
- •2.5 Перехід від магнітних зв’язків до еквівалентних електричних.............................................................................21
- •Передмова
- •1 Загальні відомості про короткі замикання в електричних системах
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Причини виникнення коротких замикань та їх наслідки
- •1.3 Обмеження струмів короткого замикання
- •1.4 Призначення та умови розрахунку струмів короткого замикання
- •1.5 Основні припущення при розрахунку струмів короткого замикання
- •2 Послідовність розрахунку струмів короткого замикання
- •2.1 Розрахункова схема мережі
- •2.2 Вибір розрахункових точок короткого замикання
- •Що працюють на загальні шини
- •2.3 Схема заміщення мережі
- •2.4 Система відносних одиниць
- •2.5 Перехід від магнітних зв’язків до еквівалентних електричних
- •Електричної мережі
- •Та її схема заміщення (б).
- •Трансформаторними зв’язками (а) та її схема заміщення (б)
- •3 Параметри елементів електричних мереж
- •3.1 Синхронні машини
- •3.2 Силові трансформатори
- •Трансформатора в режимі кз
- •Трансформатора (а) і його схема заміщення (б)
- •3.3 Повітряні та кабельні лінії
- •3.4 Реактори
- •3.5 Електрорушійні сили джерел живлення
- •3.6 Врахування навантаження
- •4 Трифазне коротке замикання в простій нерозгалуженій мережі, що живиться від джерела синусоїдної напруги нескінченНої потужності
- •5 Диференційні рівняння електромагнітного стану явнополюсного синхронного генератора у фазній системі координат
- •6 Рівняння Парка - Горєва
- •7 Початковий режим трифазного короткого замикання синхронного генератора синусоїдної напруги
- •7.1 Перехідні параметри синхронного генератора
- •7.2 Надперехідні параметри синхронного генератора
- •Обертових осях d,q
- •8 Усталений режим трифазного короткого замикання генератора синусоїдної напруги
- •9 Практичні методи розрахунку струмів і напруг короткого замикання
- •9.1 Аналітичне визначення струмів і напруг у короткозамкненому колі
- •9.1.1 Метод перетворення схеми мережі
- •9.1.2 Використання принципу накладання
- •9.1.3 Накладання нормального режиму на власне аварійний
- •Режиму на власне аварійний
- •9.1.4 Метод власних і взаємних опорів
- •9.2 Метод розрахункових кривих
- •Пристрою арз
- •9.3 Метод вузлових потенціалів
- •10. Розрахунок струмів короткого замикання в мережАх напругою до 1000 в
- •Енергосистеми
- •11 Несиметричні короткі замикання
- •11.1 Метод симетричних складових
- •Складових
- •11.2 Схема заміщення прямої послідовності
- •11.3 Схема заміщення зворотної послідовності
- •11.4 Схема заміщення нульової послідовності
- •Трансформаторів
- •11.5 Визначення струмів і напруг у місці короткого замикання
- •11.5.1 Однофазне коротке замикання
- •При однофазному кз
- •11.5.2 Двофазне коротке замикання
- •При двофазному кз
- •11.5.3 Двофазне коротке замикання на землю
- •Замикання на землю
- •При двофазному кз на землю
- •11.6 Правило еквівалентності прямої послідовності
- •11.8 Співвідношення між струмами різних видів короткого замикання
- •Перелік використаних джерел
Пристрою арз
9.3 Метод вузлових потенціалів
Сучасні
електричні мережі та системи
характеризуються великою кількістю
вузлів та віток, а тому все більш
актуальним є використання
комп’ютерно-орієнтованих методів
розрахунку струмів КЗ, до яких відноситься
метод вузлових потенціалів. При
використанні цього методу вихідну схему
заміщення зводять до наступного вигляду
(рисунок 9.11), причому вузли в схемі
нумерують у довільному порядку. Коротке
замикання моделюють вводом у схему в
місці КЗ (наприклад, у точці 5 схеми)
фіктивної генераторної вітки з ЕРС Е5=0
та опором
x05,
рівним за
значенням додатковому опору
(див.розд.11).
