
- •Дайте визначення термінів «виробниче середовище», «умови праці», «безпека праці», «охорона праці» та інших, пов’язаних з ними.
- •2. Основні причини виробничого травматизму, методи аналізу травматизму.
- •3. Що є базою законодавства України про охорону праці і які основні закони складають це законодавство? Охарактеризуйте деякі з них.
- •В чому полягають основні принципи державної політики в галузі охорони праці в Україні?
- •Система управління охороною праці, організація управління охороною праці на підприємстві
- •Наведіть основні положення закону України «Про охорону праці».
- •Права громадян на охорону праці під час укладання трудового договору.
- •Права працівника на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •9. В чому полягають обов’язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
- •10. Яким чином здійснюється страхування від нещасних випадків на виробництві, і в чому полягають завдання цього страхування? Хто є суб’єктами загальнообов’язкового державного соціального страхування?
- •11. Які виплати та послуги здійснює Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань?
- •12. Які гарантії поширюються на працівника в разі ушкодження здоров’я або його смерті?
- •13. Які страхові виплати сплачуються застрахованому в разі настання страхового випадку?
- •14. В яких випадках і в якому розмірі потерпілому або членам його сім’ї виплачується одноразова допомога?
- •15. Як відшкодовуються витрати на медичну та соціальну допомогу та поховання потерпілого?
- •16. Що таке нормативні акти з охорони праці підприємства, хто і на підставі чого їх розробляє? Наведіть, як приклад, перелік питань, які є компетенцією нормативних актів підприємства.
- •Види відповідальності за порушення вимог охорони праці?
- •Служба охорони праці підприємства, її права та повноваження
- •В чому полягають гарантії охорони праці жінок?
- •В чому полягають гарантії охорони праці неповнолітніх?
- •В чому полягають гарантії охорони праці інвалідів та людей похилого віку?
- •Які органи здійснюють державне управління охороною праці?
- •23. В чому полягають повноваження Кабінету Міністрів, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в галузі охорони праці?
- •24. На кого покладені функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, в чому вони полягають?
- •25. В чому полягає суть державного нагляду за охороною праці і які органи здійснюють його?
- •26. В чому полягає суть громадського контролю за охороною праці і хто його здійснює?
- •27. В чому полягають обов’язки роботодавця щодо забезпечення вимог законодавства про охорону праці?
- •28. Що являє собою система управління охороною праці на державному, галузевому та регіональному рівнях?
- •29. Охарактеризуйте структурну схему, мету, основні завдання та функції системи управління охороною праці на підприємстві.
- •30. Як здійснюється прогнозування і планування робіт з охорони праці?
- •31Як здійснюється стимулювання діяльності з охорони праці.?
- •32 В чому полягають функції роботодавця щодо забезпечення вимог законодавства про охорону праці?
- •33Які основні обов’язки та права служби охорони праці на підприємстві?
- •34Як здійснюється фінансування охорони праці?
- •35Охарактеризуйте загальні принципи навчання з охорони праці.
- •36Як здійснюється навчання працівників з охорони праці під час прийняття на роботу і в процесі роботи на виробництві
- •37Які види інструктажів з охорони праці регламентовані типовим положенням про навчання з питань охорони праці, в чому полягає їх призначення?
- •38Як та коли проводяться інструктажі з охорони праці на виробництві, яким чином вони оформлюються?
- •39Як класифікуються нещасні випадки? Що таке нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом? Які нещасні випадки не визнаються пов’язаними з виробництвом?
- •40Який порядок розслідування нещасного випадку без тяжкого чи смертельного наслідку з одним потерпілим?
- •41Який порядок розслідування смертельних, групових та з тяжкими наслідками нещасних випадків на виробництві?
- •42. В чому полягають основні причини та обставини виникнення професійних захворювань
- •44Вопрос
- •45Вопрос
- •Як здійснюється облік нещасних випадків, аварій та професійних захворювань?
- •46Вопрос Що таке аварії та як вони класифікуються? Чим визначається та в чому полягає порядок дій в разі виникнення аварійної ситуації чи аварії на підприємстві?
- •47Вопрос
- •48Вопрос
- •49Вопрос
- •50Вопрос
- •51Вопрос
- •52 Загальні відомості про вентиляцію, види вентиляції
- •51Вопрос
- •72. Кро́кова напру́га - електрична напруга, що виникає між двома точками навколо струмопровідної лінії, яка торкається землі, на відстані одного кроку.
- •80. Основні засоби гасіння пожеж.
