
- •Держава: поняття та ознаки.
- •Характеристика форм державного правління
- •Характеристика форм державного устрою та політичного режиму
- •Характеристика основних теорій походження держави
- •Поняття та основні ознаки права
- •Право як особливий вид соціальних норм
- •7 . Поняття та ознаки, що характеризують норму права.Структура правової норми
- •8.Поняття джерела права та їх система
- •9. Нормативно – правові акти як джерела права
- •10.Межі дії нормативно-правових актів: в просторі, у часі та за колом осіб
- •11.Систематизація законодавства: поняття, значення, форми
- •12. Поняття галузі права та правового інституту
- •13. Система права та система законодавства, їх співвідношення
- •14. Поняття і форми реалізація норм права
- •15. Застосування права як особлива форма його реалізації
- •Характеристика стадій процесу застосування права.
- •Тлумачення правових норм: поняття, види та способи
- •Поняття і структура правовідносин
- •19.Юридичні факти: поняття, значення та види
- •20. Правомірна поведінка та її види
- •21.Правопорушення: поняття ознаки та види
- •22. Склад правопорушення: поняття та зміст його елементів
- •23. Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності
- •25. Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання
- •26. Припинення та розірвання шлюбу
- •27. Майнові права та обов’язки подружжя
- •28. Особисті права і обов’язки подружжя
- •29. Майнові права і обов’язки батьків і дітей
- •30.Поняття, предмет та метод цивільного права України
- •31. Обьєкти цивільно-правових відносин
- •32.Суб΄єкти цивільного права, їх загальна характеристика
- •33. Фізчні особи, як суб’єкти цивільного права України
- •34. Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та наслідки
- •35. Оголошення особи померлою: підстави порядок та наслідки
- •36. Поняття та ознаки юридичної особи
- •37. Порядок та способи виникнення юр.Осіб
- •38. Підстави, порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •39 Правочин: поняття, ознаки та види
- •40.Умови дійсності цивільно-правових правочинів.
- •41. Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсних правочинів.
- •42. Види недійсних правочинів
- •43. Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва.Види представництва
- •45. Зобов’язання: поняття, структура та види
- •46. Процес ( порядок) укладення договору
- •47.Загальні умови виконання цивільних зобов’язань.
- •48. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •49. Поняття та способи припинення цив. Зобов’язань
- •50.Поняття, підстави та умови цив.-правової від-ті
- •51 Збитки поняття та їх структура
- •52..Види цив.-правової від-ті
- •53. Поняття, предмет та метод трудового права України
- •54. Поняття, умови та види трудового договору
- •55. Порядок укладення трудового договору. Документи, необхідні при прийнятті на роботу
- •56. Види змін умов труд.Договору
- •57. Загальні підстави припинення труд.Договору
- •58. Розірвання труд.Договору з ініціативи працівника
- •59. Розірвання труд.Договору з ініціативи власника
- •60. Робочий час: поняття та види
- •61.Режим та облік робочого часу.
- •62. Поняття та види часу відпочинку
- •63. Відпустки: поняття та види
- •64.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування.
- •65. Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни
- •66. Поняття, умови та види мат. Від-ті прац-ків ща шкоду, заподіяну під-ву, орг.-ції, установі
- •Розрізняють такі види матеріальної відповідальності
- •67.Поняття трудових спорів,види та порядок їх вирішення.
- •68. Поняття і підстави адміністративної відповідальності.
- •69.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •70.Органи, що розглядають справи про адміністративні правопорушення
- •71.Поняття, структура і джерела кримінального права України
- •72.Підстави кримінальної відповідальності.Поняття злочину та його ознаки
- •73. Склад злочину та зміст його елементів
- •74. Покарання: поняття, його мета та види покарань у кримінальному праві
- •75.Обставини , що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність.
- •76. Стадії вчннення умисного злочину
- •77. Поняття та види співучасті у злочині
51 Збитки поняття та їх структура
Збитками в широкому розумінні вважають грошовий вираз зменшення або втрати (загибелі) певного майнового блага. Існують також економічні й соціологічні визначення збитків, які ми в даній статті не наводитимемо.
Частина 2 ст. 203 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 р. (далі – ЦК УРСР) встановлює, що збитками є витрати, здійснені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби боржник виконав зобов’язання. Як бачимо, чинний ЦК надає поняттю збитків майнового забарвлення. Цей нормативно-правовий акт характеризує збитки в загальних рисах і не розкриває поняття витрат кредитора, пошкодження або втрати його майна, не одержаних доходів. На практиці це породжує проблеми для сторін у доказуванні правильності розуміння цих понять і сум, що підлягають стягненню з винної сторони.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. (далі – ЦК) містить дещо нові положення про збитки як один із способів захисту цивільних прав та інтересів. Стаття 22 ЦК відзначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала в зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Як бачимо, новий ЦК дещо видозмінив формулювання поняття збитків, але по суті види збитків співпадають.
Закріплений також принцип відшкодування збитків у повному обсязі, якщо договір або закон не передбачають відшкодування в меншому або більшому розмірі. Все це дозволить сторонам, а також їх юристам, самостійно визначати взаємні збитки, коригувати їх розмір у потрібний бік.
Крім того, на вимогу особи, якій завдано шкоди, а також відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб. Зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того самого роду та тієї самої якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Однією з проблем, що виникне 1 січня 2004 р., є наявність суперечностей у положеннях про збитки Цивільного та Господарського кодексів України від 16 січня 2003 р. (далі – ГК). Річ у тім, що ГК передбачає інший, розширений та більш деталізований склад збитків.
Стаття 225 ГК до складу збитків відносить не лише вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, додаткові витрати потерпілої сторони, не одержаний прибуток, а й додатково матеріальну компенсацію моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно з нормами ГК до додаткових витрат належать штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною. Взагалі ГК припускає наявність багатьох виключень і деталізуючих положень порівняно з ЦК, зокрема:
можливість закріплення в законі щодо окремих видів господарських зобов’язань обмеженої відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань;
інші вимоги до ціни, що враховується при відшкодуванні збитків;
можливість для сторін за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню (в твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов’язання чи строків порушення зобов’язання сторонами);
можливість встановлення Кабінетом Міністрів України методики визначення розміру відшкодування збитків у сфері господарювання.
самостійне визначення відшкодування збитків у внутрішньогосподарських відносинах, тобто в межах одного підприємства;
порядок і умови відшкодування збитків.
Відмінності між положеннями обох кодексів негативно впливати на практику правозастосування. І поки що важко уявити як ці проблеми вирішуватимуться.