
- •0 Системи доступу до інформаційних ресурсів
- •П.О. Пашолок, в.В. Антиков
- •Схвалено
- •Протокол № 5
- •1. Характеристики та особливості систем доступу до інформаційних ресурсів (послуг електрозв’язку)
- •1.1. Структура глобальної інформаційної мережі (gll) гім
- •1.1.1. Основні елементи еталонної моделі (gll) гім
- •Інтерфейси мережі доступу (мд)
- •Основні проблеми впровадження систем доступу
- •1.2 Топологія, архітектура і характеристики мережі абонентського доступу
- •1.2.1. Короткі характеристики основних мереж систем доступу
- •1.2.2. Архітектура мережі абонентського доступу
- •1.2.3. Особливості конструкції кабелів мережі абонентського доступу
- •1.2.4. Апроксимація хвильового опору кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.5. Апроксимація коефіцієнту загасання і коефіцієнта фази кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.6. Апроксимація перехідного загасання кабелів мтм на ближньому кінці
- •1.2.7. Особливості єдиної мережі абонентського доступу (ємад)
- •1.2.8. Побудова ємад в умовах багатоквартирних будинків
- •1.2.9. Частотний план ємад і його розподіл по видах служб
- •1.2.10. Порівняння ємад з другими системами абонентського доступу
- •1.2.11. Технології підвищення пропускної здатності абонентської мережі
- •1.3. Типи цифрових каналів і трактів систем доступу
- •1.3.1. Особливості систем плезіохронної цифрової ієрархії (пці-pdh)
- •1.3.2. Переваги систем синхронної цифрової ієрархії (сці-sdh)
- •Особливості каналів isdn, аналогових модемів
- •1.4. Умови передачі цифрових сигналів в системах доступу
- •1.4.1. Види і параметри сигналів мережі абонентського доступу
- •1.4.2. Оцінка впливу імпульсних завад у залежності від частоти
- •1.4.3. Вимоги до швидкості та методу передачі інформації
- •2. Умови застосування цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1. Переваги цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1.1. Техніко-економічні передумови застосування систем доступу
- •2.1.2. Експлуатаційно-технічні особливості систем доступу
- •2.1.3. Основні вимоги до систем доступу
- •2.2. Дуплексна (зустрічна) передача цифрових лінійних сигналів в системах доступу по 2-проводовим лініям зв’язку
- •Застосування дифсистем
- •Жорсткий часовий розподіл
- •2.2.3. Пакетно-часовий розподіл (пчр)
- •Структурну схему пакетно-часового розподілу приведено на рис. 2.8.
- •2.2.4. Ехокомпенсаційний розподіл
- •2.2.5. Частотний і дисперсійний розподіл
- •2.2.6 Порівняльні характеристики дуплексного і симплексного розподілів
- •Для знову споруджуваних мереж зв'язку таких проблем не виникає, можуть застосовуватись 4-х проводові тракти.
- •3. Технології підвищення ефективності систем доступу
- •3.1. Технології кодування аналогових і мовних сигналів
- •3.1.1. Класифікація і характеристики методів кодування мовних сигналів
- •3.1.2. Обробка мовних сигналів в стандарті gsm
- •До мовного кодеку пред'являються наступні вимоги:
- •3.1.3. Структурні схеми кодера і декодера адікм -32 (16)
- •3.1.4. Транзитні з'єднання кодеків ікм-адікм
- •3.1.5. Якісна оцінка кодеків мовних сигналів
- •3.2. Технології кодування і модуляції цифрових лінійних сигналів
- •3.2.1. Особливості основних технологій кодування біімпульсного сигналу
- •3.2.2. Характеристики алфавітного коду 3в2т–вбс
- •3.2.3 Особливості коду 2в1q
- •3.2.4. Технологія кодування тс-рам (Trellis Сoded pam)
- •3.2.5. Стандарт Gshdsl
- •3.2.6. Модуляція сар і її переваги відносно коду 2b1q
- •3.2.7. Модуляція dmt – основні характеристики
- •3.2.8. Методи кодування цифрових лінійних сигналів хDsl-технологій оптичного кабелю
- •4. Термінальне устаткування, керування та типи сигналізації в системах доступу
- •4.1. Термінальне устаткування
- •4.1.1. Базисні точки маршруту доступу
- •4.1.3. Термінальні адаптери і мережні термінали
- •4.1.4. Підключення терміналів до цифрової мережі
- •4.1.5. Модульні стики між абонентськими терміналами і комутаційними станціями
- •4.2. Керування та типи сигналізації
- •4.2.1. Призначення і типи сигналізації цифрової мережі
- •4.2.2. Абонентська сигналізація в системах доступу
- •4.2.3. Зміст сигналізації в цифровій мережі
- •4.2.4. Адресація і розподіл інформаційних полів
- •4.2.5. Процедура доступу по d-каналу. Призначення біт і байт циклу передачі
- •5. Багатоапаратні технології хDsl.
