Контрольні питання
1. Що являє собою мережа Internet?
2. Охарактеризуйте основні рівні моделі ТСР/ІР.
3. Які функції виконуються на прикладному рівні моделі ТСР/ІР?
4. Які функції виконуються на транспортному рівні моделі ТСР/ІР?
5. Які функції виконуються на мережевому рівні моделі ТСР/ІР?
6. Які функції виконуються на рівні мережевого інтерфейсу моделі ТСР/ІР?
7. Що таке IP адреса?
8. Як здійснюється перетворення доменного імені на IP адресу у мережі Internet?
9. Які основні протоколи головних служб Internet ?
10. Які дії виконуються для відкриття документа у вікні браузера ?
1.2 Основні етапи розробки Web-сайта
Існує декілька підходів до проектування Web-сайтів, які дозволяють поетапно, крок за кроком, реалізувати проект від появи ідеї до її втілення. Вибір підходу залежить від розробників і тих цілей, які вони ставлять. Для комерційного проекту, наприклад, основними критеріями є передбачуваність витрат на розробку та виконання проекту якісно й у строк.
Для більшості розробників доцільно використовувати базові підходи, які дозволяють чітко визначити цілі сайта та описати його внутрішню структуру. Одним із таких підходів є проектування з використанням моделі Уолта Діснея. Перевагами цього підходу є простота понятійного апарату та висока результативність розробки.
Модель Уолта Діснея передбачає розбиття процесу проектування на три етапи:
Концептуальне проектування.
Логічне проектування.
Фізичне проектування.
Хоча етапи слідують один за одним, у деяких випадках можливий перехід до наступного етапу без закінчення попереднього. Це, наприклад, може відбуватися у випадку, коли розробників декілька і кожний працює зі своєю частиною сайта. Однак, у будь-якому випадку, після закінчення етапу фізичного проектування варто повернутися на початок і внести відповідні корективи. Розглянемо етапи більш детально.
1.2.1 Концептуальне проектування
На етапі концептуального проектування сайта розробник збирає необхідну інформацію, визначає цільову аудиторію, здійснює аналіз, збір і документування вимог користувачів, намічає способи їх реалізацій. Він також визначає кінцеві цілі, складає бюджет та графік робіт. На цьому етапі розробник повинен отримати:
Основні й другорядні цілі.
Дії, які необхідно здійснити для досягнення поставлених цілей.
Склад користувачів.
Інтереси груп користувачів.
Розділи сайта.
Критерії досягнення цілі.
На рисунку 1.2 показано більш детальне розбиття етапу на три підетапи: з’ясування, планування та уточнення.
На підетапі з’ясування розробник повинен якомога більше часу приділити визначенню поточного стану справ підприємства-замовника. У випадку, якщо задача розробника полягає у покращенні існуючого Web-сайта підприємства-замовника, то його слід порівняти з Web-сайтами підприємств-конкурентів. Розробник повинен увійти в роль кваліфікованого користувача і зрозуміти стратегію сайта та його значення для користувачів. На цьому під етапі слід здійснити такі кроки.
Під час збору інформації необхідно здійснити опитування замовника щодо назви його підприємства, адреси, контактних осіб, строків запуску Web-сайта, зауважень до існуючого Web-сайта та його сильних сторін, відгуків користувачів, основних причин розробки або доробки сайта, цілей і задач, які стоять перед підприємством, адреси підприємств-конкурентів та бачення замовником переваг його підприємства.
На кроці вивчення аудиторії складається враження про існуючих та потенційних користувачів сайта, про їх цілі й задачі, які вони розв’язують або будуть розв’язувати на сайті. Потрібно з’ясувати як цільову, так і вторинну аудиторію, визначити профіль користувача. Іноді може бути потрібним визначити декілька профілів для різних цільових груп.
Крок з’ясування потреб внутрішнього програмування не є обов’язковим, а лише застосовується у випадках, коли з точки зору замовника для розв’язання певних задач потрібно використовувати одну або декілька додаткових технологій: пошукових машин, персоніфікацію (введення паролю, запам’ятовування власних параметрів тощо), рівні доступу, засоби організації голосувань користувачів, списки розсилки, корзини покупців, дискусійні дошки, транзакції електронної комерції, використання систем керування контентом, інтеграцію з існуючими базами даних, скриптів тощо. На цьому кроці розробник повинен з’ясувати, яке додаткове програмування повинно бути використано при розробці.