- •81. Характеристика пожежонебезпечності речовин
- •82.Визначення категорій приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •83. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон приміщень і будівель.
- •84.Пожежна безпека будівель та споруд. Ступінь вогнестійкості.
- •85.Види пожежних сповігцувачів, основні характеристики та принципи вибору.
- •86.Класи пожеж та вибір типу і необхідної кількості вогнегасників.
- •87.Фізико-хімічні основи горіння, гомогенне та гетерогенне горіння, вибух, детонація, жевріння.
9. В чому полягають обов’язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
Працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
10. Яким чином здійснюється страхування від нещасних випадків на виробництві, і в чому полягають завдання цього страхування? Хто є суб’єктами загальнообов’язкового державного соціального страхування?
Стаття 1. Завдання страхування від нещасного випадку Завданнями страхування від нещасного випадку є: проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці; відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань; відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей. { Додатково див. Закони N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005 } { Абзац четвертий статті 1 в редакції Закону N 717-V ( 717-16 ) від 23.02.2007 } Стаття 5. Основні принципи страхування від нещасного випадку Основними принципами страхування від нещасного випадку є: паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку; своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності; надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав; обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків; формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі; диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; економічна заінтересованість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; цільове використання коштів страхування від нещасного випадку. Стаття 6. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (далі - працівник). Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків). Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.
Страхування від нещасних випадків — це ризиковане страхування, яке, на відміну від накопичувального довгострокового страхування життя, передбачає виплату страхової суми лише в разі настання страхового випадку (у повному розмірі або певної її частини). Виплата страхової суми або повернення сплачених внесків по закінченні терміну дії договору страхування не передбачається.
За видами страхування від нещасних випадків поділяється так:
- індивідуальне - у цьому разі страхувальником є фізична особа, яка укладає договір стосовно самої себе або іншої фізичної особи, а сплата страхових платежів здійснюється за рахунок застрахованих;
- колективне - коли страхувальником є юридична особа (підприємство або організація), яка укладає договір страхування на користь своїх працівників, і сплата страхових платежів здійснюється за рахунок організацій, з якими застраховані перебувають у трудових або інших передбачених законом відносинах. Удосконалення індивідуального та колективного страхування відбувається насамперед внаслідок розширення обсягів страхової відповідальності, контингенту страхувальників і застрахованих, підвищення рівня страхового забезпечення, платоспроможності страховиків, спрощення порядку та механізму виплат. Відповідно до Закону України "Про страхування" страхування від нещасних випадків може мати обов'язкову або добровільну форму.
Обов'язкові види страхування запроваджуються законами України. З метою захисту інтересів не лише окремих страхувальників, а й усього суспільства в цілому та його складових зокрема здійснюється обов'язкове страхування в порядку та за умовами, що їх затверджує Кабінет Міністрів України.
Добровільне страхування здійснюється на підставі договору між страхувальником і страховиком. Умови та порядок проведення страхування визначаються правилами, які встановлюються страховиком самостійно, але з урахуванням чинного законодавства.
Станом на сьогодні в Україні здійснюються наступні види обов'язкового страхування:
1) державне обов'язкове особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків;
2) державне обов'язкове особисте страхування працівників митних органів;
3) державне обов'язкове особисте страхування працівників прокуратури;
4) державне обов'язкове страхування службових осіб державних органів у справах захисту прав споживачів;
5) державне особисте страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори;
6) державне особисте страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ;
7) державне особисте страхування службових осіб державних податкових інспекцій;
8) державне особисте страхування службових осіб державної контрольно-ревізійної служби в Україні;
9) державне страхування донорів крові та/або її компонентів;
10) державне страхування життя і здоров'я народних депутатів;
11) державне страхування посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю;
12) державне страхування працівників державної лісової охорони;
13) державне страхування спортсменів вищих категорій;
14) медичне страхування;
15) страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень у радгоспах та інших державних сільськогосподарських підприємствах;
16) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;
17) особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);
18) страхування авіаційних суден;
19) страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за збитки, які можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних робіт;
20) страхування відповідальності повітряного перевізника і виконавця повітряних робіт щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу;
21) страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;
22) страхування життя і здоров'я суддів;
23) страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу при виконанні авіаційних робіт, та пасажирів, які перевозяться за його заявкою без придбання квитків;
24) страхування ризикових професій народного господарства від нещасних випадків;
25) страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;
26) страхування членів екіпажу та авіаційного персоналу.