- •5.1 Класифікація технологій хDsl по напрямляючим системам та напрямкам передачі
- •5.2. Дуплексні симетричні технології
- •5.3. Асиметричні технології
- •5.3.1. Асиметричні технології з розгалужувачами
- •5.3.2. Асиметричні технології без розгалужувачів
- •5.4.Особливості впровадження технологій хDsl (концепція)
- •5.4.1. Шляхи переходу від аналогових модемів до технологій хDsl
- •5.5. Принципи побудови малоканальних цсп-dsl
- •5.5.1. Структурні схеми напівкомплектів цсп-dsl
- •5.5.2. Інтерфейси: лінійний, станційний, абонентський, спеціальні
- •5.5.3. Основні параметри малоканальних цсп-dsl
- •5.6. Технологія hdsl і її застосування в системах абонентського доступу
- •5.6.1. Переваги технології hdsl
- •5.6.2. Типові параметри технології hdsl
- •5.6.3. Функціональні можливості технології hdsl
- •5.6.4. Застосування технологій hdsl для модернізації сп з чрк і мережі isdn
- •5.6.5. Розвиток технологій hdsl
- •5.7. Технологія adsl
- •5.7.1. Основні поняття, визначення, особливості застосування
- •5.7.2. Логічні канали і швидкості передачі
- •5.7.3. Структура циклів передачі в зустрічних напрямках
- •5.7.4. Технології кодування цифрового лінійного сигналу в adsl
- •5.7.5. Функціональні можливості мережного доступу в adsl
- •5.7.6. Архітектура абонентського напівкомплекту (atu-r)
- •5.7.7. Архітектура станційного напівкомплекту (dslam)
- •5.7.8. Dslam і транспортна мережа (сці-sdh)
- •5.7.9. Порівняння технології adsl з іншими хDsl-технологіями
- •5.7.10. Технології офісної (квартирної) мережі передачі даних (Home Ethernet)
- •5.8. Технологія vdsl
- •5.8.1. Основи побудови, визначення, особливості застосування
- •5.8.2. Принцип роботи і розподіл каналів
- •5.8.3. Технології кодування лінійних сигналів vdsl
- •5.8.4. Проблеми впровадження vdsl
- •6. Багатофункціональні – універсальні платформи систем доступу
- •6.1.Особливості універсальних платформ систем доступу
- •6.2. Порівняння спроможності багатоапаратного та багатофункціонального доступу
- •6.3 Багатофункціональна система доступу типу imacs
- •6.3.1 Застосування на магістральній і зоновій ділянці
- •6.3.2. Застосування на міській і сільській мережі доступу
- •6.3.3. Структурна схема обладнання imacs
- •6.4. Універсальна платформа доступу watson
- •6.4.1 Основні підсистеми і їх характеристики: watson-2, watson-3, watson-4-Multispeed, watson-fo; watson Links
- •6.4.2. Універсальна платформа watson Next
- •6.5. Універсальна платформа доступу Flex Gain
- •6.5.1. Принципи побудови, структурна схема, підсистеми
- •6.5.3. Підсистема кроскомутації і часового розподілу
- •6.5.4. Доступ по з’єднувальним оптичним і електричним лініям.
