
- •2.5 Перехід від магнітних зв’язків до еквівалентних електричних.............................................................................21
- •Передмова
- •1 Загальні відомості про короткі замикання в електричних системах
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Причини виникнення коротких замикань та їх наслідки
- •1.3 Обмеження струмів короткого замикання
- •1.4 Призначення та умови розрахунку струмів короткого замикання
- •1.5 Основні припущення при розрахунку струмів короткого замикання
- •2 Послідовність розрахунку струмів короткого замикання
- •2.1 Розрахункова схема мережі
- •2.2 Вибір розрахункових точок короткого замикання
- •Що працюють на загальні шини
- •2.3 Схема заміщення мережі
- •2.4 Система відносних одиниць
- •2.5 Перехід від магнітних зв’язків до еквівалентних електричних
- •Електричної мережі
- •Та її схема заміщення (б).
- •Трансформаторними зв’язками (а) та її схема заміщення (б)
- •3 Параметри елементів електричних мереж
- •3.1 Синхронні машини
- •3.2 Силові трансформатори
- •Трансформатора в режимі кз
- •Трансформатора (а) і його схема заміщення (б)
- •3.3 Повітряні та кабельні лінії
- •3.4 Реактори
- •3.5 Електрорушійні сили джерел живлення
- •3.6 Врахування навантаження
- •4 Трифазне коротке замикання в простій нерозгалуженій мережі, що живиться від джерела синусоїдної напруги нескінченНої потужності
- •5 Диференційні рівняння електромагнітного стану явнополюсного синхронного генератора у фазній системі координат
- •6 Рівняння Парка - Горєва
- •7 Початковий режим трифазного короткого замикання синхронного генератора синусоїдної напруги
- •7.1 Перехідні параметри синхронного генератора
- •7.2 Надперехідні параметри синхронного генератора
- •Обертових осях d,q
- •8 Усталений режим трифазного короткого замикання генератора синусоїдної напруги
- •9 Практичні методи розрахунку струмів і напруг короткого замикання
- •9.1 Аналітичне визначення струмів і напруг у короткозамкненому колі
- •9.1.1 Метод перетворення схеми мережі
- •9.1.2 Використання принципу накладання
- •9.1.3 Накладання нормального режиму на власне аварійний
- •Режиму на власне аварійний
- •9.1.4 Метод власних і взаємних опорів
- •9.2 Метод розрахункових кривих
- •Пристрою арз
- •9.3 Метод вузлових потенціалів
- •10. Розрахунок струмів короткого замикання в мережАх напругою до 1000 в
- •Енергосистеми
- •11 Несиметричні короткі замикання
- •11.1 Метод симетричних складових
- •Складових
- •11.2 Схема заміщення прямої послідовності
- •11.3 Схема заміщення зворотної послідовності
- •11.4 Схема заміщення нульової послідовності
- •Трансформаторів
- •11.5 Визначення струмів і напруг у місці короткого замикання
- •11.5.1 Однофазне коротке замикання
- •При однофазному кз
- •11.5.2 Двофазне коротке замикання
- •При двофазному кз
- •11.5.3 Двофазне коротке замикання на землю
- •Замикання на землю
- •При двофазному кз на землю
- •11.6 Правило еквівалентності прямої послідовності
- •11.8 Співвідношення між струмами різних видів короткого замикання
- •Перелік використаних джерел
2.5 Перехід від магнітних зв’язків до еквівалентних електричних
Всі електричні схеми можна поділити на дві групи:
електрично сполучені схеми схеми, в яких відсутні трансформаторні зв'язки;
магнітно сполучені схеми схеми з трансформаторами.
В електрично сполучених схемах при заданих ЕРС джерел живлення і опорах окремих елементів струми КЗ визначають на підставі схеми заміщення за законом Ома.
Схема, зображена на рисунку 2.6, є електрично сполученою, так як у ній відсутні трансформаторні зв’язки, напруги генератора та лінії рівні між собою, а струм генератора є одночасно і струмом в лінії. При КЗ на лінії
Рисунок 2.6 Розрахункова схема (а) і схема заміщення (б)
Електричної мережі
У магнітно сполученій схемі, зображеній на рисунку 2.7, при КЗ на лінії струми, що протікають в генераторі та в лінії, не дорівнюють один одному. Напруги Uг i Uл також відрізняються.
