогнозування банкрутства промислових підприємств; вирішення проблем розвитку лісового господарства; сегментації ринку; аналізу фінансово-економічного стану підприємств будівельної галузі тощо.

В умовах ринку спостерігається постійне розширення мережі каналів реалізації товарів з метою якісного та швидкого їх доведення до кінцевого споживача. Але за зростання мережі магазинів процес асортиментного планування ускладнюється і дорожчає, що зумовлює пошук шляхів вирішення цієї проблеми. Поділ безлічі магазинів на однорідні групи дасть змогу скоротити кількість об’єктів управління, зменшуючи при цьому витрати на реалізацію процесу управління, терміни підготовки асортиментних матриць, а також сприятиме усуненню дублювання операцій. Кластеризація підприємств-товаровиробників дає змогу спростити процедуру діагностики їх стратегічного протистояння та точніше розробити стратегічні та оперативні управлінські рішення щодо пристосування підприємств до мінливого зовнішнього середовища з метою забезпечення їхнього виживання в умовах конкуренції на ринках збуту

Доцільно дотримуватися певної послідовності у проведенні кластерного аналізу, яка містить такі етапи, як: відбір вибірки для кластерного аналізу (наприклад, перелік товарів під час сегментування ринку за параметрами продукції або вибіркова сукупність споживачів під час сегментування ринку за споживачами); визначення множини критеріїв (ознак), за якими проводиться кластеризація (сукупність кількісних, рангових або якісних змінних, яка найкраще відображає подібності); визначення відстані та міри подібності, до якої зараховують коефіцієнт кореляції, міру відстані (відстань Махаланобіса, звичайна Евклідова відстань, «зважена» Евклідова відстань, Хеммінгова відстань), коефіцієнт асоціативності, імовірнісні коефіцієнти подібності; проведення ієрархічної кластер-процедури для створення груп подібних об’єктів, використовуючи для визначення подібності відстані, які заміряються: за принципом «найближчого сусіда», за принципом «середнього зв’язку», «по центрах тяжіння груп», за принципом «далекого сусіда»; перевірка достовірності отриманих результатів кластерного аналізу, яка полягає у проведенні порівняльного аналізу якості можливих способів розподілу обраної сукупності об’єктів на кластери;