9. В чому полягають обов’язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

Працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

10. Яким чином здійснюється страхування від нещасних випадків на виробництві, і в чому полягають завдання цього страхування? Хто є суб’єктами загальнообов’язкового державного соціального страхування?

Стаття 1. Завдання страхування від нещасного випадку Завданнями страхування від нещасного випадку є: проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці; відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань; відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей. { Додатково див. Закони N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005 } { Абзац четвертий статті 1 в редакції Закону N 717-V ( 717-16 ) від 23.02.2007 } Стаття 5. Основні принципи страхування від нещасного випадку Основними принципами страхування від нещасного випадку є: паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку; своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності; надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав; обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків; формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі; диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; економічна заінтересованість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; цільове використання коштів страхування від нещасного випадку. Стаття 6. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (далі - працівник). Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків). Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Страхування від нещасних випадків — це ризиковане страхування, яке, на відміну від накопичувального довгострокового страхування життя, передбачає виплату страхової суми лише в разі настання страхового випадку (у повному розмірі або певної її частини). Виплата страхової суми або повернення сплачених внесків по закінченні терміну дії договору страхування не передбачається.

За видами страхування від нещасних випадків поділяється так:

- індивідуальне - у цьому разі страхувальником є фізична особа, яка укладає договір стосовно самої себе або іншої фізичної особи, а сплата страхових платежів здійснюється за рахунок застрахованих;

- колективне - коли страхувальником є юридична особа (підприємство або організація), яка укладає договір страхування на користь своїх працівників, і сплата страхових платежів здійснюється за рахунок організацій, з якими застраховані перебувають у трудових або інших передбачених законом відносинах. Удосконалення індивідуального та колективного страхування відбувається насамперед внаслідок розширення обсягів страхової відповідальності, контингенту страхувальників і застрахованих, підвищення рівня страхового забезпечення, платоспроможності страховиків, спрощення порядку та механізму виплат. Відповідно до Закону України "Про страхування" страхування від нещасних випадків може мати обов'язкову або добровільну форму.

Обов'язкові види страхування запроваджуються законами України. З метою захисту інтересів не лише окремих страхувальників, а й усього суспільства в цілому та його складових зокрема здійснюється обов'язкове страхування в порядку та за умовами, що їх затверджує Кабінет Міністрів України.

Добровільне страхування здійснюється на підставі договору між страхувальником і страховиком. Умови та порядок проведення страхування визначаються правилами, які встановлюються страховиком самостійно, але з урахуванням чинного законодавства.

Станом на сьогодні в Україні здійснюються наступні види обов'язкового страхування:

1) державне обов'язкове особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків;

2) державне обов'язкове особисте страхування працівників митних органів;

3) державне обов'язкове особисте страхування працівників прокуратури;

4) державне обов'язкове страхування службових осіб державних органів у справах захисту прав споживачів;

5) державне особисте страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори;

6) державне особисте страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ;

7) державне особисте страхування службових осіб державних податкових інспекцій;

8) державне особисте страхування службових осіб державної контрольно-ревізійної служби в Україні;

9) державне страхування донорів крові та/або її компонентів;

10) державне страхування життя і здоров'я народних депутатів;

11) державне страхування посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю;

12) державне страхування працівників державної лісової охорони;

13) державне страхування спортсменів вищих категорій;

14) медичне страхування;

15) страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень у радгоспах та інших державних сільськогосподарських підприємствах;

16) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

17) особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

18) страхування авіаційних суден;

19) страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за збитки, які можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних робіт;

20) страхування відповідальності повітряного перевізника і виконавця повітряних робіт щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу;

21) страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

22) страхування життя і здоров'я суддів;

23) страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу при виконанні авіаційних робіт, та пасажирів, які перевозяться за його заявкою без придбання квитків;

24) страхування ризикових професій народного господарства від нещасних випадків;

25) страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

26) страхування членів екіпажу та авіаційного персоналу.