
- •1.Історичний розвиток уявлень про культуру.
- •2. Літописання та література 17 ст.
- •3. Періодизація розвитку української культури
- •4. Культура літописних міст Сумщини
- •5. Етнічна специфіка української культури
- •6 Культура козацтва
- •7 Українська культура як складова частина світової культури
- •8 Література та мистецтво у 14-16.
- •9 Розвиток української культурологічної думки
- •10 Творчість т.Г.Шевченка-художника
- •11 Основні етапи розвитку стародавньої культури східних слов'ян.
- •12 Основні функції культури
- •13 Трипільська культура та її роль і значення у світовій культурі.
- •14 Субкультура та контркультура у соціокультурній системі
- •15 Братства та їх роль у піднесенні національної культури
- •16 Проблеми сучасного розвитку модерної української культури
- •17 Культура скіфів і сарматів
- •18 Українська культура хх ст.
- •19 Зарубинецька та черняхівська культури
- •20 Національно-культурне відродження української культури у 20-х рр. Хх ст.
- •21 Культура міст античного Причорномор’я
- •22 Український мистецький авангард 1910-х – 1920-х рр
- •23 Культура Київської Русі
- •25 Культурно-просвітницька діяльність Петра Могили
- •26 Особливості культури доби Центральної Ради та гетьманату
- •27 Види мистецтва та архітектура Київської Русі
- •28 Укоаїнська тематика в творчості Рєпіна
- •29 Язичницький культ та відображення у культурі
- •30 Театр і музика 19 ст.
- •31 Вплив християнства на культуру Київської Русі
- •32 Українська культура 19 ст.
- •33 Українська культура у політико-культурній системі Польсько-Литовської держави.
- •34 Українізація та літературні дискусії
- •35 Розвиток освіти та науки 15-16 століття
- •36 Гуманістичний характер творчості г.Сковороди
- •37 Ренесансні ідеї в українській культурі 14-17 ст.
- •38 Паліцинська ( Попівська) академія
- •39 Просвітництво в Україні
- •40 Харківський університет як осередок культури
- •41 Українська культура козацько-гетьманської держави (сер.17-кінець 18 століття)
- •42 Масова та елітарна культура
- •43 Утвердження у мистецтві та архітектурі стилю барокко
- •44 І. Франко – дослідник укр.. Культури
- •45 Роль і місце Києво-Могилянської академії…
- •46 Вертеп і вертепна драма в українській культурі
- •47 Літописання доби Київської Русі
- •48 Музика і театральне мистецтво у куль-рі 17-18 століття
- •49 Українська культура як цілісна система
- •50 Розвиток друкарства
21 Культура міст античного Причорномор’я
VIII - кінець VI ст. до н.е. - це період Великої грецької колонізації. Одним з її напрямів було освоєння Північного Причорномор´я. Серед грецьких міст-держав найбільш відомі: Ольвія - її залишки знаходяться біля с. Парутине на південь від міста Миколаїв, Херсонес - на околиці сучасного Севастополя, Пантікапей - сучасна Керч, Кафа - сучасна Феодосія в Криму, Фанагорія - на Таманському півострові, Танаїс - на Дону, Керкінітіда - сучасна Євпаторія. Найбільшим з цих рабовласницьких держав було Боспорське царство з центром у Пантікапеї, що виникло в V ст. до н.е. на Керченському й Таманському півостровах. Гербовий знак цього царства нагадує тризуб. За своє багатовікове існування античні держави, засновані греками, досягли значного розвитку в державотворенні та зовнішній політиці, економіці й торгівлі, культурі, мистецтві й побуті.Населення грецьких міст-полісів не тільки зберігало засади й традиції метрополії, а й позитивно впливало на сусідні племена - скіфів, таврів, мешканців лісостепу, сарматів тощо. Внаслідок взаємодії еллінів та місцевих племен відбувався культурний поступ та взаємозбагачення народів, які населяли територію України.Духовна культура, мистецтво і релігія античних міст-полісів Північного Причорномор´я відповідали традиціям античних полісів Греції. Характерною рисою релігійних вірувань Північного Причорномор´я був політеїзм - шанування багатьох божеств, які уособлювали різні явища й сили природи. До їх Пантеону входили Зевс, Афіна, Афродіта, Аполлон, Арес, Артеміда, Деметра, її дочка Персефона, Діоніс, Кібела та інші боги. З часом до релігійних культів античних міст-полісів проникають елементи релігійних вірувань місцевих племен. Ряд основних божеств у тих і інших мали аналогічні функції. Про це, зокрема, повідомляє Геродот, який порівнює найшанованішого скіфського бога Папая із Зевсом, богиню Табіті - з Гестією, бога війни називає Ареєм.
Віра в силу божеств і поклоніння їм, відправлення певних обрядів у взаємозв´язку з їх культами, а також різними віруваннями, в яких особливе значення надавалося поховальному ритуалу, становило невід´ємну складову життя кожної людини. Із "Теогонії" Гесіода видно, що в античних містах-полісах знали близько 33 тис. різних божеств і демонів. Однак у кожному місті об´єктів їх поклоніння було значно менше. І завжди існувало кілька божеств, які займали панівне становище в тому чи іншому місці і поселенні.
Античні держави Північного Причорномор´я приділяли чималу увагу вихованню та освіті. Упродовж усієї історії їх існування пріоритетною тут була еллінська мова і писемність з її різними діалектами.
Численні епіграфічні джерела засвідчують, що багато жителів міст і сільських поселень знали грамоту, вміли писати й читати. До нашого часу дійшло багато пам´яток офіційної лапідарної (від лат. lapidarius - кам´яний, камінний літопис) епіграфіки - написів, вирізьблених на кам´яних плитах, що містили державні закони, декрети, угоди тощо. Великого значення в грецькому суспільстві надавали також фізичному вихованню. У нарисах тих часів згадується багато різних видів спорту, з яких проводилися змагання (біг, метання диска, списа та м´яча, гімнастика, кулачні бої, плавання, кінні змагання, стрільба з лука). Наприклад, з ольвійського напису IV ст. до н.е. відомо, що один з лучників пустив стрілу на 282 оргії (521,7 м). У Північному Причорномор´ї є знахідки панафінейських амфор, якими нагороджувалися переможці спортивних змагань в Аттиці (Афіни). Юнаки з Північного Причорномор´я рано включалися в суспільно-політичне і військове життя.
Політика, релігія, міфологія, освіта були тісно поєднанні з раціональним теоретичним мисленням та літературною творчістю. В античних державах Північного Причорномор´я набули слави вчені - історики, філософи, хроністи. Можна говорити також і про розвиток медицини.Населення Північного Причорномор´я надавало великого значення розвитку медичних знань. Безліч медичних інструментів з бронзи, срібла, кістки (пінцети, гачки, зонди, голки, ложечки) знайдено при розкопках міст і некрополів регіону. їх малювали також на надмогильних стелах лікарів.
Прогресивна роль античних держав-полісів полягала насамперед у тому, що вони вплинули на прискорення економічного, політичного, культурного розвитку місцевих племен. Шляхом тісних контактів з античними містами місцеве населення було втягнуте в постійні взаємовідносини з найпередовішою на той час античною культурою. Цей процес торкнувся скіфо-сарматських та зарубинецьких племен, багатоетнічної черняхівської культури. Багато речей античного походження (амфори, червонолаковий і скляний посуд, прикраси тощо) знайдено під час розкопок поселень предків слов´ян. Модифіковані під впливом візантійської культури античні традиції дійшли і до Київської Русі.