Приклад програми та методики соціологічного дослідження впливу соціально-економічних знань на адаптацію населення

1. Методологічне обґрунтування програми соціологічного дослідження.

Актуальність дослідження. Сучасна соціально-економічна ситуація в країні, зміни в соціально-економічній сфері призвели до порушення соціально-економічної орієнтації населення та розуміння ним соціально-економічних змін.

Нерозуміння населенням соціально-економічних процесів, змін та перетворень перешкоджає успішному працевлаштуванню, самореалізації та успішному виконанню трудової діяльності, стає гальмом ділової активності та підприємницької діяльності. Дана економічна непідготовленість є наслідком недостатнього оволодіння населенням соціально-економічними знаннями. Для покращення цієї ситуації слід спрямувати людину до економічної дії, формувати у людини заповзятливого, дбайливого господаря, який мислить категоріями економічної науки, що відображають нові процеси та явища в економіці, відчуває потребу застосовувати нові знання на практиці. Сучасні ринкові відносини та інтенсивні зміни в соціальній та економічній сферах вимагають посиленої уваги стосовно дослідження наявності у населення соціально-економічних знань. Сучасний ринок праці вимагає від майбутніх фахівців не лише високого рівня професійної підготовки, а й наявності сформованої системи знань, які сприяли б загальній орієнтації та соціальній адаптації населення до нових соціально-економічних умов.

За таких умов особливо важливим є вивчення соціально-економічних знань населення. Наявність соціально-економічних знань, допомагає людині впевненіше почувати себе в соціально-економічному середовищі та краще адаптуватися до змінних соціально-економічних умов.

На основі конкретно-соціологічного аналізу можна вивчити соціально-економічні знання населення, та визначити їх роль і місце серед основних факторів адаптації, як суб’єктивних факторів цього процесу.

Важливо зазначити, що якісну, ефективну соціологічну інформацію можна отримати шляхом проведення повторних чи порівняльних досліджень.

Мета дослідження. Мета даного соціологічного дослідження полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні системного підходу до вивчення соціально-економічних знань як фактора адаптації населення через:

• першу мету – теоретико-методологічний аналіз соціально-економічного знання;

• другу мету – проведення соціологічного дослідження з вивчення реального стану соціально-економічних знань населення;

• третю мету – вивчення соціально-економічних знань як фактора адаптації.

Завдання дослідження. Визначити систему факторів адаптації населення.

Для досягнення першої мети потрібно визначити наступні завдання:

• визначити суть та особливості соціально-економічного знання;

• проаналізувати соціальний механізм формування і функціонування соціально-економічних знань населення.

Досягнення другої мети можливе через виконання наступних завдань:

• провести опитування випускників шкіл, учнів ліцеїв та гімназій м. Львова;

• провести опитування громадської думки м. Львова.

Досягнення третьої мети потребує розв’язання наступних дослідницьких завдань:

• визначити особливості адаптаційного процесу;

• проаналізувати основні соціально-психологічні, соціально-демографічні, соціально-економічні та соціетальні фактори впливу на процес адаптації;

• проаналізувати особливості впливу соціально-економічних знань на процеси адаптації.

У межах даних досліджень визначені наступні завдання:

• вивчити розуміння населенням (учнівською молодь) соціально-економічних категорій;

• проаналізувати роль соціально-економічних знань для здійснення професійної діяльності;

• з’ясувати ступінь володіння населенням (учнівською молоддю) економічними категоріями;

• вивчити основні шляхи здобуття населенням соціально-економічних знань;

• визначити основні шляхи поглиблення соціально-економічних знань;

• з’ясувати соціальне самопочуття населення (учнівської молоді) в сучасних соціально-економічних умовах;

• провести аналіз об’єктивних та суб’єктивних факторів адаптації населення;

• визначити на основі самооцінки основні типи особистості щодо освоєння та використання соціально-економічних знань в процесі адаптації.

Об’єкт та предмет дослідження.

Характеристики об’єкта дослідження:

1. Просторові (м. Львів);

2. Часові (лютий-травень 2003 року; лютий-травень 2004 року);

3. Галузеві (населення м. Львова);

4. Соціально-демографічні (стать, вік, освіта, рід занять).