На кроці аналізу галузі розробник повинен проаналізувати стан галузі підприємства замовника для того, щоб бути в курсі його справ та справ його конкурентів. Необхідно відвідати якомога більше схожих сайтів, здійснити там різні операції, зателефонувати до служб роботи з користувачами та з’ясувати, що вдало, а що невдало реалізовано в обслуговуванні клієнтів.
На підетапі уточнення розробник повинен у результаті аналізу отриманої на попередньому підетапі інформації визначити що складає суть сайта і які в нього основні кінцеві цілі. Потрібно відповісти на запитання “Для чого потрібно розроблювати (або дороблювати) сайт?” Як подібні цілі можуть бути: необхідність збільшення трафіку, зменшення кількості дзвінків у службу підтримки, спрощення процесу продажу, поліпшення навігації по сайту, зміни оформлення сайта тощо.
На кроці підготовки креативного брифу розробник повинен розробити зведення всіх концептуальних задач та задач з оформлення. Креативний бриф – це документ, який підсумовує цільову аудиторію, цілі користувачів на сайті та стратегію взаємодії з ними. Він також обрисовує стиль, що пропонується розробником, і загальний вигляд сайта після розробки. Замовник затверджує креативний бриф, а розробник та його група використовують його як керівництво в ході роботи.
На підетапі планування розв’язуються адміністративні задачі: бюджет, графіки, комплектація групи розробника та інші речі, які стосуються кожного окремого аспекту проекту. Оскільки цілі сайта були визначені перед цим підетапом, то виникає можливість скласти графік конкретних дій із розробки (або переробки) сайта.
Розробник складає бюджет, який визначає об’єм та допустимі границі витрат, за якими можна визначити здійсненність проекту. Хоча бюджет, зазвичай, залежить від того, якими коштами володіє замовник, фактичні витрати ґрунтуються на часі, який займе проектування.
Складання графіків робіт, як правило, стимулює робітників. Розробнику слід визначати строки двічі: в загальному плані робіт, а потім і в детальному графіку – день за днем.
Оскільки в ході розробки співробітники повинні виконувати багато різнопланових задач, то при формуванні проектної групи потрібно не тільки підібрати її особовий склад, але й чітко окреслити коло повноважень кожного працівника.
Наступним кроком слід організувати демонстраційний майданчик, який відіграє роль центрального пункту координації робіт. Це може бути як Web-сайт замовника, так і окремий сайт для проекту. В обох випадках він повинен мати конкретний URL для розміщення та перегляду поточних матеріалів із проекту. Цей демонстраційний майданчик повинен завжди відображувати поточний стан робіт, бути зручним в експлуатації та забезпечувати легкий перехід від одних матеріалів до інших. Для роботи проектної групи слід створити окремий демонстраційний майданчик без доступу до нього замовника.
На кроці планування юзер-тестингу розробник повинен обрати форму організації юзер-тестингу. Існує декілька перевірених форм організації зворотного зв’язку: фокус групи, інтерактивні анкети тощо. Однак тестування юзабіліті сайта (від англ. usability — "можливість використання" означає ступінь зручності використання сайта користувачем) повинна обов’язково показувати як користувачі насправді використовують сайт.
На кроці компонування плану проекту слід підсумувати та скласти докупи у докладний план проекту бюджет, графіки робіт, креативний бриф, технічну документацію та інші матеріали, що мають відношення до проекту. З практичного досвіду Web-дизайнерів відомо, що всі документи доцільно посвідчувати підписом замовника.
Початок робіт із проекту розробнику слід починати із загальних зборів, на яких познайомити замовника з проектною групою та зібраними на стадії з’ясування матеріалами, охарактеризувати очікувані результати та встановити рамки проекту. Також слід обговорити способи взаємодії, запланувати щотижневі зустрічі або сеанси конференц-зв’язку на весь період роботи.