- •2.Національна та літературна мова
- •3. Функції мови
- •4.Поняття про стиль
- •5. Загальна характеристика наукового стилю мовлення
- •7.Поділ лексики за вживанням
- •6.Лексика за походженням
- •8.Емоційно-експресивна лексика
- •9.Фразеологія
- •10.Термін та його ознаки
- •10.Термінологія
- •12.Кодифікація і стандартизація термінів
- •13.Способи творення термінів
- •15. Основні жанри наукових досліджень
- •16.План,тези,конспект
- •17. Реферат як жанр академічного письма.
- •18.Стаття
- •21.Суть і види перекладу
- •19.Рецензія.Відгук
- •22.Особливості редагування тексту
- •23.Типові помилки
- •24.Термінографія
- •25.Становлення і розвиток н.Стилю укр..Мови
21.Суть і види перекладу
Мета будь-якого перекладу - донести до читача, який не володіє мовою оригіналу, і ближче ознайомити його з відповідним текстом. Перекласти означає точно й повно висловити засобами однієї мови те, що вже зафіксовано засобами іншої мови у нерозривній єдності змісту і форми.
За формою переклад переділяють на усний і письмовий. За способом перекладу розрізняють буквальний і адекватний переклад. Буквальний переклад називають також дослівним, у такому перекладі можуть зберігатися порядок слів та граматичні конструкції. Адекватний переклад точно передає зміст оригіналу, його стиль, і відповідає усім нормам літературної мови. За змістом виділяють такі основні різновиди перекладу: суспільно-політичний, художній, науково-технічний.
19.Рецензія.Відгук
Відгук - документ, у якому висловлюється обгрунтована точка зору фахівця щодо наукової й дослідницької роботи. На відміну від рецензії, відгук подається на рукописи до їхньої публікації й підписуються безпосередньо науковцем.
Рецензія (нім. rezension, лат. recensio, англ. review - огляд, оцінка,розгляд ) - аналіз, розбір, деяка оцінка публікації, твори або продукту, жанр газетно-журнальної публіцистики та літературної критики. Рецензія може ставитися до матеріальних речей (прилади, аксесуари, побутова техніка), комп'ютерним технологіям, художньої літератури, музики, фотографій, фільмів, комп ’ ютерних ігор. Рецензироваться можуть також поточні події, громадські заяви і події. На додаток до критичного твердженням, автор рецензії може виставити предмету рецензування певну оцінку для вказівки відносної цінності рецензируемого предмета.
22.Особливості редагування тексту
Редагування (від лат. redactus - приведений у порядок) - це аналіз, перевіряння та виправлення будь-якого тексту.
Редагують наукові тексти за законами логіки. Редагуючи текст, необхідно пам'ятати основні вимоги, які висувають до доказів (аргументів) як особливої форми думки, а саме:
o чітке формулювання тези й аргументів;
o формулювання тези під час доказів залишається незмінним;
o теза і аргументи не повинні суперечити один одному;
o як аргумент використовувати положення, правдивість яких не викликає сумніву;
o докази повинні бути повними й достатніми. Редагування наукового тексту здійснюють у три етапи:
1. Первинне ознайомлення з текстом документа. Перед тим, як розпочати редагування тексту, слід прочитати його повністю. Під час першого прочитання не бажано вносити правки, проте можна зробити помітки на берегах чи фіксувати побіжні зауваження на окремому аркуші паперу.
2. Перевірка фактичного матеріалу. На цьому етапі доцільно перевірити правильність та вірогідність поданих відомостей, продумати, чи достатньо фактичного матеріалу для певного тексту.
3. Власне редагування матеріалу. Цей етап вимагає мовної корекції: виправлення орфографічних, пунктуаційних та стилістичних помилок. Правки в тексті роблять синім або чорним чорнилом (а не червоним). Слова, цифри в тексті мають бути чіткими та охайними. Виправлений текст треба передрукувати, ще раз вичитати.
