
- •2.5 Перехід від магнітних зв’язків до еквівалентних електричних.............................................................................21
- •Передмова
- •1 Загальні відомості про короткі замикання в електричних системах
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Причини виникнення коротких замикань та їх наслідки
- •1.3 Обмеження струмів короткого замикання
- •1.4 Призначення та умови розрахунку струмів короткого замикання
- •1.5 Основні припущення при розрахунку струмів короткого замикання
- •2 Послідовність розрахунку струмів короткого замикання
- •2.1 Розрахункова схема мережі
- •2.2 Вибір розрахункових точок короткого замикання
- •Що працюють на загальні шини
- •2.3 Схема заміщення мережі
- •2.4 Система відносних одиниць
- •2.5 Перехід від магнітних зв’язків до еквівалентних електричних
- •Електричної мережі
- •Та її схема заміщення (б).
- •Трансформаторними зв’язками (а) та її схема заміщення (б)
- •3 Параметри елементів електричних мереж
- •3.1 Синхронні машини
- •3.2 Силові трансформатори
- •Трансформатора в режимі кз
- •Трансформатора (а) і його схема заміщення (б)
- •3.3 Повітряні та кабельні лінії
- •3.4 Реактори
- •3.5 Електрорушійні сили джерел живлення
- •3.6 Врахування навантаження
- •4 Трифазне коротке замикання в простій нерозгалуженій мережі, що живиться від джерела синусоїдної напруги нескінченНої потужності
- •5 Диференційні рівняння електромагнітного стану явнополюсного синхронного генератора у фазній системі координат
- •6 Рівняння Парка - Горєва
- •7 Початковий режим трифазного короткого замикання синхронного генератора синусоїдної напруги
- •7.1 Перехідні параметри синхронного генератора
- •7.2 Надперехідні параметри синхронного генератора
- •Обертових осях d,q
- •8 Усталений режим трифазного короткого замикання генератора синусоїдної напруги
- •9 Практичні методи розрахунку струмів і напруг короткого замикання
- •9.1 Аналітичне визначення струмів і напруг у короткозамкненому колі
- •9.1.1 Метод перетворення схеми мережі
- •9.1.2 Використання принципу накладання
- •9.1.3 Накладання нормального режиму на власне аварійний
- •Режиму на власне аварійний
- •9.1.4 Метод власних і взаємних опорів
- •9.2 Метод розрахункових кривих
- •Пристрою арз
- •9.3 Метод вузлових потенціалів
- •10. Розрахунок струмів короткого замикання в мережАх напругою до 1000 в
- •Енергосистеми
- •11 Несиметричні короткі замикання
- •11.1 Метод симетричних складових
- •Складових
- •11.2 Схема заміщення прямої послідовності
- •11.3 Схема заміщення зворотної послідовності
- •11.4 Схема заміщення нульової послідовності
- •Трансформаторів
- •11.5 Визначення струмів і напруг у місці короткого замикання
- •11.5.1 Однофазне коротке замикання
- •При однофазному кз
- •11.5.2 Двофазне коротке замикання
- •При двофазному кз
- •11.5.3 Двофазне коротке замикання на землю
- •Замикання на землю
- •При двофазному кз на землю
- •11.6 Правило еквівалентності прямої послідовності
- •11.8 Співвідношення між струмами різних видів короткого замикання
- •Перелік використаних джерел
7 Початковий режим трифазного короткого замикання синхронного генератора синусоїдної напруги
Параметри СГ в перший момент КЗ можна
визначити, використавши закон комутації,
у відповідності з яким результуюче
потокозчеплення всіх обмоток, які
розміщені на роторі СГ, в перший момент
КЗ залишається сталим
.
А тому будуть залишатися сталими і
електрорушійні сили, що створюються
цим потокозчепленням в ОС синхронної
машини:
Е
=const
– для СГ без демпферної обмотки;
E
=const
– для СГ з демпферною обмоткою.
7.1 Перехідні параметри синхронного генератора
Перехідними параметрами (позначають одним штрихом) описується СГ без демпферних обмоток, на роторі якого розміщена лише один d-контур обмотки збудження Wf, а ОС представлена двома d,q-контурами Wd,Wq (див. рисунок 6.3).