Рисунок 9.11 – Схема заміщення мережі для розрахунку струмів КЗ методом вузлових потенціалів
Розглянемо схему з п’ятьма вузлами (шостий, базовий вузол – земля), п’ятьма генераторними та п’ятьма міжвузловими вітками. Для зручності нумерацію вузлів виконаємо за годинниковою стрілкою.
Вихідними даними для розрахунків є:
матриця-стовпчик ЕРС джерел
;
діагональна матриця опорів віток джерел
;
діагональна матриця опорів міжвузлових віток
;
перша матриця інциденцій (сполучень) П-форми, яка описує топологію схеми та формується наступним чином: елемент матриці ij дорівнює +1, якщо міжвузловий струм Iij направлений від i-го вузла; елемент матриці ij дорівнює -1, якщо міжвузловий струм Iij направлений до i-го вузла; елемент матриці ij дорівнює 0, якщо міжвузловий струм Iij не зв’язаний з i-м вузлом.
Для схеми, зображеній на рисунку 9.11, матриця П-форми буде
Додатковими матрицями, необхідними для проведення розрахунків, будуть:
матриця - стовпчик вузлових потенціалів
;
матриця - стовпчик міжвузлових потенціалів
.
У результаті розрахунків необхідно визначити:
матрицю-стовпчик струмів джерел
;
матрицю-стовпчик міжвузлових струмів
.
За першим законом Кірхгофа запишемо рівняння балансу струмів у вузлах у матричній формі
.
(9.21)
За другим законом Кірхофа запишемо рівняння балансу напруг для визначення матриць вузлових і міжвузлових потенціалів
,
(9.22)
.
(9.23)
Вузлові та міжвузлові потенціали пов’язані між собою також за допомогою матриці П-форми
.
(9.24)
Підставимо (9.22), (9.23) в (9.24), тоді з врахуванням (9.21) після відповідних перетворень одержимо вираз для знаходження матриці міжвузлових струмів
.
(9.25)
Струми джерел, у тому числі струм КЗ, визначають у відповідності з виразом (9.21).
10. Розрахунок струмів короткого замикання в мережАх напругою до 1000 в
Порядок розрахунку струмів трифазних КЗ в низьковольтних мережах аналогічний як і у високовольтних (див. п.п.9.1.1), проте є ряд основних відмінностей:
схему заміщення складають, починаючи від цехового трансформатора 6-10/0,38 кВ, а оскільки його потужність набагато менша від потужності енергосистеми, то з боку високої напруги цього трансформатора амплітуду періодичної складової струму КЗ можна вважати незмінною, як і у випадку живлення від джерела нескінченої потужності зі сталою напругою;
обов’язково враховують активні та індуктивні опори всіх елементів мережі, через які протікає струм КЗ (трансформаторів, шин, кабелів, котушок та контактів комутуючих пристроїв);
для врахування струмообмежувальної дії дуги та перехідних опорів контактних з’єднань в місці КЗ у схему заміщення вводять додатковий активний опір rП = (15-20) мОм (крім випадку вибору ввідних та секційних вимикачів трансформаторної підстанції, для якого слід розраховувати “металічне” КЗ);
розрахунок струмів КЗ проводять в іменованих одиницях (напруги виражають у вольтах, опори в омах, струми в амперах, чи похідних фізичних одиницях);
при наявності в схемі довгих кабельних ліній для визначення усталеного струму КЗ необхідно врахувати тепловий спад струму КЗ, спричинений зростанням активного опору елементів мережі при їх нагріванні цим струмом.
У результаті еквівалентних перетворень одержимо схему заміщення (рисунок 10.1), згідно з якою надперехідний струм трифазного КЗ визначимо за формулою
,
(10.1)
де
-
відповідно
зведені до
середньої номінальної напруги Uср.ном
низьковольтної мережі (де знаходиться
точка КЗ)
результуючі активний та індуктивний
опори схеми заміщення;
– ЕРС
системи, зведене значення якої дорівнює
середній номінальній напрузі низьковольтної
мережі
Uср.ном.
Рисунок 10.1 – Еквівалента схема заміщення при живленні від