- •6.5.6. Організація високошвидкісної пд і “дані над голосом”
- •6.5.7. Підсистеми доступу до телефонної мережі (тмзк) та isdn
- •6.5.8. Підсистема доступу до мережі Internet
- •6.5.9. Модернізації багатоканальних систем передачі з чрк, підсистема megatrans
- •6.5.10. Передача інформації методом атм
- •7. Стандарти і системи радіодоступу
- •7.1. Види систем радіодоступу, класифікація
- •7.2. Системи стільникового мобільного радіозв'язку. Загальні характеристики стандартів
- •7.3. Термінальне устаткування і адаптери мобільного радіодоступу
- •7.4. Кодування і перемеження в каналах gsm
- •7.5. Радіодоступ з кодовим розподілом codit
- •8. Модернізація ліній передачі до інформаційних ресурсів
- •8.1. Модернізація на основі багатоапаратних систем доступу
- •8.2 Модернізація на основі універсальної платформи
- •8.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки металевого кабелю для технологій xDsl
- •8.3.1 Визначення очікуваної захищеності
- •8.3.2. Розрахунок допустимої захищеності
- •8.3.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки по перехідному загасанню на ближньому кінці
- •8.4. Розрахунок довжини регенераційної дільниці оптичного кабелю для технологій xDsl
- •8.4.1. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по згасанню
- •8.4.2. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по дисперсії
- •8.5. Методика розрахунку перехідної завади для паралельно працюючих систем по нч кабелях гтс
- •9. Термінологія і скорочення в системах доступу до інформаційних мереж
- •9.1. Термінологія систем доступу
- •9.2. Скорочення в українській абрівіатурі
- •Ємад – єдина мережа абонентського доступу
- •Видавничий центр оназ ім. О.С. Попова
8.4. Розрахунок довжини регенераційної дільниці оптичного кабелю для технологій xDsl
Оптичний сигнал в ОВ в залежності від довжини маршруту МАД спотворюється за рахунок згасання та збільшення тривалості фронту символів внаслідок дисперсії. Кожна з цих складових обмежує допустиму довжину регенераційної дільниці при заданій якості передачі повідомлень.
Структуру МАД для xDSL, працюючих по ОВ наведено на рис.8.5.
Якість передачі оптичного сигналу залежить як від параметрів апаратури xDSL (енергетичний потенціал) так і від параметрів ОВ (коефіцієнт згасання, дисперсія) та згасання з’єднань (механічних і зварних), яке залежить від типу ОВ кабелів магістральної дільниці та абонентської проводки (АП).
Рисунок 8.5 – Структура маршруту доступу МАД з ОВ
де ПОМ – перетворювач “електричний сигнал – оптичний сигнал”(передавач);
аПВ – згасання з’єднання “передавач - волокно” (часто механічне);
аВП – згасання з’єднання “волокно - приймач” (часто механічне);
аіВВ - згасання з’єднання “волокно - волокно” (зварне);
рПЕР – потужність оптичного сигналу на виході ПОМ;
ПРОМ – перетворювач “оптичний сигнал – електричний сигнал”;
рПР - потужність оптичного сигналу на вході ПРОМ, забезпечуюча задану якість передачі повідомлень;
аРОЗГ – згасання розгалужувача пункту домового вводу (ПДВ);
СМІ – інтерфейсний код.
Енергетичний потенціал це різниця потужностей оптичного сигналу на виході передавача (ПОМ) і вході приймача (ПРОМ), тобто:
Q=PПЕР – РПР,дБ
Кількість зварних з’єднань ОВ маршруту МАД залежить від довжини магістральної дільниці, абонентської проводки та нормованої будівельної довжини кабелю з ОВ.
