
- •2.5 Перехід від магнітних зв’язків до еквівалентних електричних.............................................................................21
- •Передмова
- •1 Загальні відомості про короткі замикання в електричних системах
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Причини виникнення коротких замикань та їх наслідки
- •1.3 Обмеження струмів короткого замикання
- •1.4 Призначення та умови розрахунку струмів короткого замикання
- •1.5 Основні припущення при розрахунку струмів короткого замикання
- •2 Послідовність розрахунку струмів короткого замикання
- •2.1 Розрахункова схема мережі
- •2.2 Вибір розрахункових точок короткого замикання
- •Що працюють на загальні шини
- •2.3 Схема заміщення мережі
- •2.4 Система відносних одиниць
- •2.5 Перехід від магнітних зв’язків до еквівалентних електричних
- •Електричної мережі
- •Та її схема заміщення (б).
- •Трансформаторними зв’язками (а) та її схема заміщення (б)
- •3 Параметри елементів електричних мереж
- •3.1 Синхронні машини
- •3.2 Силові трансформатори
- •Трансформатора в режимі кз
- •Трансформатора (а) і його схема заміщення (б)
- •3.3 Повітряні та кабельні лінії
- •3.4 Реактори
- •3.5 Електрорушійні сили джерел живлення
- •3.6 Врахування навантаження
- •4 Трифазне коротке замикання в простій нерозгалуженій мережі, що живиться від джерела синусоїдної напруги нескінченНої потужності
- •5 Диференційні рівняння електромагнітного стану явнополюсного синхронного генератора у фазній системі координат
- •6 Рівняння Парка - Горєва
- •7 Початковий режим трифазного короткого замикання синхронного генератора синусоїдної напруги
- •7.1 Перехідні параметри синхронного генератора
- •7.2 Надперехідні параметри синхронного генератора
- •Обертових осях d,q
- •8 Усталений режим трифазного короткого замикання генератора синусоїдної напруги
- •9 Практичні методи розрахунку струмів і напруг короткого замикання
- •9.1 Аналітичне визначення струмів і напруг у короткозамкненому колі
- •9.1.1 Метод перетворення схеми мережі
- •9.1.2 Використання принципу накладання
- •9.1.3 Накладання нормального режиму на власне аварійний
- •Режиму на власне аварійний
- •9.1.4 Метод власних і взаємних опорів
- •9.2 Метод розрахункових кривих
- •Пристрою арз
- •9.3 Метод вузлових потенціалів
- •10. Розрахунок струмів короткого замикання в мережАх напругою до 1000 в
- •Енергосистеми
- •11 Несиметричні короткі замикання
- •11.1 Метод симетричних складових
- •Складових
- •11.2 Схема заміщення прямої послідовності
- •11.3 Схема заміщення зворотної послідовності
- •11.4 Схема заміщення нульової послідовності
- •Трансформаторів
- •11.5 Визначення струмів і напруг у місці короткого замикання
- •11.5.1 Однофазне коротке замикання
- •При однофазному кз
- •11.5.2 Двофазне коротке замикання
- •При двофазному кз
- •11.5.3 Двофазне коротке замикання на землю
- •Замикання на землю
- •При двофазному кз на землю
- •11.6 Правило еквівалентності прямої послідовності
- •11.8 Співвідношення між струмами різних видів короткого замикання
- •Перелік використаних джерел
Що працюють на загальні шини
2.3 Схема заміщення мережі
Схему заміщення мережі складають на підставі розрахункової схеми. У ній вказують тільки ті елементи кола, через які протікає розрахунковий струм КЗ, а також ЕРС усіх джерел живлення. Всі елементи розрахункової схеми замінюють відповідними електричними опорами.
У схемах заміщення елементи короткозамкненого кола позначають дробовим числом. У чисельнику вказують порядковий номер або умовне позначення елемента, а в знаменнику числове значення його опору.
Як приклад, на рисунку 2.5 наведені дві схеми заміщення для точок К1 і К2 розрахункової схеми, зображеної на рисунку 2.4.
2.4 Система відносних одиниць
Всі розрахункові величини напруги (ЕРС), струми, потужності та опори виражають не в іменованих одиницях (вольтах, амперах, вольтамперах, омах), а в долях базових одиниць. Це значно спрощує теоретичні викладки та розрахунки, надає результатам більшу наочність і дає змогу швидше орієнтуватись в порядку розрахункових значень. Тому система відносних одиниць широко застосовується в практичних розрахунках струмів КЗ, хоча на перший погляд здається дещо штучною.
а) б)
а для розрахункової точки К1; б для розрахункової точки К2
Рисунок 2.5 Схема заміщення мережі
Для розрахунку струмів КЗ у відносних одиницях всі значення величин електричного кола потрібно віднести до одних базових умов, тобто ЕРС і опори елементів схеми заміщення виразити у відносних базових одиницях. Таким чином, необхідно ввести до розгляду нові одиниці вимірювання потужності Sб, напруги Uб, струму Iб, опору Zб. При виборі базових умов зазвичай задаються базовою потужністю Sб і базовою напругою Uб. За базову потужність Sб приймають довільне значення, зручне для обчислень, частіше всього кратне 10 (100, 1000 МВА), або рівну встановленій потужності генераторів розрахункової схеми. За базову напругу Uб приймають номінальну напругу Uном того ступеня, для якого обчислюють струм КЗ.
Базовий струм при цьому
, (2.1)
а базовий опір
.
(2.2)
Базова потужність є однаковою для всіх ступенів кола. Значення базового струму змінюється в залежності від напруги розрахункового ступеня.
У довідниках чи каталогах розрахункові величини задають одним із трьох способів:
в іменованих одиницях Eім, Uім, Sім, Iім, Zім;
у відносних номінальних одиницях (кратності відносно номінального значення)
E*(н) = Eім/ Uном, U*(н) = Uім/ Uном, S*(н)= Sім/ Sном,
I*(н)= Iім/ Iном, Z*(н)= Zім/ Zном; (2.3)
де Zномномінальний опір елемента,
;
(2.4)
у відсотках від номінального значення
S%=100 S*(н), U%=100 U*(н), I%=100 I*(н), Z%=100 Z*(н). (2.5)
Отже, якщо розрахункові величини задані в іменованих одиницях, то у долях базових вони визначатимуться як
E*(б)= Eім/ Uб, U*(б)= Uім/ Uб, S*(б)= Sім/ Sб,
I*(б)= Iім/ Iб, Z*(б)= Zім/ Zб. (2.6)
Підставивши в останню з формул (2.6) вираз Zб згідно з (2.2), одержимо розрахункову формулу для знаходження опору
(2.7)
Якщо розрахункові величини задані у відносних номінальних одиницях, то до базових умов їх зводять наступним чином:
(2.8)
Зокрема, спільний розгляд формул (2.3), (2.6) та (2.7) дає розрахункову формулу для визначення опору
.
(2.9)
Якщо розрахункові величини задані у відсотках від номінального значення, то з врахуванням (2.5) вони будуть виражені у відносних базових одиницях як
(2.10)
а значення опору буде
.
(2.11)
Розрахункові формули (2.7), (2.9) та (2.11) можна використати також для визначення відносних базових значень активного та реактивного опорів, підставивши замість Z відповідно опори r або х.
Слід
також зазначити, що в системі відносних
одиниць значення повного опору дорівнює
спаду напруги на даному опорі при
протіканні через нього номінального
струму, тобто
.
Цю властивість
у подальшому використовують для
визначення опору трансформатора та
реактора. При симетричних трифазних КЗ
всі розрахунки проводять для однієї
фази, тому опори окремих елементів
розрахункової схеми визначають для
однієї фази. Відносні ж фазні та міжфазні
напруги, а також фазні та трифазні
потужності, чисельно рівні між собою.
У цьому полягає ще одна цінна особливість
системи відносних одиниць.
При Uб=Uном маємо відповідно Е*(б)=Е*(н) і U*(б)=U*(н), тобто зведення цих параметрів робити не потрібно. Однак номінальні напруги елементів у загальному випадку можуть відрізнятися від номінальних напруг відповідних електричних мереж на +10%. Цим розходженням у більшості випадків нехтують, приймаючи Uном всіх елементів одного ступеня напруги однаковими і рівними деякій середній номінальній напрузі Uср для цього кола (див. далі). Винятком є реактори, які можуть використовуватися на напругах нижчих від їх номінальних напруг (наприклад, реактор напругою 10 кВ в мережі напругою 6 кВ). Опори реакторів складають значну частину загального опору кола і перерахунок їх відносних значень з врахуванням дійсних напруг обов'язковий.
Індекси (н) і (б) при відповідних фізичних величинах вказують лише на умови, до яких віднесені ці величини. Якщо з попереднього змісту зрозуміло, про які величини йде мова, то ці індекси можна опускати.