4. Культура літописних міст Сумщини

Сумщина - край, овіяний літописними легендами і ратною славою, край надзвичайної казкової природи. Велично і поважно несуть його просторами свої води тихоплинний Псел і кришталева Ворскла, блакитна Сула і прозорий Сейм, пісенна Десна і задумлива Есмань… багато міст Сумщини є літописними. Це Ромни, Путивль, Глухів та інші.

Історія Ромен нараховує вже більше тисячоліття. Виникнувши на сіверянському городищі, що належало носіям роменської культури, як місто-фортеця літописний Ромен пережив тисячоліття і кожна епоха залишила в ньому свої сліди, знайшла свій відбиток в легендах і піснях. Визначною пам’яткою 8-10 століть є в Ромні сіверянське городище «Монастирище» та інші археологічні пам’ятки.

Ромен – це, перш за все, край козацької слави. Адже історичні документи донесли до наших днів згадки про роменських козаків вже початку ХУІІ століття, імена їх ватажків. Ромен в першій половині і в середині ХУІІ століття в козацьких літописах і історичних документах неодноразово згадується як один з центрів селянсько-козацьких повстаньНа початку ХУІІІ століття Ромен упродовж багатьох років був полковим містом Лубенського полку.

Саме в Роменській сотні, недалеко від сотенного містечка, народився майбутній кошовий Запорізької Січі Петро Іванович Калнишевський, відомий як прекрасний воєначальник, дипломат, господарник, добродійник, котрий залишив рідному місту Покровську церкву, справжній шедевр українського дерев’яного зодчества..

Місто Ромен по праву вважають торговою столицею Лівобережжя, на його ярмарки, а особливо на знаменитий Іллінський ярмарок, щорічно приїздили десятки тисяч купців зі всіх сторін світу. До наших днів збереглися в центрі міста залишки колишніх торгових рядів Іллінського ярмарку, котрі були збудовані в середині ХІХ століття. В 1943 році ці торгові ряди були підірвані гітлерівськими окупантами при відступі.

Ромен зберіг славу культурно - мистецького і духовного центру Посулля

Пути́вль — стародавнє місто на Посем'ї. Розташоване над річкою Сейм.

Путивль згадується вперше в Іпатіївському літописі у 1146 році, у зв'язку з міжусобною війною Новгород-Сіверських князів Святослава та Ігоря Ольговичів з Чернігівськими князями Володимиром та Ізясловом Давидовичем. Проте сліди його заселення сягають IX — X століть. У другій половині ХІІ століття і на початку ХІІІ століття місто було центром удільного князівства у володінні однієї з ліній чернігівських князів. Розташований на перехресті торгівельних шляхів, Путивль відігравав велику роль і був однією з фортець, що захищали Київську Русь від войовничих половців. Оспіваний у «Слові о полку Ігоревім», саме тут, в Путивлі, Ярославна очікувала відомостей про похід чоловіка Ігоря Святославовича «в поле незнаемое, половецкое». У 1186 році фортеця була безуспішно обложена половцями. З середини XIV століття Путивль входив до складу Великого князівства Литовського, з 1500 — Московського царства.

ГЛУХІВ. Сьогодні Глухів усе частіше згадують як колишню столицю Гетьманської України та як батьківщину славетних художників, композиторів, вчених. Але його історія значно багатша і сягає глибокої давнини.

Назва міста досить красномовна – в давні часи навколо простягалися великі ліси, було багато річок та болот, тобто – справжня глухомань.

У давньоруських літописах Глухів зустрічається тричі – під 1152, 1167, 1239 роками. Перша згадка пов’язана з черговим походом Юрія Довгорукого на Чернігів. У повідомленні 1167 року йдеться про те, як онук Володимира Мономаха Володимир Мстиславич, зазнавши гонінь, тимчасово перетворився на князя-ізгоя. Влітку він направився у Рязань, а дружини з двома дітьми залишив у Глухові. У повідомленні 1239 року йдеться про захоплення Батиєм Чернігова, звідки ледве втік Мстислав Глібович, а єпископа чернігівського Порфирія одвели, чи відпустили у Глухів. Цією інформацією і обмежується дані наших літописців щодо Глухова. До недавнього часу місто не досліджувалось навіть у археологічному аспекті. Але з кінця ХІХ століття тут проводилися розкопки І.Абрамовим, Д. Самоквасовим, О. Сухобоковим, В.Приймаком. Ними були знайдені давньоруська кераміка, фундаменти будівель, залишки металевих речей та скляних виробів тощо

Для остаточних висновків, щодо древнього Глухова, ще занадто мало матеріалу – але й те, що вдалося виявити, дає підстави говорити про Глухів як значний ремісничий та торгівельний центр, глибоко ешеловану у руській землі фортецю.