8.4.1. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по згасанню
Довжина регенераційної дільниці обмежується максимальним та мінімальним значенням, відповідно:
lР
МАКС
=
,
км;
lР
МІН =
,
км;
де
- коефіцієнт згасання оптичного волокна,
дБ/км;
-
експлуатаційний запас (в СНГ
=
6дБ, в країнах дальнього зарубіжжя –4дБ);
m – кількість зварних з’єднань “волокно - волокно”;
n - кількість механічних з’єднань “передавач - волокно”;
к - кількість механічних з’єднань “волокно - приймач”;
А – діапазон автоматичної регуліровки рівня обладнання ПРОМ;
-
згасання розгалужувача ПДВ;
lР МІН – обумовлено перегрузкою (насиченням) пристроїв ПРОМ.
Збільшити довжину регенераційної дільниці можливо за рахунок збільшення енергетичного потенціалу технологій xDSL або використання кабелю з зменшенним значенням коефіцієнту згасання ОВ.
8.4.2. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по дисперсії
Тривалість фронту символу електричного сигналу після проходження оптичного обладнання регенераційної дільниці записується виразом:
ФС
=
,
де ПОМ, В, ПРОМ – збільшення тривалості фронту символу за рахунок лінійних
спотворень ПОМ, ОВ, ПРОМ, відповідно
Тривалість фронту символу на виході ПРОМ не повинна бути більшою за допустиму тривалість (ДОП) яка залежить від швидкості передачі та типу лінійного коду. Для кодів типу СМІ технологій xDSL, які передають символи двійкових “0” біімпульсними сигналами на тактовому інтервалі допустима тривалість фронту дорівнює 0,35Т (так як для кодів формату NRZ ДОП =0,7Т, а RZ – 0,35Т), де Т=1/ВЛ – тривалість символу в секундах при лінійній швидкості передачі ВЛ, кбіт/с.
Якщо ФС>ДОП, то виникає перекриття символів, що призводить до міжсимвольних переходів (МСП) і зростанню похибок при регенерації електричного сигналу.
Тривалість фронту символу оптичного сигналу в лінії залежить від швидкісних параметрів випромінювача ПОМ і широкосмуговості оптичного підсилювача. Величину ПОМ рахують зворотною максимальній частоті модуляції, значення якої приведено в паспорті випромінювача ПОМ, тобто
ПОМ= 440/FМАКС , нс
де FМАКС – максимальна частота модуляції випромінювача ПОМ, МГц.
За рахунок спотворень в ОВ довжиною L тривалість фронту символу дорівнює:
В=L*
,
с
де МОД, МАТ, ВВ – відповідно модова, матеріальна та хвильова складові
дисперсії, с/км.
Збільшення тривалості фронту символу в ПРОМ дорівнює:
ПРОМ= 350/ F1,5, нс
де F1,5 – ширина смуги пропускання ПРОМ на рівні 1,5дБ (еквівалентно смузі електричного сигналу на рівні 3,0дБ).
Для конкретної комбінації “оптичне обладнання – оптичне волокно” існує критична (максимально допустима) швидкість передачі оптичних символів:
BДОП= / (4ВW), біт/с,
де W=Q-n aПВ-к аВП - зниження енергетичного потенціалу за рахунок з’єднань з ОВ обладнання ПОМ і ПРОМ, дБ.
При швидкості передачі більшій допустимої (ВЛ>ВДОП), дальність передачі обмежено дисперсійними спотвореннями і максимальна довжина регенераційної дільниці дорівнює:
lД МАКС = 1/(4ВВЛ), км
В тому випадку якщо (ВЛ ВДОП) дальність передачі обмежено згасанням, тобто величинами lР МАКС і lР МІН . Для збільшення lД МАКС необхідно використати оптичне обладнання хDSL з поліпшеними швидкісними параметрами, а ОВ – з мінімальною дисперсією (одномодові волокна).
Розрахункові формули довжини регенераційної дільниці передачі цифрових оптичних сигналів еквівалентні формулам розрахунку довжини підсилювальної дільниці передачі аналогових оптичних сигналів.