Розділ 3. Механізм використання економічних законів

3.1. Взаємодія економічних законів та економічної діяльності людей

У деяких літературних джерелах найчастіше зустрічається концепція протиставлення чинності закону й економічної діяльності людей. У той же час, більшість сучасних авторів визначають таку концепцію, як пасивне відношення, оскільки закон і являє собою взаємини людей у суспільному виробництві суспільні сили, є породженням і вираженням істотних, повторюваних причинно-наслідкових зв'язків між людьми в процесі суспільного виробництва; в остаточному підсумку веде до прямого протиставлення закону й діяльності людей. Подібне судження є наслідком штучного протиставлення об'єктивного й суб'єктивного факторів розвитку економіки.

У дискусії про механізм дії чи входить суб'єктивний фактор у механізм чинності економічного закону. Тому, необхідно визначити роль і місце суб'єктивного фактора в дії й здійсненні історичної необхідності причинно-наслідкового зв'язку способу виробництва. У даному аспекті необхідно підкреслити, що присутність суб'єктивного фактора в механізмі закону жодною мірою не веде до неповної об'єктивності ні причинно-наслідкового зв'язку, вираженої законом, ні механізму відтворення й функціонування цього зв'язку.

Таким чином, головне в діалекті об'єктивного й суб'єктивного в механізмі чинності економічного закону полягає в тім, що суб'єктивне залежить від об'єктивного, підлегле йому, детермінується ним. Однак, воля, свідомість, мети окремих людей, виробничих колективів, суспільства в цілому не завжди і не у всьому відповідає об'єктивному факторові. Останні перетворяться в діяльність суб'єктивного фактора специфічно. Тому в їхній діалектичній взаємодії спостерігається активний зворотний вплив, і процесом користування економічних законів. Природа економічних законів спричиняється необхідність свідомого використання їх. Тому дія законів відбувається в основному через свідому діяльність людей на всіх рівнях економіки. У той же час, свідоме вироблення принципів, форм і методів їхнього використання.

3.2. Механізм дії економічних законів стосовно економічної діяльності людей

Існує два види механізму, дії законів, обумовлені особливостями прояву законів природи й законів громадського життя. Закони суспільно розвитку існують у рамках діяльності людей. Тому для розкриття дії механізму економічних законів, необхідно простежити їхню дію в умовах свідомого застосування. Тобто необхідно з'ясувати внутрішній зв'язок між діями економічних законів і діяльністю людей, вивчивши яким образом діяльність людей підкоряється дії законів, у трьох аспектах:

• як система форм руху й прояви;

• як система форм руху й прояви;

• як система діалектичної єдності сутності і явища виробничих відносин.

Механізм дії економічних законів відноситься до відносин третьої групи. Якщо перша система категорій досліджується переважно з боку їхньої сутності, друга система категорій - переважно з боку явища, форм руху, то третя система категорій розглядається як процес безперервного діалектичного взаємопроникнення й взаємопереходу систем відносини сутності явища, як процес, отже, відтворення реального руху системи виробничих відносин у тісному зв'язку із практичною економічною діяльністю людей.

Механізм чинності закону є вираження переходу закону - вимоги в закон -дійсність.

Виробничі відносини розвиваються й здійснюються під регулюючим впливом системи економічних законів.

Основною формою економічних відносин виступає суперечлива єдність економічних потреб і економічних інтересів окремих людей. А тому що економічні відносини по своїй суті - це відносини системи економічних потреб і економічних інтересів, те й закони, що виражають дані відносини, - це закони руху потрібностей виробництва, людей і їхніх економічних інтересів. Не існує економічних законів, що перебувають поза цієї системи потреб і інтересів. Разом з тим вирішальним мотивом діяльності людей у процесі виробництва є та ж система їхніх економічних потреб і інтересів. Таким чином, форми економічних законів і економічної діяльності людей однопорядкові. Звідси єдність у системі "дія законів - діяльність людей у процесі виробництва", звідси підпорядкування економічної діяльності людей вимогам законів. Але тут немає абсолютної тотожності. Економічні відносини - економічні закони - діяльність людей - це у відомому змісті різні рівні, різні стадії руху єдиного змісту, внутрішній зв'язок яких очевидна. Однак, зв'язок ця не виступає прямолінійно й безпосередньо, тому що закони здійснюються через сполучні ланки. Тобто чинність закону на економічні явища й процеси здійснюється через матеріальні форми зв'язку, ланки, система яких і являє собою один з найважливіших елементів механізму його дії.

Таким чином, не можна представити економічну діяльність людей без різноманіття економічних форм, їх організації, руху. Діяльність людей в економічній області необхідно протікає в конкретних матеріальних, економічних формах.

Отже, закон через ряд ланок, щаблів із глибини досягає поверхні явищ. Через цей механізм свого здійснення й прояву він регулює економічні процеси розподілу. Однак недостатньо вивчити ці ланки, форми прояву и здійснення закону. Необхідно також розглянути субординацію, супідрядність, взаємозумовленість цих форм, ланок, бачити діалектику переходу й взаємопереходу одних форм в інші, визначити конкретне місце й конкретну роль кожної ланки в загальному ланцюзі механізму чинності закону в об'єктивній дійсності. Так само, аналізуючи механізм дії будь-якого економічного закону, необхідно враховувати такий об'єктивний процес, як удосконалювання, зміна форм дії законів у міру розвитку суспільного виробництва. Розвиток матеріального виробництва й зміна на цій основі економічних потреб і економічних інтересів людей викликає у свою чергу зміна форм руху законів, самих форм економічних відносин.

Все вищесказане не розкриває всі сторони взаємозв'язків між дією законів і економічною діяльністю людей. Твердження про те, що здійснення економічних законів залежить від діяльності людей, логічно не суперечить твердженню про те, що економічні закони визначають дії людей, що вони підкоряються об'єктивним, незалежним від їхньої волі й свідомості умовам виробництва. Однак, крім економічних законів, діяльність людей визначають і інші обставини: безліч соціологічних законів, наприклад. Крім того, суспільна свідомість у цілому є лише відображенням об'єктивної реальності, тому воно має властивість відставати від суспільного буття. Що ж стосується індивідуальної свідомості людей, то воно містить у собі безліч протиріч, що складаються, у тому числі під впливом зовсім випадкових факторів. Словом, безліч обставин спонукує людей до дії. І в цьому взаємодіючому вирі обставин економічні закони лише в остаточному підсумку визначають дії людей, суспільства.