Розгляд картин, перегляд діафільмів і кінофільмів в ознайомленні дітей з природою

Підкреслюючи надзвичайно характерну особливість дитячого мислення — конкретність, наочність, видатний російський педагог К. Д. Ушинський радив педагогам широко використовувати в роботі з дітьми наочність, і в першу чергу картини.

«Дитяча природа ясно потребує наочності. Учіть дитину яким-небудь невідомим їй п'яти словам і вона буде довго і даремно мучитися над ними, але зв'яжіть з картинами двадцять таких слів, і дитина засвоїть їх на льоту».

При ознайомленні з природою картини досить часто використовуються для збагачення, закріплення і уточнення уявлень про природні об'єкти. Спостереження в природних умовах, наприклад, за тваринами, не завжди дають можливість добре розглянути деталі. Сприймання статичного зображення певної тварини на картині створює умови для уточнення дитячих вражень, Значна роль належить картинам у збагаченні існуючих у дітей знань про природні об'єкти. Наприклад, розглядання з старшими дошкільниками картин з серії «Світ тварин», на яких тварини зображені в природному оточенні допоможуть поглибити знання дітей про спосіб життя тварин, про їх пристосування до навколишніх умов (тигр зображений серед заростів очерету, і смугасте забарвлення шерсті маскує його, робить непомітним для жертви).

Картина служить засобом створення уявлень про природні об'єкти в тих випадках, коли не можна показати їх дітям в реальному вигляді (наприклад, в зв'язку з відсутністю зоопарку).

Використовуючи картини для збагачення, уточнення і закріплення знань дітей, треба чітко усвідомлювати, що зображення на картині не дає повного уявлення про предмет, через те, що:

а) зображення плоске, а предмет має об'єм;

б) зображення майже завжди не в тій величині, ніж реальний предмет;

в) зображення позбавлене кольору або не завжди повністю співпадає по кольору з натуральним предметом;

г) зображення нерухомо показує предмет у одному положенні, не дає уявлення про характерні рухи, про звуки.

д) у сприйманні зображення бере участь один зоровий аналізатор. У формуванні ж цілісного образу предмета провідна роль належить взаємодії аналізаторів.

Отже, треба в першу чергу піклуватися про створення у дітей реалістичних уявлень через використання методів безпосереднього ознайомлення з природою, а збагачення, уточнення, закріплення знань проводити, використовуючи картини.

Картини, що відображають природні об'єкти, повинні викликати у дітей чуттєві образи, близькі до сприймання дійсності, тобто вони повинні бути виконані реалістично, художньо. Тварини і рослини повинні бути показані у природних умовах життя.

Для ознайомлення дітей з природою використовуються предметні картини, ілюстрації з книг, серії картин.

Для роботи з дітьми раннього віку краще використовувати предметні картинки або ілюстрації з зображенням однієї тварини. Розглядання цих картинок і ілюстрацій проводяться на заняттях, в повсякденному житті і мета їх — навчити дітей пізнавати зображене на картинці, називати його.

У молодшій групі використовуються картини: «Кішка з кошенятами», «Собака з цуценятами.

У середній групі — «Кінь з лошам», «Кролі», «Качка і гуси», з серії «Свійські тварини» і картини «Вовк», «Їжак», «Білка» з серії «Світ тварин».

У старшій групі: «Свиня з поросятами» з серії «Свійські тварини» і "Мавпа», «Тигр», «Лев», «Верблюд», «Північний олень» з серії «Світ тварини».

Картини з серії «Пори року», а також пейзажні картини використовуються переважно в старшій, і підготовчій групах.

У молодших групах вихователь вперше дає розглядати картину, відповідати на запитання, в кінці пояснює зміст картини.

У середній, старшій групах вже можна після розгляду картин дати завдання скласти оповідання. З дітьми, старшого дошкільного віку корисно проводити описання та порівняння тварин на картинах. Наприклад, бурого і білого ведмедя, гусей і качок, лева і тигра. Об'єднуючи всі висловлювання дітей, вихователь наприкінці заняття складає розповідь, з якої діти дістають відомості про те, де живуть тварини, чим вони живляться, як використовують їх люди (наприклад, оленів, верблюдів), чим вони цінні для людей.

Діафільми і кінофільми відносяться до технічних засобів навчання. Вони повинні використовуватися, як засоби збагачення, уточнення, закріплення уявлень дітей про природні явища.

Діафільми мають деякі переваги перед картинами. Вони містять в своїй основі цікавий, інформаційний текст, кадри-картинки. Сприймання дітьми діафільмів більш емоційне, ніж розгадування картин. Проте діафільми не замінюють картин, інколи цікава фабула, зв'язана з пригодами, емоційна насиченість постають на перше місце, до деякої міри знижуючи пізнавальне значення діафільму.

Все ж більшість діафільмів природничого змісту є цінним методом в ознайомленні дітей з природою і використовуються в усіх, групах дитячого садка, як на заняттях, так і в повсякденному житті під час розваг.

У молодшій групі можна показати діафільми «Хто сказав мяу?», який ознайомить дітей з характерними ознаками деяких свійських тварин.

У середній групі завдання по ознайомленню дітей з дикими тваринами можуть допомогти виконати такі діафільми: «Ведмежатко» автори Г. Скребицький і В. Чапліна. «Малиш у зоопарку», автор В, Чапліна.

У старшій групі можна показати діафільм «Зоопарк», автор В. Чапліна, «Свійські тварини», автор А, Брей.

Кінофільми на відміну від діафільмів дають можливість створювати більш повні образи про об’єкти і явища природи. Наприклад, діти можуть побачити характерні рухи тварин. Зміна положення тварин дає можливість сформувати у дітей більш правильне уявлення про об'єм. Майстерні натурні зйомки, в яких тварина представлена в природній обстановці, дають цікавий матеріал для створення більш повних уявлень. Дуже цінно те_, що кінофільми озвучені і діти можуть почути голоси тварин, шум вітру в лісі, плескання хвиль і т.д.

Кінофільми можуть використовуватися і на заняттях, і в повсякденному житті. Особливо цінні в пізнавальному і виховному відношенні реалістичні, кінофільми використовуються на заняттях.

Мультиплікаційні кінофільми про пригоди звірят краще використовувати в повсякденній роботі з дітьми для розваг.