Предметом нашого дослідження є вплив соціально-економічного знання на особливості процесу адаптації населення до ринкових умов.

Уточнення та інтерпретація основних понять.

Основні поняття дослідження: економічна категорія, знання, соціально-економічне знання, адаптація, соціальна адаптація, адаптаційна можливість, адаптаційна здатність середовища, фактори адаптації.

Економічна категорія - логічне поняття або вираз, що відбиває головне, суттєве, найхарактерніше в реальних відносинах економічного життя суспільства, теоретичний вираз економічних, суспільно-виробничих відносин у їх нерозривному зв’язку з продуктивними силами.

Знання - перевірене суспільно-історичною практикою і закріплений логікою результатів процес пізнання дійсності, адекватний їх відбиток у свідомості людини у вигляді понять, суджень, теорій.

Соціально-економічне знання - інформація про соціально-економічне середовище, повсякденні уявлення про соціально-економічні процеси, соціально-економічні відносини, економічні дії та поведінку індивідів.

Адаптація – процес входження індивіда в нове соціальне середовище, в якому індивід і соціальне середовище є взаємно активними.

Соціальна адаптація – процес активного пристосування (індивіда чи групи) до нового соціального середовища, шляхом погодження вимог та очікувань її учасників.

Адаптаційна можливість – сукупність соціально-психологічних, соціальних, економічних, статусних ресурсів, якими володіє суб’єкт (індивід чи соціальна група), що забезпечують його ефективну адаптацію до нового соціально-економічного середовища.

Адаптаційна здатність середовища - сукупність умов та факторів соціального середовища, які визначають об’єктивну сприятливість середовища для включення та його засвоєння індивідом чи групою.

Фактори адаптації - сукупність умов та обставин, які визначають темпи, рівень, стійкість та результативність адаптації.

Уточнивши основні поняття дослідження, проведемо структурну операціоналізацію соціальної адаптації та визначимо місце соціально-економічних знань серед основних її складових.

Інтерпретація понять здійснюється через низку послідовних етапів. Конкретно це можна зобразити через складання свого роду “дерева” рівнів інтерпретації.

Формулювання гіпотез дослідження.

Основна гіпотеза: в сучасних соціально-економічних умовах, що пов’язані з переходом до ринкових умов, слід очікувати посилення потреби населення у соціально-економічних знаннях, що зумовлено вимогами сучасного ринку праці, необхідністю кращої орієнтації та соціальної адаптації до сучасних умов.

Формулювання цієї основної гіпотези супроводжується висуненням двох гіпотез-підстав та характерних для них гіпотез-наслідків, які виводять з перших.

Першою гіпотезою-підставою є припущення про посилення в сучасних соціально-економічних умовах уваги населення до соціально-економічних знань, яка передбачає висунення таких гіпотез-наслідків:

• населення розуміє необхідність володіння соціально-економічними знаннями;

• населення отримує соціально-економічні знання переважно через засоби масової інформації;

• населення потребує спеціальної підготовки соціально-економічних знань у відповідності до вимог ринку праці;

• одним з основних джерел здобуття учнівською молоддю соціально-економічних знань є вивчення у школах предмету „Основи економічних знань”;

• населення лише частково сприймає економічну термінологію.

Другою гіпотезою-підставою є припущення про важливість соціально-економічних знань як фактора соціальної адаптації населення, яка передбачає висунення таких гіпотез-наслідків:

1. В сучасних соціально-економічних умовах населення почуває себе невпевнено.

2. Значна частина населення сьогодні займає активну життєву позицію, оскільки в сучасних умовах розраховує переважно на власний життєвий досвід, знання та можливості.

3. Отримання якісної освіти є вагомим чинником адаптації до сучасних умов.

4. Сучасна система освіти лише частково сприяє формуванню соціально-економічних знань населення відповідно до вимог сучасного ринку праці.

5. Для населення сьогодні найбільш характерним є потенційно-пасивний, фактично стабільний тип поведінки щодо оволодіння соціально-економічними знаннями та неактивний, адаптивний тип щодо використання соціально-економічних знань.

Після проведення конкретно-соціологічного дослідження ці гіпотези-підстави та гіпотези-наслідки або підтвердяться, або ми їх спростуємо.