34. Ботанічні сади, дендрологічні парки, зоопарки, гідропарки, парки-пам*ятки садово-паркового мистецтва як рекреаційні ресурси , їх суть і рекреаційна функція.

Ботані́чний сад́ — науково-дослідницький та культурно-просвітницький заклад, в якому проводиться накопичення колекцій флори з метою її вивчення, збереження, культивування й акліматизації; пошук і добір рослин, перспективних для створення зелених насаджень і здійснення інших видів господарської діяльності; робота щодо збереження генофонду рослинного світу. У ботанічному саду створюються ділянки рідкісних і звичайних рослин, а також місцевої природної рослинності. Розрізняють ботанічний сад державного та місцевого значення.

Дендрологі́чний парк ( Дендропа́рк, Дендра́рій, від грец. déndron — дерево) — територія, на якій на відкритому ґрунті культивуються деревні рослини. Парк, з колекцією різних порід дерев.

Насадження в дендропарку зазвичай в стилі ландшафтого парку, можуть бути самостійними або входити до складу ботанічного саду.

Розміщення рослин здійснюється за систематичною, географічною, екологічною, декоративною або іншими ознаками.

Зоопа́рк (зоологічний парк) — територія, спеціально створена людиною, з будівлями і обладнанням для утримання, збереження зникаючих видів та публічного показу тварин.

Зоопарк — одна з унікальних лабораторій зі збереження різноманітності тваринного світу і музей живої природи, створений людиною, має науково-просвітницьке значення.

Зоологічні парки створюються з метою організації екологічної освітньо-виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їх генофонду, вивчення дикої фауни і розробки наукових основ її розведення у неволі.

Зоологічні парки загальнодержавного значення є природоохоронними культурно-освітніми та науково-дослідними установами.

Гідропарк- території (для короткочасного відпоч) оптимальна площа не менше ніж 1000га, при цьому площа водойм має перевищувати площу суходолу в 2 рази, створені на базі природних і штучних водойм.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва — це найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях.

Серед відомих об'єктів ПЗФ України цієї категорії в ранзі об'єктів загальнодержавного значення:

• Національний дендрологічний парк «Софіївка» (має також міжнародний статус)

• Черкаський міський парк «Ювілейний»

• Стрийський парк (Стрийський парк: Віртуальний 3D-тур)

• Парк імені Івана Франка (Львів)

• Сквер імені Шевченка (Тернопіль)

• Шарівський парк

• Наталіївський парк

• Краснокутський дендропарк

• Сатанівська перлина

• Гостра могила (Луганськ)

Всі ці категорії використовуються для відпочинку, розширення кругозору людини, прогулянок , екскурсій тощо, тобто для здійснення рекреаційної діяльності.

35. Вкажіть і охарактеризуйте найвідоміші об*єкти Всесвітнього надбання Пд. Америки.

Світова Спадщина - природні або створені людиною об'єкти, пріоритетними завданнями по відношенню до яких є збереження та популяризація в силу їхньої особливої ​​культурної, історичної або екологічної значимості.

На кінець 2002 р. в список ЮНЕСКО були внесені 104 об'єкта Латинської Америки, з них більша частина перебуває в Бразилії (16) і в Перу (10).

Із загального числа об'єктів переважна більшість (71) відноситься до категорії об'єктів культурної спадщини. Хронологічно вони охоплюють період часу від другого тисячоліття до нашої ери до нинішніх днів. Але в основній своїй масі вони представляють періоди середніх віків і нового часу. Відповідно їх можна поділити на об'єкти доколумбової і послеколумбовой епох.

До об'єктів доколумбової епохи відноситься в основному спадщина стародавніх латиноамериканських цивілізацій. У Андської області до доколумбової епохи відносяться багато об'єктів в Перу (у тому числі знамениті загадкові геогліфи пустелі Наска, фрагменти стародавньої столиці інків міста Куско), в Колумбії (археологічні парки Сан-Агустін та Тьеррадентро), в Болівії (археологічний район Тіуанако біля оз. Тітікака). З певною часткою умовності до Андської області можна віднести ще один всесвітньо відомий об'єкт спадщини - кам'яні статуї о. Пасхи в Тихому океані, описані Туром Хейердалом і багатьма іншими мандрівниками й дослідниками.

Широке відображення в об'єктах культурної спадщини Латинської Америки знайшла і послеколумбова епоха, пов'язана в основному з іспанської та португальської колонізацією Південної Америки після Великих географічних відкриттів. До об'єктів цієї епохи відносяться головним чином міста з характерною для іспанського зодчества того часу прямокутної плануванням, центральною площею («пласа майор»), численними католицькими соборами і монастирями, палацами знаті. З іспанського спадщини цієї епохи в Південній Америці найбільш відомі пам'ятники Картахени у Венесуелі, Кіто в Еквадорі, Куско в Перу, місто гірничих розробок Потосі в Болівії. Спадщина колоніальної імперії Португалії широко представлено в Бразилії (міста Салвадор, Олінда, Кричу-Прету та ін.)

До об'єктів новітнього часу в регіоні відноситься нова столиця Бразилії - м. Бразиліа, спроектований і побудований бразильськими архітекторами Луїсом Костою і Оскаром Німейєр і має в плані символічну форму літака з «фюзеляжем» і «крилами». Це один з найграндіозніших і органічних за задумом та виконанням містобудівних проектів XX в.

Об'єктів всесвітньої природної спадщини в Латинській Америці 30. Це головним чином національні парки і резервати. Серед них є й такі знамениті, як Ігуасу в Бразилії та Аргентині, Лос-Гласьярес в Аргентині, Ману в Перу. А до змішаних культурно-природних об'єктів віднесені гірські фортеці інків Мачу-Пікчу і Ріо-Абіссео в Перу.