- •Політична діяльність Виговського. Гадяцька угода.
- •Громадянська війна: криза Української козацьої держави(60-80-ті роки хуіІст)
- •Гетьман і. Мазепа
- •Конституція п. Орлика
- •Українська держава у 18 столітті
- •Галичина та правобережжя наприкінці XVIII ст. Занепад Речі Посполитої та доля українських земель
- •Гайдаматський рух. Коліївщина 1768р
- •Історична доля Закарпаття та Буковини (XIV-XIII)
- •Історична доля Слобідської України (XVII-XVIII)
- •Українська культура доби бароко і класицизму (кінець XVI-XVIII)
- •Українське національно-культурне відродження кінця XVIII – перш. Пол. XIX
- •Українські землі у складі Російської імперії у першій пол. Хіх ст.: соціально-економічний та політичний розвиток
- •Кирило-Мефодіївське братство
- •Національно-культурне відродження у Галичині
- •Українські землі у складі Російської імперії у другій половині хіх ст. «Великі реформи» 60-70 рр та їх наслідки
- •Суспільні течії та рухи другої половини XIX ст. На Україні Національний рух
- •Національний рух у Східній Україні (друга пол. Хіх ст)
- •Суспільно-політичний рух у Західній Україні – Руська Трійця, „Просвіта”, нтш
- •Зародження укр. Пол. Партій на початку хх ст.
- •Україна в період революції 1905-1907 р у Російскій імперії
- •Україна в роки Першої Світової Війни (1914-1918)
- •Українська культура другої пол. Хіх – поч. Хх ст.
- •Наукова та суспільно-політична діяльність м.С. Грушевського
- •Початок національно-демократичної революції в Україні. Утворення центральної ради.
- •Боротьба за українську державність. I та іі Універсали
- •II Універсал
- •III Універсал Центральної Ради. Проголошення унр
- •Українська народна республіка наприкінці 1917 – на початку 1918 рр. IV Універсал
- •Українська держава гетьмана п. Скоропадського
- •53. Дирикторія та її діяльність. С. Петлюра – голвний отаман.
- •Західноукраїнска Народна республіка: виникнення, історична доля
- •Селянский повстанський рух в Україні в 1918 – 1921 рр. Н. Махно
- •Громадянська війна в Україні 1919 – 1921 р. Здобутки та наслідки національно-визвольної революції.
- •Радянська Україна в 20х хх ст. Утворення срср.
- •Українське національне відродження 20-х років хх ст.
- •Радянська Україна в 30-х роках хх ст. Індустріалізація та колективізація.
- •Голодомор (1932-1933). Причини та наслідки
- •Сталінський терор в Україні
- •Західна Україна.Буковина і закарпаття. 1920-1939. Національно-визвольний рух.
- •Україна напередодні та на початку Другої Світової війни (1939 - 1941)
- •Окупаційний режим в Україні (1941 - 1944). Рух опору. Українська повстанська армія.
- •Підсумки та наслідки Другої світової війни для України.
- •Україна в повоєнний період (1946 - 1953)
- •«Відлига» 50-60х років хх ст. В Україні та її наслідки
- •Правозахисний рух в Україні в 60-8- х роках хх ст.
- •Україна в добу кризи тоталітарної системи (70 – п.П. 80-х рр хх ст)
- •Україна в роки «перебудови» та демократичної революції. (1985 - 1991)
- •Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.
- •Незалежна Україна у 90-ті роки хх – на початку ххі ст. Соціально-економічний розвиток
- •Політичний розвиток України в 90-х рр. Хх – на початку ххі ст. Сучасні політичні партії
- •Конституція 1996 р. – основні закони незалежності України
- •Політична ситуація в Україні у 2000 – 2004 рр. Причини її загострення.
- •Українська революція 2004, її досягнення та прорахунки.
- •Ющенко в. А. – президент нової влади. Її успіхи і прорахунки.
Голодомор (1932-1933). Причини та наслідки
Причиною голодомору стала політика сталінського режиму одночасно щодо українців як нації і щодо селян як класу. Головною метою організації штучного голоду був підрив соціальної бази опору селян проти комуністичної влади для забезпечення тотального контролю з боку держави за всіма верствами населення (з огляду на те, що, як тоді вважалося, міський пролетаріат не створює проблем щодо його контролю).Дійсно, селяни з їх способом господарювання, заснованим на приватній властності в той час становили серйозну загрозу новій радянській владі і були головним джерелом небезпеки. На території Київщини, Уманщини, Черкащини, Вінниччини, Чернігівщини, Харківщини, Дніпропетровщини, Одещини, Луганщини у 20-х — 30-х роках тривала справжня селянська війна. Її елементами були зв'язки з петлюрівською еміграцією, поставки зброї через кордон (тоді з Галичини), план всеукраїнського повстання проти більшовиків, вбивства і залякування представників радянської влади на місцях.[3].Для виявлення суті Голодомору (тобто, як саме «морили голодом») при аналізі подій доцільно зосередитися не на тому, чи дійсно в Україні у 1931—1932 рр. був поганий врожай зернових і які були цьому причини і не на тому, чи був поганий врожай також в інших частинах СРСР, тому що, як відомо, скупі врожаї не є незвичайним явищем у сільському господарстві будь-якої країни. Найбільш важливо те, яких заходів було вжито керівництвом СРСР (відтак — і керівництвом тодішньої Радянської України) щоб максимально посилити ураження (сільського, перш за все) населення України голодом.Відповідно до результатів досліджень, для досягнення бажаної мети — покарання голодом — організаторами Голодомору було використано такий механізм:
В рік неврожаю зернових культур плани хлібозаготівлі були значно підвищені;
Під прикриттям посиленої кампанії хлібозаготівлі було запроваджено «свідомо здійснювану конфіскацію продовольства» через запровадження натурального штрафування (м'ясом, картоплею та іншими продовольчими продуктами) за невиконання планів хлібозаготівлі.
Селянам України та Кубані (на той час заселеної етнічними українцями) радянський уряд свідомо і планомірно не давав можливості виїхати з територій уражених голодом. Дивись Директиву ЦК ВКП(б) и СНК СССР в связи с массовым выездом крестьян за пределы Украины
Голод, який поширювався протягом 1932 року, набув найстрашнішої сили на початку 1933-го. Підраховано, що на початку року середня селянська родина з п'яти осіб мала близько 80 кг зерна, щоб проіснувати до наступного врожаю. Інакше кажучи, кожний її член мав близько 1,7 кг на місяць. Залишившись без хліба, селяни їли котів, собак, щурів, кору, листя. Мали місце випадки канібалізму. З огляду на тривалу традицію приватного землеволодіння українці чинили колективізації упертіший опір, ніж росіяни. Тому на Україні, як ніде, режим здійснював свою політику — з усіма її страхітливими наслідками — швидшими темпами, ніж в інших республіках. Також вважають, що голод був для Сталіна засобом послаблення українського націоналізму. Зрозуміло, що пов'язаність націоналізму з селянством не оминула пильності радянського керівництва.