1 Мінливість види:
1)спадкова(генотипна)
2)не спадкова(фенотипна) поділ на:
а)модифікац. б)онтогенетична
Модеф.мінливість – це зміна ознак і властивостей організму сприч. Факторами умов існування і не пов’язана зі змінами генотипу.
Модиф.- це спадкові зміни фенотипу організму, виклик. різною інтенс. факторів середовища.
Є такі власт. модеф. мінливості:
1)у всіх генотипно-подібних орган. модиф. проявл. однаково
2)Ступінь враження модеф. прямо залеж. від інтенс. та тривалості дії певного чинника(засмага).
3)Модиф. можуть зникати протягом життя якщо припин. дія фактора.
4)Модеф. що виникли на ранніх етапах онтогенезу можуть зберіг. все життя(рахіт).
5)Модеф. мають пристос., спрямов. характер.
Статистичні закономірної модефікац. мінливості
I.
Межі модеф. Мінливості визнач. Генотипом організмів і наз. "нормою реакції".
Норма реакції може бути:
А)Вузька - розміщ. внутр. органів, кількість кінцівок, група крові – не змін. Протягом усього життя.
Б)Широка норма реакції – довж. листків, маса насіння тіла, молочність ВРХ, несучість курей.
В)проміжна норма реакції(жирність молока)
II.
Варіац. ряд – це послід. чисельних показників, проявів певної ознаки, розташ. у порядку зростання і зменшення.
III.
Варіац. крива – це граф. зобр. кількісних показників мінливості певної ознаки.
2.Спадкова або генотипна мінливість
До не спадкової крім модифікаційної належить онтогенетична мінл. онтогенетична мінл. – зміни що виникають в організмі з віком
Спадкова або генотипна мінл. пов’язана зі змінами генотипу і поділяється на комбінативну і мутаційну. комбінативна- пов’язана із виникненням певних поєднань алель них генів, їх рекомбінації в результаті:
а) кон’югація гомологічних хромосом під час мейозу – статевого поділу клітині їх кросинговеру – обміну ділянками.
б) незалежне розходження гомологічних хромосом під час утворення гамет.
в) випадкове поєднання алель них генів під час запліднення.
Мутаційна мінл супроводжується мутаціями – раптовими стрибкоподібними стійкими змінами генотипу.
Фактори що спричиняють мутації наз. Мутагени:
а) фізичні (опромінення, тиск, темпер.) б)хімічні(ліки, пестициди, гербіциди)
в) біологічні(віруси).
Мутаційна мінл. поділяється на генотипну (мутаційна комбінативна) і фенотипну(онтогенетична модифікаційна).
Є таці класифікації мутацій:
-за клітинами в яких вони виникають:
Соматичні(виникають в нестатевих клітинах і успадковуються лише при вегетативному розмн. (мозаїка очей))
Генеративні (відб. В статевих клітинах і успадков. При статевому розмнож.)
-за способом виникнення:
Спонтанні (виникають природним шляхом)
Індуковані або штучні (виник. При втручанні людини)
-за впливом на життєздатність:
Летальні(не сумісні з життям)
Сублетальні (пригнічують життєздатність
Нейтральні(не змінюють життєздатність)
Корисні (підвищують життєздатність організму)
-за характером прояву:
Домінантні
Рецесивні
-за зміною генотипу:
Генні або точкові(зміни структури молекул ДНК в межах одного гена) Розрізняють такі генні мутації – випадіння кодона, перестановка кодонів, випадання нуклеотидів та їх перестановка, поява зайвих кодонів або нуклеотидів.
Хромосомні (зміна числа хромосом окремих пар) розрізняють: -інверсії ( поворот фрагмента на 180 град.) – делеції (втрати генів чи їх фрагментів) – транс локації (перенесення фрагментів ДНК в межах однієї хромосоми-інтрахромосомні, а в межах різних хромосом - екстрахромосомні)
Геномні(кратне збільшення хромосомного набору або хромосом окремих пар) поліпроедія – збільшення числа хромосомних наборів, найчастіше трапляються у рослин, призводять до збільшення їх розмірів, підвищення продуктивності і стійкості до хвороб.і шкідників. Більшість культурних рослин – поліплоїди. -анеуплоїдія – зміна числа хромосом в одній або кількох парах.
3.Генетичні основи селекції
Селекція - наука про поліпшення існуючих і виведення нових сортів культурних рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів
Теоретичною основою селекції є генетика
Сорт (порода) – група організмів 1-го виду із повними спадковими особливостями
Штам – потомство 1 клітини мікроорганізмів (чиста культура)
Основні методи селекції – штучний добір і гібридизація
Теорію штучного добору створив Чарльз Дарвін
Він довів, що селекція почалась із приручення диких тварин і вирощування диких рослин
Він показав, що в основі великої різноманітності культурних видів лежать мала к-сть диких видів (породи собак)
Дарвін вважав, що добір спочатку був несвідомим, а з ІІ половини XVIII ст. перетворився на методичний (плановий і свідомий)
Штучний добір – вибір людиною найцінніших у господарському відношенні тварин, рослин і мікроорганізмів для одержання нащадків із бажаними ознаками
Штучний добір розрізняють:
масовий штучний добір – вибір із великої к-сті вихідного матеріалу особин, що відповідають певному стандарту
індивідуальний штучний добір – виділення окремих особин з визначними ознаками
Основні методи селекції:
штучний добір
гібридизація
Гібридизація – одержання гібридів завдяки поєднанню генетичного матеріалу різних клітин і організмів
Розрізняють гібридизацію:
Внутрішньо-видова (схрещ.особин одного виду):
а) споріднене схрещування (інбридинг) – це схрещування організмів, що мають безпосередніх спільних предків (самозапильні рослини, самозаплідні гермафродити, брати і сестри, батьки та їх нащадки) інбридинг підвищує гомозиготність – мають однакові алелі певного гена
б) неспоріднене схрещування (аутбридинг) – це схрещування організмів, що не мають родинних зв’язків; воно підвищує гетерозиготність (має різні алелі певного гена)
Гетерозис – це явище підвищення життєздатності, продуктивності, стійкості проти шкідників та хвороб у гібридів І-го покоління (бройлери) Ефект гетерозису затухає в ряді поколінь
2) Віддалена гібридизація (міжвидова) – це схрещування особин, що належать до різних видів і навіть родів.
У рослин за допомогою міжвидової гібридизації отримано гібриди пирію та пшениці (перитікале), тернослив (терен+слива), нектарин (персик+слива);
У тварин отримано гібриди кобили і осла – (мул); білуги і стерляді (бістер); тонкорунних овець і дикого гірського барана (архаромеринос)
АЛЕ гібриди від міжвидового схрещування – безплідні
Проблему подолання безпліддя намагався вирішити укр. вчений Карпеченко на прикладі гібрида капусти і редьки