
- •2.5 Перехід від магнітних зв’язків до еквівалентних електричних.............................................................................21
- •Передмова
- •1 Загальні відомості про короткі замикання в електричних системах
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Причини виникнення коротких замикань та їх наслідки
- •1.3 Обмеження струмів короткого замикання
- •1.4 Призначення та умови розрахунку струмів короткого замикання
- •1.5 Основні припущення при розрахунку струмів короткого замикання
- •2 Послідовність розрахунку струмів короткого замикання
- •2.1 Розрахункова схема мережі
- •2.2 Вибір розрахункових точок короткого замикання
- •Що працюють на загальні шини
- •2.3 Схема заміщення мережі
- •2.4 Система відносних одиниць
- •2.5 Перехід від магнітних зв’язків до еквівалентних електричних
- •Електричної мережі
- •Та її схема заміщення (б).
- •Трансформаторними зв’язками (а) та її схема заміщення (б)
- •3 Параметри елементів електричних мереж
- •3.1 Синхронні машини
- •3.2 Силові трансформатори
- •Трансформатора в режимі кз
- •Трансформатора (а) і його схема заміщення (б)
- •3.3 Повітряні та кабельні лінії
- •3.4 Реактори
- •3.5 Електрорушійні сили джерел живлення
- •3.6 Врахування навантаження
- •4 Трифазне коротке замикання в простій нерозгалуженій мережі, що живиться від джерела синусоїдної напруги нескінченНої потужності
- •5 Диференційні рівняння електромагнітного стану явнополюсного синхронного генератора у фазній системі координат
- •6 Рівняння Парка - Горєва
- •7 Початковий режим трифазного короткого замикання синхронного генератора синусоїдної напруги
- •7.1 Перехідні параметри синхронного генератора
- •7.2 Надперехідні параметри синхронного генератора
- •Обертових осях d,q
- •8 Усталений режим трифазного короткого замикання генератора синусоїдної напруги
- •9 Практичні методи розрахунку струмів і напруг короткого замикання
- •9.1 Аналітичне визначення струмів і напруг у короткозамкненому колі
- •9.1.1 Метод перетворення схеми мережі
- •9.1.2 Використання принципу накладання
- •9.1.3 Накладання нормального режиму на власне аварійний
- •Режиму на власне аварійний
- •9.1.4 Метод власних і взаємних опорів
- •9.2 Метод розрахункових кривих
- •Пристрою арз
- •9.3 Метод вузлових потенціалів
- •10. Розрахунок струмів короткого замикання в мережАх напругою до 1000 в
- •Енергосистеми
- •11 Несиметричні короткі замикання
- •11.1 Метод симетричних складових
- •Складових
- •11.2 Схема заміщення прямої послідовності
- •11.3 Схема заміщення зворотної послідовності
- •11.4 Схема заміщення нульової послідовності
- •Трансформаторів
- •11.5 Визначення струмів і напруг у місці короткого замикання
- •11.5.1 Однофазне коротке замикання
- •При однофазному кз
- •11.5.2 Двофазне коротке замикання
- •При двофазному кз
- •11.5.3 Двофазне коротке замикання на землю
- •Замикання на землю
- •При двофазному кз на землю
- •11.6 Правило еквівалентності прямої послідовності
- •11.8 Співвідношення між струмами різних видів короткого замикання
- •Перелік використаних джерел
3.6 Врахування навантаження
Наявність навантаження викликає збільшення ЕРС генераторів у нормальному режимі, що призводить до збільшення струмів КЗ в аварійних режимах. Ряд споживачів електроенергії (синхронні та асинхронні двигуни, синхронні компенсатори) можуть перейти при КЗ в генераторний режим, так як ЕРС цих споживачів в момент аварії може стати більшою, ніж напруга на їх затискачах.
У
більшості випадків буває невідомим
кількість, тип та режими роботи споживачів.
Тому в практичних розрахунках струмів
КЗ навантаження враховують наближено
і в схему заміщення вносять еквівалентними
параметрами
надперехідним опором
і надперехідною ЕРС
.
Опір
такого узагальненого (комплексного)
навантаження вважають сталим незалежно
від зміни прикладеної напруги і в
початковий момент КЗ приймають рівним
реактивному опору потужного асинхронного
двигуна
.
Згідно з (2.19) зведене
значення реактанса узагальненого
навантаження в системі відносних базових
одиниць буде
.
(3.18)
Електрорушійну силу комплексного навантаження визначають в системі відносних базисних одиниць з векторної діаграми напруг асинхронного двигуна згідно з формулою (2.18)
.
