Недостатність мітрального клапану

При недостатності мітрального клапану його стулки нещільно закривають мітральний отвір, що призводить до виникненню зворотньої течії із лівого шлуночка у ліве передсердя під час систоли.

Етіологія:

1) ревматизм (75%);

2) атеросклероз;

3) бактеріальний ендокардит;

4) травма;

5) системні хвороби сполучної тканини (СЧВ, РА);

6) спонтанний розрив хорд ;

7) інфаркт папілярних м’язів;

8) ділятація лівого шлуночка;

9) кальцифікація кільця мітрального клапану;

10) пролапс мітрального клапану.

Мітральна недостатність може бути органічною (стулки зморщуються, стають коротшими, відклалання в них Са²⁺ та ін.) та відносною (при розширенні порожнини лівого шлуночка, що буває при АГ, аортальних вадах серця, міокардитах, аневризмі лівого шлуночка та ін.).

При неповному змиканні стулок мітрального клапану під час систоли частина крові повертається із лівого шлуночка у ліве передсердя, що викликає його ділятацію. В результаті цього у лівий шлуночок надходить надмірна кількість крові, що призводить до його ділятації, а згодом – і до гіпертрофії. З плином часу при зменшенні скоротливої функції лівого шлуночка підвищується тиск у лівому передсерді, а потім – і у малому колі кровообігу, що викликає зміни у правому шлуночку, зниження його скоротливої функції та підвищення тиску у венозній частині великого кровообігу.

Клінічна картина. В стадії компенсації скарги відсутні. У фазі декомпенсації хворі скаржаться на серцебиття, задишку, приступи серцевої астми, кашель, набряки на ногах. Можливе кровохаркання.

При огляді особливі зміни відсутні, і лише у важких випадках – акроціаноз.

Пальпаторно - верхівковий поштовх підсилений, розлитий, зміщений вліво, а інколи і вниз; нерідко визначається систолічне тремтіння над верхівкою.

При перкусії - межі серця розширені вліво та вгору, а при тривалій легеневій гіпертензії і вправо.

Аускультативно - характерна тріада: послаблений або відсутній І тон на верхівці серця, голосний систолічний шум над верхівкою, який проводиться в ліву аксилярну ділянку і на спину, підсилений ІІ тон над легеневою артерією, часто розщеплений або подвоєний (після систолічний ритм галопу). При важкій МН над верхівкою може прослуховуватись патологічний ІІІ тон і короткий діастолічний шум. Пульс та АТ не змінені.

ЕКГ. Характерні ознаки гіпертрофії лівого передсердя та лівого шлуночка: поширення зубця Р у І, ІІ і двофазність у V1 відведеннях, деколи від’ємний у ІІІ, аVF;відхилення електричної осі серця вліво, зміщення перехідної зони у V2, R V5-V6 більше ніж R у V4. У випадках високої легеневої гіпертензії - гіпертрофія обох шлуночків. При тривалому перебігу захворювання - миготлива аритмія.

ЕхоКГ. Характерним для МН є поєднання ділятація лівого передсердя і гіперкінезії гіпертрофованого і ділятованого лівого шлуночка (збільшення діастолічного розміру лівого шлуночка). Під час доплер ЕхоКГ виявляється мітральна регургітація.

Фонокардіографія. Над верхівкою реєструється зниження амплітуди І тону. Після ІІ тону через 0,12с реєструється патологічний ІІІ тон. Амплітуда ІІ тону над легеневою артерією значно збільшена.

Рентгенологічне дослідження. У косих проекціях виявляється збільшення лівого передсердя. Контрактований стравохід відхиляється по дузі великого радіусу більше як на 6 см. У передній проекції талія серця згладжена, випинає 3-я дуга (ліве передсердя) і заокруглення верхівки серця і збільшення дуги лівого шлуночка.

Лікування. На відміну від мітрального стенозу при МН можливе проведення більш менш ефективного медикаментозного лікування. Зменшення регургітації та тривале клінічне покращання можуть спостерігатися при призначені вазодилататорів артеріолярного або змішаного типів: каптоприлу, празозину, апресину, антагоністів кальцію. Ефективними є серцеві глікозиди і рідше β-адреноблокатори.

Показом до хірургічної корекції МН є поява симптомів лівошлуночкової недостатності.

Стадії: І стадія - компенсації. Незначна регургітація на МК без порушень гемодинаміки. Хірургічне лікування не показане. ІІ стадія - субкомпенсації. Регургітація на МК в межах 2+. Ділятація лівого передсердя і гіпертрофія лівого шлуночка. Фізична активність обмежена незначно. Хірургічне лікування не показане. ІІІ стадія - правошлуночкової декомпенсації. Ругургітація на МК більша за 2+. Ділятація лівого шлуночка. Декомпенсація усувається медикаментозною терапією. Хірургічне лікування показане. ІV стадія - дистрофічна. Поява постійної правошлуночкової недостатності. Застій у малому колі. Ознаки збільшення всіх відділів серця та поява аритмій. Можуть бути порушення функцій нирок і печінки. Хірургічне лікування показане. V стадія - термінальна. Відповідає ІІІ клінічній стадії серцевої недостатності. Хірургічне лікування не показане.

Прогноз переважно сприятливий, і лише на пізніх стадіях виникають розлади кровообігу.

Профілактика полягає у своєчасному і достатньому лікуванні ревматизму, ліквідації вогнищ хронічної інфекції.