Розглянемо генераторний режим роботи синхронної машини. У цьому випадку діючі значення d,q-складових струмів ОС при розрахунку потокозчеплень будуть мати від’ємний знак:
(7.1)
Із системи рівнянь (7.1) можна визначити потокозчеплення ОС СГ по поздовжній осі d як
(7.2)
а з врахуванням спрощених рівнянь Парка-Горєва цей вираз легко трансформується у рівняння балансу напруг СГ по поздовжній осі
(7.3)
де
–
поперечна перехідна ЕРС;
–поздовжній
перехідний опір СГ, значення якого
наводиться у каталогах та паспортах
машин.
Перехідна ЕРС
–
це фіктивна величина, яка залишається
сталою в перший момент КЗ, тобто зв’язує
між собою аварійний режим з доаварійним,
через параметри якого (з індексом “0”)
її й визначають
.
(7.4)
Рівнянню (7.3) відповідає зображена на рисунку 7.1,а схема заміщення СГ по поздовжній осі.
Оскільки по осі q відсутні контури ОР, то аналогічно (7.3) одержимо рівняння рівноваги напруг по поперечній осі
(7.5)
якому відповідає схема заміщення СГ по поперечній осі (рисунок 7.1,б).
а) б)
а - по поздовжній осі ; б - по поперечній осі
Рисунок 7.1 – Схема заміщення СГ без демпферних обмоток
Таким чином, СГ без демпферних обмоток
у початковий момент перехідного процесу
характеризують ЕРС
та
реактанси
та
.
Якщо цей процес спричинило КЗ за зовнішнім
реактансом xзв, то діюче
значення періодичної складової струму,
яке називають початковим перехідним
струмом КЗ, визначають за формулою
.
(7.6)
7.2 Надперехідні параметри синхронного генератора
Надперехідними параметрами (позначають двома штрихами) описується СГ, на роторі якого крім d –контура обмотки збудження Wf розміщені короткозамкнені d,q - контури демпферних обмоток W1d,W1q (рисунок 7.2).
Рисунок 7.2 - Схема СГ з демпферними обмотками в
Обертових осях d,q
У цьому випадку повні потокозчеплення обмоток статора і ротора відповідно будуть
(7.7)
де х1d , х1q – відповідно індуктивні опори d,q- демпферних контурів;
хаq – поздовжній реактанс реакції якоря СГ.
Аналогічно, як і в попередньому випадку, цю систему рівнянь можна представити у вигляді двох рівнянь d,q-осьових балансів напруг, яким відповідають зображені на рисунку 7.3,а,б схеми заміщення СГ,
(7.8)
де
–
надперехідна ЕРС, індукована в контурі
d
ОС СГ і спрямована по осі q,
;
(7.9)
–
надперехідна
ЕРС, індукована в контурі q
ОС СГ і спрямована по осі d,
;
(7.10)
,
–
поздовжній та поперечний надперехідні
реактанси СГ
(7.11)
(7.12)
а) б)
а – по поздовжній осі; б – по поперечній осі
Рисунок 7.3 – Схема заміщення СГ без демпферних обмоток
Надперехідні ЕРС та – це також фіктивні розрахункові величини. Вони пропорційні результуючому потокозчепленню ротора, а тому теж залишаються сталими в перший момент перехідного процесу.
Отже, СГ з демпферними обмотками в початковий момент перехідного процесу характеризують ЕРС і та реактанси та . У випадку КЗ за зовнішнім реактансом xзв діюче значення періодичної складової струму, яке називають надперехідним струмом КЗ, визначають як
,
(7.13)
де
–
поздовжня та поперечна складові
надперехідного струму, які обчислюють
за наступними виразами:
;
(7.14)
.
(7.15)
Зазвичай у наближених розрахунках
приймають, що
.
При цьому
,
(7.16)
де
–
надперехідна ЕРС СГ, модуль якої
(як і перехідної ЕРС) визначають з
доаварійного режиму за формулою
.
(7.17)
Значення опору наводиться в довідниках та каталогах.