
- •2.5 Перехід від магнітних зв’язків до еквівалентних електричних.............................................................................21
- •Передмова
- •1 Загальні відомості про короткі замикання в електричних системах
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Причини виникнення коротких замикань та їх наслідки
- •1.3 Обмеження струмів короткого замикання
- •1.4 Призначення та умови розрахунку струмів короткого замикання
- •1.5 Основні припущення при розрахунку струмів короткого замикання
- •2 Послідовність розрахунку струмів короткого замикання
- •2.1 Розрахункова схема мережі
- •2.2 Вибір розрахункових точок короткого замикання
- •Що працюють на загальні шини
- •2.3 Схема заміщення мережі
- •2.4 Система відносних одиниць
- •2.5 Перехід від магнітних зв’язків до еквівалентних електричних
- •Електричної мережі
- •Та її схема заміщення (б).
- •Трансформаторними зв’язками (а) та її схема заміщення (б)
- •3 Параметри елементів електричних мереж
- •3.1 Синхронні машини
- •3.2 Силові трансформатори
- •Трансформатора в режимі кз
- •Трансформатора (а) і його схема заміщення (б)
- •3.3 Повітряні та кабельні лінії
- •3.4 Реактори
- •3.5 Електрорушійні сили джерел живлення
- •3.6 Врахування навантаження
- •4 Трифазне коротке замикання в простій нерозгалуженій мережі, що живиться від джерела синусоїдної напруги нескінченНої потужності
- •5 Диференційні рівняння електромагнітного стану явнополюсного синхронного генератора у фазній системі координат
- •6 Рівняння Парка - Горєва
- •7 Початковий режим трифазного короткого замикання синхронного генератора синусоїдної напруги
- •7.1 Перехідні параметри синхронного генератора
- •7.2 Надперехідні параметри синхронного генератора
- •Обертових осях d,q
- •8 Усталений режим трифазного короткого замикання генератора синусоїдної напруги
- •9 Практичні методи розрахунку струмів і напруг короткого замикання
- •9.1 Аналітичне визначення струмів і напруг у короткозамкненому колі
- •9.1.1 Метод перетворення схеми мережі
- •9.1.2 Використання принципу накладання
- •9.1.3 Накладання нормального режиму на власне аварійний
- •Режиму на власне аварійний
- •9.1.4 Метод власних і взаємних опорів
- •9.2 Метод розрахункових кривих
- •Пристрою арз
- •9.3 Метод вузлових потенціалів
- •10. Розрахунок струмів короткого замикання в мережАх напругою до 1000 в
- •Енергосистеми
- •11 Несиметричні короткі замикання
- •11.1 Метод симетричних складових
- •Складових
- •11.2 Схема заміщення прямої послідовності
- •11.3 Схема заміщення зворотної послідовності
- •11.4 Схема заміщення нульової послідовності
- •Трансформаторів
- •11.5 Визначення струмів і напруг у місці короткого замикання
- •11.5.1 Однофазне коротке замикання
- •При однофазному кз
- •11.5.2 Двофазне коротке замикання
- •При двофазному кз
- •11.5.3 Двофазне коротке замикання на землю
- •Замикання на землю
- •При двофазному кз на землю
- •11.6 Правило еквівалентності прямої послідовності
- •11.8 Співвідношення між струмами різних видів короткого замикання
- •Перелік використаних джерел
5 Диференційні рівняння електромагнітного стану явнополюсного синхронного генератора у фазній системі координат
Точний розрахунок струмів КЗ в електричних системах неможливий без детального аналізу перехідних процесів, що протікають в їх джерелах – синхронних генераторах ( СГ ).
Розглянемо математичну модель явнополюсного СГ, який працює паралельно з системою нескінченої потужності (рисунок 5.1)
Рисунок 5.1 – Принципова схема явнополюсного СГ
При створенні математичної моделі приймаємо такі припущення:
на роторі СГ розміщена лише одна обмотка збудження;
електричні та магнітні кола СГ лінійні (відсутнє насичення магнітних шляхів);
розподіл магніторушійних сил у повітряному проміжку СГ синусоїдний (обмотки є “синусні”);
фазні обмотки СГ симетричні;
відсутні втрати в магнітній системі СГ.
