
- •2.5 Перехід від магнітних зв’язків до еквівалентних електричних.............................................................................21
- •Передмова
- •1 Загальні відомості про короткі замикання в електричних системах
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Причини виникнення коротких замикань та їх наслідки
- •1.3 Обмеження струмів короткого замикання
- •1.4 Призначення та умови розрахунку струмів короткого замикання
- •1.5 Основні припущення при розрахунку струмів короткого замикання
- •2 Послідовність розрахунку струмів короткого замикання
- •2.1 Розрахункова схема мережі
- •2.2 Вибір розрахункових точок короткого замикання
- •Що працюють на загальні шини
- •2.3 Схема заміщення мережі
- •2.4 Система відносних одиниць
- •2.5 Перехід від магнітних зв’язків до еквівалентних електричних
- •Електричної мережі
- •Та її схема заміщення (б).
- •Трансформаторними зв’язками (а) та її схема заміщення (б)
- •3 Параметри елементів електричних мереж
- •3.1 Синхронні машини
- •3.2 Силові трансформатори
- •Трансформатора в режимі кз
- •Трансформатора (а) і його схема заміщення (б)
- •3.3 Повітряні та кабельні лінії
- •3.4 Реактори
- •3.5 Електрорушійні сили джерел живлення
- •3.6 Врахування навантаження
- •4 Трифазне коротке замикання в простій нерозгалуженій мережі, що живиться від джерела синусоїдної напруги нескінченНої потужності
- •5 Диференційні рівняння електромагнітного стану явнополюсного синхронного генератора у фазній системі координат
- •6 Рівняння Парка - Горєва
- •7 Початковий режим трифазного короткого замикання синхронного генератора синусоїдної напруги
- •7.1 Перехідні параметри синхронного генератора
- •7.2 Надперехідні параметри синхронного генератора
- •Обертових осях d,q
- •8 Усталений режим трифазного короткого замикання генератора синусоїдної напруги
- •9 Практичні методи розрахунку струмів і напруг короткого замикання
- •9.1 Аналітичне визначення струмів і напруг у короткозамкненому колі
- •9.1.1 Метод перетворення схеми мережі
- •9.1.2 Використання принципу накладання
- •9.1.3 Накладання нормального режиму на власне аварійний
- •Режиму на власне аварійний
- •9.1.4 Метод власних і взаємних опорів
- •9.2 Метод розрахункових кривих
- •Пристрою арз
- •9.3 Метод вузлових потенціалів
- •10. Розрахунок струмів короткого замикання в мережАх напругою до 1000 в
- •Енергосистеми
- •11 Несиметричні короткі замикання
- •11.1 Метод симетричних складових
- •Складових
- •11.2 Схема заміщення прямої послідовності
- •11.3 Схема заміщення зворотної послідовності
- •11.4 Схема заміщення нульової послідовності
- •Трансформаторів
- •11.5 Визначення струмів і напруг у місці короткого замикання
- •11.5.1 Однофазне коротке замикання
- •При однофазному кз
- •11.5.2 Двофазне коротке замикання
- •При двофазному кз
- •11.5.3 Двофазне коротке замикання на землю
- •Замикання на землю
- •При двофазному кз на землю
- •11.6 Правило еквівалентності прямої послідовності
- •11.8 Співвідношення між струмами різних видів короткого замикання
- •Перелік використаних джерел
Енергосистеми
Слід також відзначити, що в системі іменованих одиниць зведені опори силового трансформатора розраховують за формулами
,
(10.2)
,
(10.3)
де
,
та
- відповідно
напруга і втрати потужності короткого
замикання та номінальна потужність
трансформатора.
Зведені опори кабельної лінії довжиною lкл та шин довжиною lш відповідно будуть
(10.4)
(10.5)
де rп кл , xп кл ; rп ш , xп ш – відповідно погонні активні та реактивні опори кабельної лінії та шин.
Для врахування теплового спаду струму КЗ спочатку розраховують активний опір кожної кабельної лінії з врахуванням нагрівання провідників при КЗ
,
(10.6)
де
– поперечний
переріз жил кабельної лінії, мм2;
– коефіцієнт,
значення якого для міді складає m=22,
для алюмінію m=5;
– початкова
температура нагрівання провідника до
виникнення КЗ,
;
t – тривалість КЗ, с;
– надперехідний
струм КЗ, кА.
Під
час розрахунку орієнтовно приймають
=30
,
t=3 c.
Далі знаходять нове значення результуючого
опору схеми
з врахуванням зміни опорів нагрітих
кабельних ліній і за формулою (10.1)
уточнюють значення струму КЗ.
Вплив асинхронних двигунів на результуючий струм КЗ не враховують, якщо струм від них протікає до точки КЗ через ті самі елементи, що й струм КЗ від енергосистеми. Для мережі напругою 0,38 кВ такими елементами є кабельні лінії та перехідні опори в місці замикання. Таким чином, в практичних розрахунках струмів КЗ у низьковольтних мережах враховують лише ті електродвигуни, що знаходяться у безпосередній близькості до точки короткого замикання. Також не враховують ті малопотужні асинхронні електродвигуни, сумарний струм підживлення точки КЗ від яких не перевищує 10% від початкового значення періодичної складової струму КЗ від енергосистеми. У випадку спрощеного врахування електродвигунів їх параметри в системі відносних номінальних одиниць приймають рівними:
=0,9;
=0,18;
=0,36.
11 Несиметричні короткі замикання
Основними видами несиметричних КЗ є однофазне, двофазне, а також двофазне КЗ на землю.
Несиметричні КЗ характеризуються неоднаковою величиною фазних струмів та напруг і різними кутами зсуву між цими величинами. Ця особливість несиметричних КЗ значно ускладнює їх розрахунок. У даному випадку не можна обмежитись розрахунком для однієї з фаз, як це робилося при розрахунку трифазних КЗ. Необхідно складати схему заміщення для всіх трьох фаз розрахункової схеми, що надзвичайно ускладнило б розрахунок навіть у випадку порівняно простих схем.
11.1 Метод симетричних складових
Розрахунок
струмів та напруг при несиметричних КЗ
грунтується на застосуванні методу
симетричних складових, що дає змогу
будь-яку несиметричну трифазну систему
величин (струмів, напруг тощо) однозначно
розкласти на три симетричних системи:
прямої, зворотної та нульової
послідовностей. На рисунку 11.1 наведена
несиметрична система векторів
та їх симетричні складові - системи
прямої
,
зворотної
і нульової
послідовностей. Згідно з принципом
накладання
(11.1)
Користуючись оператором а повороту фази на кут 1200, можна вектори симетричних складових виразити через вектори однієї з фаз, яка прийнята за основу, наприклад фази А. Цю фазу називають особливою.
Для складових прямої послідовності
,
.
(11.2)
а- несиметрична система векторів; б,в,г- їх симетричні складові
д- сумування складових
Рисунок 11.1 Ілюстрація до застосування методу симетричних