Рисунок 2.7 Магнітно сполучена електрична схема (а)
Та її схема заміщення (б).
Ідея переходу від магнітних зв’язків до еквівалентних електричних полягає у створенні уявної системи з однією базовою напругою, зазвичай напругою сходинки КЗ. В цій системі відсутні трансформаторні зв’язки і доступні операції зі спрощення (еквівалентування) схеми. Однак, при цьому параметри всіх елементів, що не знаходяться на базовій сходинці, необхідно звести до базової напруги за допомогою коефіцієнтів трансформації трансформаторів:
(2.12)
де
m
– коефіцієнт зведення, який визначають
як добуток коефіцієнтів трансформації
трансформаторів,
розміщених між базовою сходинкою та
сходинкою, на якій розміщений елемент,
.
(2.13)
Коефіцієнт зведення m визначають у напрямку від базового ступеня напруги до того ступеня, елемент якого зводять. Зведені величини позначають індексом “o”, який проставляють над символом відповідної величини.
Для схеми, зображеної на рисунку 2.8, опір генератора, зведений до напруги сходинки КЗ з врахуванням дійсних коефіцієнтів трансформації трансформаторів буде
Рисунок 2.8 Розрахункова схема електричної мережі з декількома
Трансформаторними зв’язками (а) та її схема заміщення (б)
Аналогічно зводимо всі інші параметри еквівалентної схеми заміщення. Зведення елементів електричної мережі до одного ступеня напруги за допомогою дійсних коефіцієнтів трансформації трансформаторів називають точним зведенням.
На практиці у багатьох випадках буває невідомо, в якому положенні знаходяться перемикачі анцапф трансформаторів розрахункової схеми, а тому визначення дійсних коефіцієнтів трансформації ускладнюється. Вихідні ж дані та методи розрахунку можуть бути настільки наближеними, що немає потреби робити точне зведення. У цьому випадку виконують наближене зведення елементів до базового ступеня напруги. Суть його полягає в тому, що для кожного ступеня трансформації встановлюють середні номінальні напруги Uср, орієнтовно на 5% більші за відповідні номінальні напруги електричних мереж, за наступною шкалою: 0.127; 0,23; 0,4; 0,525; 0,629; 3,15; 6,3; 10,5; 15,75; 21; 37; 115; 158; 230; 340; 515; 750 кВ Номінальні напруги елементів розрахункової схеми (крім реакторів, на що вказувалось вище) прирівнюють відповідним значенням середніх номінальних напруг.
Коефіцієнт трансформації будь-якого трансформатора, очевидно, буде дорівнювати відношенню середніх номінальних напруг тих ступенів, які він з'єднує, а загальний коефіцієнт трансформації всіх трансформаторів (коефіцієнт зведення mср) буде визначатися відношенням середніх номінальних напруг крайніх ступенів
.
(2.14)
де Uср.номсередня номінальна напруга ступеня, з якого проводиться перерахунок; Uср(б) середня номінальна напруга основного (базового) ступеня. Справді, для розглянутого вище випадку
При наближеному зведенні елементів схеми до базової напруги маємо
(2.15)
Все вищесказане в однаковій мірі відноситься і до системи відносних одиниць. Вибравши базові умови для якогось ступеня напруги, потрібно зробити відповідний перерахунок параметрів всіх елементів кола. Взагалі кажучи, цей перерахунок можна розглядати як безпосереднє знаходження параметрів схеми заміщення у відносних одиницях.
Спільний розгляд рівнянь (2.3) - (2.11) та (2.14) і (2.15) дає змогу визначити зведені до базової напруги параметри елементів у системі відносних базових одиниць для трьох вищезгаданих способів їх задавання у довідниках і каталогах. Оскільки нас найбільше цікавить розрахунок параметрів елементів схеми заміщення, то розглянемо знаходження лише ЕРС та опорів елементів.
Отже, якщо розрахункові величини задані в іменованих одиницях, то
,
(2.16)
.
(2.17)
Якщо розрахункові величини задані у відносних номінальних одиницях, то
,
(2.18)
.
(2.19)
Якщо розрахункові величини задані у відсотках від номінального значення, то
,
(2.20)
.
(2.21)
Для
переходу до системи іменованих одиниць
рівняння (2.16), (2.18) та (2.20) слід домножити
на Uср(б),
а рівняння (2.17), (2.19) та (2.21) – на
.