Запишемо диференційні рівняння електричної рівноваги в операторній формі для обмотки статора (ОС)
(.1)
Для обмотки ротора (ОР) аналогічно буде
(5.2)
де uA, uB, uC , ΨA, ΨВ, ΨС , iА , iВ , iC - відповідно напруги, повні потокозчеплення та струми фаз ОС;
uf , Ψf , if - напруга, потокозчеплення та струм ОР ;
r1, rf - активні опори відповідно ОС та ОР,
p=d/dt – оператор диференціювання за часом.
Згідно з прийнятими припущеннями повні потокозчеплення обмотки є лінійними функціями відповідних струмів
(5.3)
де LА , LB , LС , Lf - відповідно власні індуктивності фаз ОС та ОР ;
MAB , MBА , MAС , MСА , MBС , MСB - взаємні індуктивності між фазами ОС ;
MAf , MfA , MBf , MfB , MCf , MfC - взаємні індуктивності між фазами ОС та ОР.
У відповідності з принципом взаємності MAB = MBА, MAf = MfB і т.д.
Під час обертання неявнополюсного ротора змінюється величина повітряного проміжку машини, тобто магнітний опір на шляху силових ліній робочого поля. Це призводить до зміни магнітного потоку і пов`язаної з ним зміни індуктивностей СГ. Отже, всі власні та взаємні індуктивності машини (крім Lf) залежать від положення ротора відносно статора, тобто є функціями часу.
Закономірність зміни власних індуктивностей проаналізуємо на прикладі зміни індуктивності LA. Положення ротора відносно статора будемо відстежувати за зміною кута між віссю фази А статора та поздовжньою віссю d ротора СГ (рисунок 5.2).
.
(5.4)
Рисунок 5.2 – До визначення власної індуктивності LA
При сталій швидкості обертання ротора ωP= const маємо
= 0 + ωP t . (5.5)
Очевидно,
що LA
є періодичною функцією кута ,
оскільки ця
індуктивність є максимальною при
значеннях кута
=0,,…
(коли
повітряний проміжок
є мінімальним) і мінімальною при значеннях
.
Отже залежність LA()
є періодичною парною функцією з періодом
,
яку можна розкласти в ряд Фурє
LA = l0 + l2 cos 2 + l4 cos 4 +… . (5.6)
Відсутність синусних функцій непарних гармонік пояснюється тим, що LA є парною функцією кута , тобто не має значення, в який бік обертається ротор СГ. Згідно з припущенням про “синусність” обмоток СГ залишимо в (5.6) лише перші два члени розкладу
LA l0 + l2 cos 2 , (5.7)
де l0,l2 – відповідно середнє значення та амплітуда зміни індуктивності фази ОС
(5.8)
де
–
відповідно
максимальна та мінімальна індуктивність
фази ОС (рисунок 5.3).
Рисунок 5.3 - Залежність власної індуктивності LA від кута
Остаточно одержимо аналітичні вирази для власних індуктивностей фаз ОС у вигляді
(5.9)
Аналогічно можна одержати взаємні індуктивності між ОС та ОР, які є періодичними функціями кута (рисунки 5.4 та 5.5)
(5.10)
де m0 ,m2 – відповідно середнє значення та амплітуда зміни взаємної індуктивності між ОС та ОР.
Рисунок 5.4 - До визначення взаємної індуктивності MАВ
Очевидно,
що
,
оскільки осі фаз ОС зміщені на кут
.
Слід також відзначити, що m2=l2.
Оскільки обмотка збудження, яка розміщена на роторі СГ, переміщується відносно статора, то взаємні індуктивності між ОС і ОР будуть періодично змінюватися, досягаючи максимального значення МАfd при суміщенні магнітних осей обмоток:
(5.11)
Рисунок 5.5 – Залежність взаємної індуктивності mAB від кута
Таким чином, взаємні та власні індуктивності СГ(крім індуктивності Lf) є гармонічними функціями кута повороту ротора відносно статора, а отже і часу t. Згідно з (5.3) потокозчеплення обмоток СГ теж є складними функціями кута . Якщо підставити ці потокозчеплення в рівняння електричної рівноваги напруг (5.1),(5.2), то одержимо систему диференційних рівнянь з періодичними коефіцієнтами, розв`язок якої пов`язаний зі значними труднощами.