
- •0 Системи доступу до інформаційних ресурсів
- •П.О. Пашолок, в.В. Антиков
- •Схвалено
- •Протокол № 5
- •1. Характеристики та особливості систем доступу до інформаційних ресурсів (послуг електрозв’язку)
- •1.1. Структура глобальної інформаційної мережі (gll) гім
- •1.1.1. Основні елементи еталонної моделі (gll) гім
- •Інтерфейси мережі доступу (мд)
- •Основні проблеми впровадження систем доступу
- •1.2 Топологія, архітектура і характеристики мережі абонентського доступу
- •1.2.1. Короткі характеристики основних мереж систем доступу
- •1.2.2. Архітектура мережі абонентського доступу
- •1.2.3. Особливості конструкції кабелів мережі абонентського доступу
- •1.2.4. Апроксимація хвильового опору кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.5. Апроксимація коефіцієнту загасання і коефіцієнта фази кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.6. Апроксимація перехідного загасання кабелів мтм на ближньому кінці
- •1.2.7. Особливості єдиної мережі абонентського доступу (ємад)
- •1.2.8. Побудова ємад в умовах багатоквартирних будинків
- •1.2.9. Частотний план ємад і його розподіл по видах служб
- •1.2.10. Порівняння ємад з другими системами абонентського доступу
- •1.2.11. Технології підвищення пропускної здатності абонентської мережі
- •1.3. Типи цифрових каналів і трактів систем доступу
- •1.3.1. Особливості систем плезіохронної цифрової ієрархії (пці-pdh)
- •1.3.2. Переваги систем синхронної цифрової ієрархії (сці-sdh)
- •Особливості каналів isdn, аналогових модемів
- •1.4. Умови передачі цифрових сигналів в системах доступу
- •1.4.1. Види і параметри сигналів мережі абонентського доступу
- •1.4.2. Оцінка впливу імпульсних завад у залежності від частоти
- •1.4.3. Вимоги до швидкості та методу передачі інформації
- •2. Умови застосування цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1. Переваги цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1.1. Техніко-економічні передумови застосування систем доступу
- •2.1.2. Експлуатаційно-технічні особливості систем доступу
- •2.1.3. Основні вимоги до систем доступу
- •2.2. Дуплексна (зустрічна) передача цифрових лінійних сигналів в системах доступу по 2-проводовим лініям зв’язку
- •Застосування дифсистем
- •Жорсткий часовий розподіл
- •2.2.3. Пакетно-часовий розподіл (пчр)
- •Структурну схему пакетно-часового розподілу приведено на рис. 2.8.
- •2.2.4. Ехокомпенсаційний розподіл
- •2.2.5. Частотний і дисперсійний розподіл
- •2.2.6 Порівняльні характеристики дуплексного і симплексного розподілів
- •Для знову споруджуваних мереж зв'язку таких проблем не виникає, можуть застосовуватись 4-х проводові тракти.
- •3. Технології підвищення ефективності систем доступу
- •3.1. Технології кодування аналогових і мовних сигналів
- •3.1.1. Класифікація і характеристики методів кодування мовних сигналів
- •3.1.2. Обробка мовних сигналів в стандарті gsm
- •До мовного кодеку пред'являються наступні вимоги:
- •3.1.3. Структурні схеми кодера і декодера адікм -32 (16)
- •3.1.4. Транзитні з'єднання кодеків ікм-адікм
- •3.1.5. Якісна оцінка кодеків мовних сигналів
- •3.2. Технології кодування і модуляції цифрових лінійних сигналів
- •3.2.1. Особливості основних технологій кодування біімпульсного сигналу
- •3.2.2. Характеристики алфавітного коду 3в2т–вбс
- •3.2.3 Особливості коду 2в1q
- •3.2.4. Технологія кодування тс-рам (Trellis Сoded pam)
- •3.2.5. Стандарт Gshdsl
- •3.2.6. Модуляція сар і її переваги відносно коду 2b1q
- •3.2.7. Модуляція dmt – основні характеристики
- •3.2.8. Методи кодування цифрових лінійних сигналів хDsl-технологій оптичного кабелю
- •4. Термінальне устаткування, керування та типи сигналізації в системах доступу
- •4.1. Термінальне устаткування
- •4.1.1. Базисні точки маршруту доступу
- •4.1.3. Термінальні адаптери і мережні термінали
- •4.1.4. Підключення терміналів до цифрової мережі
- •4.1.5. Модульні стики між абонентськими терміналами і комутаційними станціями
- •4.2. