
- •2.5 Перехід від магнітних зв’язків до еквівалентних електричних.............................................................................21
- •Передмова
- •1 Загальні відомості про короткі замикання в електричних системах
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Причини виникнення коротких замикань та їх наслідки
- •1.3 Обмеження струмів короткого замикання
- •1.4 Призначення та умови розрахунку струмів короткого замикання
- •1.5 Основні припущення при розрахунку струмів короткого замикання
- •2 Послідовність розрахунку струмів короткого замикання
- •2.1 Розрахункова схема мережі
- •2.2 Вибір розрахункових точок короткого замикання
- •Що працюють на загальні шини
- •2.3 Схема заміщення мережі
- •2.4 Система відносних одиниць
- •2.5 Перехід від магнітних зв’язків до еквівалентних електричних
- •Електричної мережі
- •Та її схема заміщення (б).
- •Трансформаторними зв’язками (а) та її схема заміщення (б)
- •3 Параметри елементів електричних мереж
- •3.1 Синхронні машини
- •3.2 Силові трансформатори
- •Трансформатора в режимі кз
- •Трансформатора (а) і його схема заміщення (б)
- •3.3 Повітряні та кабельні лінії
- •3.4 Реактори
- •3.5 Електрорушійні сили джерел живлення
- •3.6 Врахування навантаження
- •4 Трифазне коротке замикання в простій нерозгалуженій мережі, що живиться від джерела синусоїдної напруги нескінченНої потужності
- •5 Диференційні рівняння електромагнітного стану явнополюсного синхронного генератора у фазній системі координат
- •6 Рівняння Парка - Горєва
- •7 Початковий режим трифазного короткого замикання синхронного генератора синусоїдної напруги
- •7.1 Перехідні параметри синхронного генератора
- •7.2 Надперехідні параметри синхронного генератора
- •Обертових осях d,q
- •8 Усталений режим трифазного короткого замикання генератора синусоїдної напруги
- •9 Практичні методи розрахунку струмів і напруг короткого замикання
- •9.1 Аналітичне визначення струмів і напруг у короткозамкненому колі
- •9.1.1 Метод перетворення схеми мережі
- •9.1.2 Використання принципу накладання
- •9.1.3 Накладання нормального режиму на власне аварійний
- •Режиму на власне аварійний
- •9.1.4 Метод власних і взаємних опорів
- •9.2 Метод розрахункових кривих
- •Пристрою арз
- •9.3 Метод вузлових потенціалів
- •10. Розрахунок струмів короткого замикання в мережАх напругою до 1000 в
- •Енергосистеми
- •11 Несиметричні короткі замикання
- •11.1 Метод симетричних складових
- •Складових
- •11.2 Схема заміщення прямої послідовності
- •11.3 Схема заміщення зворотної послідовності
- •11.4 Схема заміщення нульової послідовності
- •Трансформаторів
- •11.5 Визначення струмів і напруг у місці короткого замикання
- •11.5.1 Однофазне коротке замикання
- •При однофазному кз
- •11.5.2 Двофазне коротке замикання
- •При двофазному кз
- •11.5.3 Двофазне коротке замикання на землю
- •Замикання на землю
- •При двофазному кз на землю
- •11.6 Правило еквівалентності прямої послідовності
- •11.8 Співвідношення між струмами різних видів короткого замикання
- •Перелік використаних джерел
1.2 Причини виникнення коротких замикань та їх наслідки
Основними причинами виникнення КЗ є:
пошкодження ізоляції електричного обладнання внаслідок її старіння (зносу), недостатньо старанного догляду (відсутність профілактичних випробувань), а також внаслідок комутаційних і атмосферних перенапруг;
механічні пошкодження ізоляції (наприклад, пошкодження ізоляції кабелю при земляних роботах), падіння опор, обриви проводів при ожеледі, сильному вітрі, перекриття ізоляційних проміжків тваринами тощо;
неуважність і, як наслідок, помилки обслуговуючого персоналу при операціях з роз'єднувачами, вимикачами та іншими апаратами.
Так як КЗ супроводжуються різким збільшенням струмів в окремих вітках схеми в порівнянні зі струмами в нормальному режимі, то вони можуть спричинити серйозні пошкодження генераторів, трансформаторів та інших елементів мережі.
Струми КЗ характеризуються:
термічною дією (перегрівання частин, що обтікаються струмом, та ізоляції);
електродинамічною дією (виникають механічні зусилля між окремими частинами електрообладнання, обмотками електричних машин, трансформаторів, реакторів), пропорційні квадратові струму. Якщо, наприклад, струм КЗ перевищує номінальний струм у 10 разів, виникають механічні зусилля в 100 разів більші, ніж у нормальному режимі.
при КЗ відбувається зниження напруги в мережі (рисунок 1.1), що негативно відбивається на роботі споживачів. Так, зниження напруги на (3040)% протягом однієї і більше секунд може призвести до втрати стійкості роботи електродвигунів (момент обертання асинхронного двигуна пропорційний квадратові підведеної до нього напруги). Порушуються також технологічні процеси на підприємствах та збільшуються збитки від неякісної енергії.
Рисунок 1.1 Напруги в різних точках мережі в нормальному режимі та при КЗ
При
протіканні струму КЗ збільшується
втрата напруги в усіх елементах кола
до місця замикання. Як видно з діаграми
напруг на рисунку 1.1, реактор Р на одній
з ліній підтримує залишкову напругу
Uзл
на шинах електростанцій, забезпечуючи
роботу непошкоджених ліній при
;
струми КЗ - це майже чисто індуктивні струми (rрез<<хрез), що розмагнічують генератори електростанцій, внаслідок чого напруга на затискачах останніх ще більше знижується (розмагнічувальна дія реакції статора);
КЗ призводять до появи коливань потужності паралельно працюючих генераторів і виходу їх із синхронізму, при цьому порушується стійкість системи. У результаті система може поділитися на ряд несинхронно працюючих станцій. Внаслідок перерозподілу навантажень частину споживачів доведеться вимкнути.
несиметричні КЗ (особливо однофазні) впливають на роботу ліній зв'язку, радіо, викликають хибну роботу автоматики та сигналізації залізничного транспорту.
Крім того, струми КЗ наводять у сусідніх лініях електрорушійні сили, величини яких можуть бути небезпечні для обслуговуючого персоналу та апаратури цих ліній.
У сучасних потужних енергосистемах струми КЗ досягають десятків і сотень тисяч ампер. Ці КЗ потрібно попереджувати, для чого слід, в першу чергу, неухильно виконувати всі правила технічної експлуатації електричних установок та правила техніки безпеки.