
- •Держава: поняття та ознаки.
- •Характеристика форм державного правління
- •Характеристика форм державного устрою та політичного режиму
- •Характеристика основних теорій походження держави
- •Поняття та основні ознаки права
- •Право як особливий вид соціальних норм
- •7 . Поняття та ознаки, що характеризують норму права.Структура правової норми
- •8.Поняття джерела права та їх система
- •9. Нормативно – правові акти як джерела права
- •10.Межі дії нормативно-правових актів: в просторі, у часі та за колом осіб
- •11.Систематизація законодавства: поняття, значення, форми
- •12. Поняття галузі права та правового інституту
- •13. Система права та система законодавства, їх співвідношення
- •14. Поняття і форми реалізація норм права
- •15. Застосування права як особлива форма його реалізації
- •Характеристика стадій процесу застосування права.
- •Тлумачення правових норм: поняття, види та способи
- •Поняття і структура правовідносин
- •19.Юридичні факти: поняття, значення та види
- •20. Правомірна поведінка та її види
- •21.Правопорушення: поняття ознаки та види
- •22. Склад правопорушення: поняття та зміст його елементів
- •23. Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності
- •25. Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання
- •26. Припинення та розірвання шлюбу
- •27. Майнові права та обов’язки подружжя
- •28. Особисті права і обов’язки подружжя
- •29. Майнові права і обов’язки батьків і дітей
- •30.Поняття, предмет та метод цивільного права України
- •31. Обьєкти цивільно-правових відносин
- •32.Суб΄єкти цивільного права, їх загальна характеристика
- •33. Фізчні особи, як суб’єкти цивільного права України
- •34. Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та наслідки
- •35. Оголошення особи померлою: підстави порядок та наслідки
- •36. Поняття та ознаки юридичної особи
- •37. Порядок та способи виникнення юр.Осіб
- •38. Підстави, порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •39 Правочин: поняття, ознаки та види
- •40.Умови дійсності цивільно-правових правочинів.
- •41. Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсних правочинів.
- •42. Види недійсних правочинів
- •43. Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва.Види представництва
- •45. Зобов’язання: поняття, структура та види
- •46. Процес ( порядок) укладення договору
- •47.Загальні умови виконання цивільних зобов’язань.
- •48. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •49. Поняття та способи припинення цив. Зобов’язань
- •50.Поняття, підстави та умови цив.-правової від-ті
- •51 Збитки поняття та їх структура
- •52..Види цив.-правової від-ті
- •53. Поняття, предмет та метод трудового права України
- •54. Поняття, умови та види трудового договору
- •55. Порядок укладення трудового договору. Документи, необхідні при прийнятті на роботу
- •56. Види змін умов труд.Договору
- •57. Загальні підстави припинення труд.Договору
- •58. Розірвання труд.Договору з ініціативи працівника
- •59. Розірвання труд.Договору з ініціативи власника
- •60. Робочий час: поняття та види
- •61.Режим та облік робочого часу.
- •62. Поняття та види часу відпочинку
- •63. Відпустки: поняття та види
- •64.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування.
- •65. Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни
- •66. Поняття, умови та види мат. Від-ті прац-ків ща шкоду, заподіяну під-ву, орг.-ції, установі
- •Розрізняють такі види матеріальної відповідальності
- •67.Поняття трудових спорів,види та порядок їх вирішення.
- •68. Поняття і підстави адміністративної відповідальності.
- •69.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •70.Органи, що розглядають справи про адміністративні правопорушення
- •71.Поняття, структура і джерела кримінального права України
- •72.Підстави кримінальної відповідальності.Поняття злочину та його ознаки
- •73. Склад злочину та зміст його елементів
- •74. Покарання: поняття, його мета та види покарань у кримінальному праві
- •75.Обставини , що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність.
- •76. Стадії вчннення умисного злочину
- •77. Поняття та види співучасті у злочині
68. Поняття і підстави адміністративної відповідальності.
Адміністративна відповідальність — це специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення, що полягає в застосуванні уповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законом стягнення до суб'єкта правопорушення.
Адміністративна відповідальність характеризується двома видами ознак. 1.ознаки, властиві юридичній відповідальності (основні); 2.ознаки, що відмежовують адміністративну відповідальність від інших видів юридичної відповідальності (похідні).
Основні ознаки адміністративної відповідальності полягають у тому, що вона:
1)є засобом охорони встановленого державою правопорядку;
2)нормативно визначена і полягає в застосуванні санкцій правових норм;
3)супроводжується державним і громадським осудом правопорушника і вчиненого ним діяння;
4)пов'язана з примусом, з негативними для правопорушника наслідками;
5)реалізується у відповідних процесуальних формах. Похідні ознаки адміністративної відповідальності визначаються її юридичною природою.
Підставою адміністративної відповідальності вважається протиправна винна дія або бездіяльність, що порушує встановлене адміністративно-правовою нормою правило, але за своїм характером і наслідками не тягне за собою кримінального покарання. Отже, порушення правил поведінки, встановлених адміністративно-правовою нормою, тягне за собою адміністративну відповідальність. Але вона настає, по-1, при порушенні не всіх, а тільки певної групи адміністративно-правових норм, і, по-2, при порушенні норм не тільки адміністративного права. Це пояснюється специфікою адміністративного права, яке регулює суспільні відносини, які виникають у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності держави.
Як правило, адміністративна відповідальність настає за порушення найменшої частини адміністративно-правових норм, а саме за порушення фізичними особами деяких обов'язків у сфері державного управління, тобто за вчинення адміністративних правопорушень. Щодо основної маси норм адміністративного права, то порушення встановлених ними правил тягне дисциплінарну відповідальність.
Таким чином, не всяке порушення правил, встановлених адміністративно-правовою нормою, спричиняє адміністративну відповідальність. Адміністративну відповідальність тягне порушення тільки тієї норми адміністративного права, що охороняється адміністративними санкціями.
Похідними ознаками адміністративної відповідальності будуть такі:
1. Її підставою є не тільки адміністративне правопорушення, а й порушення норм інших галузей права, у випадках, прямо передбачених чинним законодавством.
2.Вона полягає в застосуванні до винних адміністративних стягнень.
3. Право притягнення до адміністративної відповідальності надано багатьом державним органам та їх посадовим особам (органи державної виконавчої влади, місцевого самоврядування)
4. Законодавством встановлено особливий порядок притягнення до адміністративної відповідальності 5. Адміністративна відповідальність урегульована нормами адміністративного права, що містить переліки адміністративних стягнень та органів, уповноважених їх застосовувати.
Система правових норм, які регулюють застосування адміністративних стягнень, є нормативною основою адміністративної відповідальності. За змістом їх можна поділити на три види: 1.матеріально-правові, що закріплюють загальні питання адміністративної відповідальності ; 2. адміністративно-процесуальні, що закріплюють провадження у справах про адміністративні правопорушення; 3.організаційні, що закріплюють порядок створення суб'єктів адміністративної.
Чинний на сьогодні КпАП визнає суб'єктом проступку тільки фізичну особу. Про це свідчать закріплені нормативно його ознаки (є встановлений вік, з досягненням якого настає адміністративна відповідальність (16 років); при накладенні стягнення враховувати особу правопорушника; відомості про особу правопорушника, а також зобов'язує правопорушника підписати протокол; особа, що скоїла проступок, має право виступати рідною мовою). Перелічені норми розраховані на фіз.. осіб, а не на юридичних осіб.