- •1.Головні завдання і напрями мінералогічних досліджень.
- •2.Теоретичні основи рентгеноструктурного аналізу.
- •3.Які фізико-хімічні властивості мінералів можна вивчати за допомогою мінералогічного аналізу.
- •4.Мінералогічне опробування.
- •5.Теоретичні основи рентгеноспектрального (мікрозондового) аналізу.
- •7.Міграційна здатність мінералів.
- •8.Теоретичні основи термічного аналізу мінералів.
- •9.Підготовка зразків для дослідження методами електроної мікроскопії.
- •10.Первинне мінералогічне опробування.
- •11. Застосування електронно-зондового рентгеноспектрального мікроаналізу в мінералогії.
- •12.Геометричні елементи дта
- •13.Шліхи.Шліфове опробування.
- •14.Фізична суть термічного аналізу мінеральної речовини.
- •15. Розрахунок та інтерпретація дифрактограм
- •17.Рентгенівська дифрактометрія глинистих мінералів.Пит.32
- •18.Метод кількісної оцінки спектроскопічних особливостей мінералів за їхніми колориметричними характеристиками
- •19.Методи початкового фракціонування пиродних і штучних шліхів.
- •20.Рентгенівські методи досліджень мінералів
- •21.Поняття «оптично активний центр» в мінералах (оац)
- •23. Можливості рентгеноструктурного аналізу в мінералогії
- •24. Порядок знімання кривих дта і тг
- •25.Магнітні методи сепарації мінералогічних проб
- •26.Отримання растрових зображення в електроннозондовому рентгеноспектральному аналізі.
- •27.Фактори що впливають на характер термограм мінералів
- •28.Типізація та класифікація видів мінералогічного аналізу природних та штучних шліхів.
- •31. Гравітаційні методи сепарації мінералогічних проб:
- •32.Рентгенівська дифрактометрія глинистих мінералів:
- •33. Порядок знімання спектрів фотолюмінесценсії мінералів:
- •34. Характеристика найпростіших мінералів електромагнітної фракції мінералогічних проб.
- •35. Фізичинчі основи електронної мікроскопії:
- •36. Порядок підготовки взірців для термічного аналізу:
- •37. Характеристика найпростіших мінералів важкої неелектромагнітної фракції мінералогічних проб:
- •38. Можливості сучасної просвічуючої та растрової електронної мікроскопії в мінералогії:
- •39. Поняття і приклади фазових перетворень і хімічних реакцій при нагріванні термоактивної речовини:
- •40.Характеристика поширених мінералів легкої фракції мінералогічних проб.
- •41. Диференційно-термічнийта термогравіметричний методи аналізу мінералів.
- •42.Основні області застосування електронного мікроскопа в мінералогії:
- •43.Попередня діагностика мінералів при проведенні мінералогічного аналізу:
- •44.Інтерпретація та розшифровка термограм:
- •45.Порядок знімання оптичних спектрів поглинання мінералів в уф і видимій областях спектра:
- •46.Методи визначення густини мінералів.
- •47.Якісний та кількісний аналіз мінералів та їхніх природних сумішей за термограмами.
- •48.Основні рентгенометричні характеристики мінералів групи монтморилоніту.
- •49.Діагностика мінералів під бінокулярним мікроскопом.
- •51.Основні рентгенометричні характеристики мінералів слюд.
- •53. Методи оптичної спектроскопії. Колориметрія
- •55.Методика обробки та аналізу звичайних шліхів та протолочних проб.
- •56.Природа люмінесценції мінералів. Види люмінесценції.
- •57.Основні рентгенометричні характеристики мінералів групи каолініту.
- •58.Методи сепарації мінералів.
- •59. Геолого-генетичні фактори, які визначають люмінесцентні властивості мінералів. Техніка люмінесцентних досліджень
- •60.Основні рентгенометричні характеристики мінералів групи хлориту.
11. Застосування електронно-зондового рентгеноспектрального мікроаналізу в мінералогії.
У мінералогії метод став головним для визначення хімічного складу й будови мінералів у малих об’ємах. Він дає змогу виконувати якісний і кількісний аналіз хімічного складу мінералів на елементи від бору до урану. Абсолютна чутливість методу становить 10-8-10-15.Відносна чутливість методу від 0,1 до 0,001 % залежить від елемента ,що його потрібно визначити ,й умов аналізу. Точність аналізу становить 1-2% і визначена головно стабільністю струму пучка та положення його у просторі. Крім обємної локальності метод характеризує лінійна локальність по поверхні й глибині які відповідно можуть змінюватися від 0,5 і 0,01 до 5 мкм залежно від режиму роботи приладу і складу мінералу.
У разі застосування РЛА під час дослідження мінералів відпадає потреба у трудомісткій операції відбирання моно фракцій для хімічного аналізу.результати мікрозондових досліджень завжди мають мінералогічну прив’язку .Метод дає змогу отримувати якісно нову інформацію про хімічний склад дисперсних та співіснуючих мінералів, про особливості їхньої мікроб удови й розподілу окремих елементів.
12.Геометричні елементи дта
До геометричних елементів термограм належить : малюнок
1.Температура початку термічного ефекту Т0, тобто температура початку відхилення кривої ДТА від базисної лінії. 2.Температура максимуму термічного ефекту (пік, вершина) Т max, тобто температура максимального відхилення від базисної лінії. 3.Температура закінчення термічного ефекту Т1 4.Інтервал температур Т1 – Т0 5.Амплітуда термічного ефекту А – величина яка визначає найбільше відхилення кривої ДТА від базисної лінії під час перетворення. 6.Площа термічного ефекту S . 7.Міра значення термічного ефекту . 8.Індекс форми термічного ефекту І.
Усі геометричні елементи термограм характеризують становище термічних ефектів на термограмі ,їхні розміри , амплітуду та форму.
13.Шліхи.Шліфове опробування.
Шліх – концентрат важких мінералів, які одержують під час промивання пухких відкладів. Шліхова опробування передбачає: вибір місць взяття проби та відстань між ними, визначення маси проби, відбір проби, промивання і доведення шліху. Під час вибору місця взяття проби керуються місцевими геологічними і геоморфологічними умовами.визначальним є масштаб шліхових знімань.Чим менший масштаб тим більша відстань між пробами ,і навпаки чим більший масштаб тим густіша сітка опробувань. Точність і надійність ШО залежить насамперед від початкової маси проби. Зазвичай початкову масу проби береть не менше 32 кг що = об’єму породи 0,02 м3. Відібрані проби за допомогою лотка промивають у воді для одержання важкого залишку –шліху. Промивання проби виконують у три стадії : 1. відмочування глинистого матеріалу і відбір гальки; 2. змивання піщаної фракції; 3.доводка шліху. У польових умовах зазвичай промивають проби до сірого шліху- зазвичай вони містять багато кварцу,КПШ, ПЛ. Повну доводку до чорного шліху рекомендовано виконувати в лабораторних умовах. Промитий шліх висушують і зсипають у паперові пакетики. Існують також штучні шліхи або про толочні проби.для отримання високоякісного концентрату з мінер.суміші частину відібраного матеріалу потрібно повністю вивільнити від супутніх мінералів. Зазвичай цього досягають шляхом дроблення породи на дрібні частинки.