3.1.5. Якісна оцінка кодеків мовних сигналів
Критерії та методи оцінки якості мовних сигналів, які знайшли місце в телефонії, розподіляються на суб’єктивні та об’єктивні. Суб’єктивні методи громіздкі при впровадженні, потребують великих затрат часу і експертних груп, тому використовуються об’єктивні методи оцінки якості мовного сигналу.
У залежності від швидкості передачі і типу кодека мовного сигналу введено наступні градації оцінок звучання мови – „відмінно”, „добре”, „задовільно” (див. рис. 3.10.).
Відповідно до розглянутої класифікації кодування мовних сигналів (рис. 3.1.) найбільш якісне кодування забезпечує АДІКМ без передачі параметрів (7) або з рекурентною оцінкою параметрів (9).
3.2. Технології кодування і модуляції цифрових лінійних сигналів
3.2.1. Особливості основних технологій кодування біімпульсного сигналу
Можливість реалізації технологій xDSL забезпечується видами модуляції, що дозволяють передавати інформаційний сигнал у більш вузькій смузі частот в порівнянні з кодуванням у плезіохронних ЦСП. Ці види модуляції повинні також забезпечувати спільну передачу аналогового сигналу каналу ТЧ і в них повинні бути відсутні пасивні паузи для зниження впливу побіжних потоків. Існує чотирі основних технології модуляції лінійних сигналів у xDSL:
– 2B1Q;
– CAP;
– ТС-РАМ (стандарт G.shdsl);
– DMT.
Історично для АЛ застосовувався метод відносного біімпульсного сигналу (ВБС) і алфавітний код 3В2Т-ВБС. Код 2В1Q відомий для систем ISDN. Ці коди задовольняють умові відсутності пасивних пауз.
У біімпульсному сигналі при передачі будь-якого символу двійкової інформації “0”; “1” на кожному тактовому інтервалі формуються 2 імпульси різної полярності тривалістю Т/2 (див. рис. 3.11).
Біімпульсний сигнал обрано з точки зору збалансованості його по постійному струмові. Крім цього, забезпечується необхідна якість передачі незалежно від переполюсовування жил кабелю, які підключаються до апаратури. Цій вимозі відповідає код ВБС. По алгоритму ВБС двійкова «1» передається за законом ЧПІ, а двійковий «0» передається біімпульсним сигналом (див. рис. 3.12б).
Розрахунки показують, що навіть в ідеально збалансованому коді ВБС потужність спектральних складових в КТЧ істотно перевищує нормовану потужність завад, тобто даний код не забезпечує якісну спільну передачу цифрового і телефонного сигналів по одній парі АЛ (див. рис. 3.13).
3.2.2. Характеристики алфавітного коду 3в2т–вбс
Алфавітне кодування полягає в розподілі імпульсних послідовностей двійкового сигналу на групи з постійним числом символів і наступним їхнім перетворенням по визначеному алгоритму в групи символів з новою основою числення. У коді 3В2Т кожні три символи двійкового коду перетворюються в трійкові 2-х розрядні числа. При цьому тривалість тактового інтервалу збільшується в 1,5 рази і відповідно зменшується тактова частота.
Для швидкості смуга частот коду 3В2Т складає 5…140 кГц. Застосування цього коду вирішує проблему спільної передачі аналогових (телефонних) і цифрових сигналів. У цьому коді відсутні пасивні паузи, і тому він має велику завадостійкість до побіжних потоків. Елементи коду 3В2Т – „0”, „1”, „2”, що формуються трьома способами (алфавітами), приведено на рис. 3.14 а, б и в.
Приведені алфавіти відрізняються лише представленням трійкового „0” на другому етапі кодування. Це зв'язано з тим, що перетворення трійкового „0” у двійковий блок для того самого алгоритму утворить однакові ймовірностні характеристики, тому що не використовується трійкова група „00”.
На рис. 3.15 приведено приклад роботи коду 3В2Т-ВБС відповідно до алфавітів А, Б и В для всіх трибітових варіантів двійкових чисел.