(3.19)
При
U*(н)=1,
І*(н)=1,
сos=0,9
і
=0,35
значення
цієї електрорушійної сили буде
.
4 Трифазне коротке замикання в простій нерозгалуженій мережі, що живиться від джерела синусоїдної напруги нескінченНої потужності
Проста нерозгалужена трифазна мережа (рисунок 4.1) містить зосереджені активні r та індуктивні х опори і джерело нескінченої потужності – ідеальне джерело синусоїдної напруги зі сталою трифазною напругою Еm, що не залежить від режиму роботи мережі.
Рисунок 4.1 - Проста електрична мережа
Миттєві значення ЕРС фаз А,В,С будуть
(4.1)
де
-
фаза вмикання. Це кут, що характеризує
значення ЕРС у початковий момент часу.
Розглянемо доаварійний режим роботи мережі. Фазні струми при цьому будуть
(4.2)
де
відповідно амплітуда доаварійного
струму та кут зсуву фаз між ЕРС і струмом,
(4.3)
(4.4)
Нехай в момент часу t=0 виникає аварійний режим трифазного КЗ (рисунок 4.1), яке спричиняє поділ мережі на дві частини. У лівій її частині, де діє ЕРС сталої амплітуди, протікатиме аварійний струм трифазного КЗ Іпm, а у правій – протікає згасаючий струм і електромагнітна енергія перетворюється в теплову.
Нові
значення амплітуди Іпm
та кута зсуву фаз
між
ЕРС і струмом Іпm
будуть
(4.5)
(4.6)
Векторна діаграма струмів та напруг для фази А зображена на рисунку 4.2.
Рисунок 4.2 – Векторна діаграма струмів та напруг
фази А
Через
наявність індуктивності в фазі А
струм не може миттєво змінитись від
до
.
Для знаходження закону зміни струму
КЗ в часі необхідно розв’язати
диференційне рівняння (індекс фази А
опускаємо):
(4.7)
де L – індуктивність фази.
Розв’язок (4.7) загальновідомий
.
(4.8)
Таким
чином, струм
можна
виразити у вигляді суми періодичної
(іп)
та аперіодичної (іа)
складових
(4.9)
(4.10)
де
відповідно
постійна часу згасання та початкове
значення аперіодичної складової струму
КЗ,
(4.11)
.
(4.12)
За розрахункові приймають найбільш несприятливі умови виникнення КЗ, а саме:
- відсутність струму навантаження до виникнення КЗ (режим неробочого ходу мережі), Іm=0;
- нульове початкове значення фази вмикання = 0;
- чисто індуктивний характер мережі =900.
Для вказаних розрахункових умов (рисунок 4.3) початкове значення аперіодичної складової є максимальним і дорівнює амплітуді періодичної складової
. (
4.13 )
У практичних розрахунках визначають наступні параметри режиму КЗ:
надперехідний струм КЗ
;
ударний струм КЗ іу;
найбільше діюче значення повного струму КЗ
;
усталений струм
.
Рисунок 4.3 - Зміна струму КЗ в часі при розрахункових умовах
Надперехідний
струм КЗ
-
це діюче
значення періодичної складової струму
КЗ у початковий період
.
(4.14)
Значення використовують при виборі електрообладнання, а також при налагодженні релейного захисту та автоматики.
Ударним
струмом КЗ
називають максимальне миттєве значення
повного струму КЗ (див. рисунок 4.3), яке
наступає через півперіоду (0,01с) з моменту
виникнення КЗ
(4.15)
де
-
ударний
коефіцієнт,
який показує у скільки разів
більший від амплітуди періодичної
складової струму КЗ
(4.16)
Ударний
коефіцієнт
змінюється в інтервалі від 1 до 2,
теоретично досягаючи крайніх значень
при відсутності індуктивних або активних
опорів мережі:
(4.17)
У
практичних розрахунках струмів КЗ у
високовольтних мережах наближено
приймають
Ударний струм використовують при перевірці вибраного електрообладнання на динамічну міцність (здатність витримувати динамічні зусилля, спричинені струмом КЗ).
Діюче
значення струму КЗ
у момент часу t
– це його
середньоквадратичне значення за період
T,
в середині якого знаходиться цей момент
часу t,
.
(4.18)
Найбільше діюче значення повного струму КЗ має місце у перший період перехідного процесу і визначається з умови незмінності аперіодичної складової
.
.19)
Значення
розраховують через надперехідний струм
та ударний коефіцієнт
і використовують для перевірки
електрообладнання на електродинамічну
міцність, в той час як за усталеним
струмом КЗ
проводять перевірку обладнання на
термічну стійкість.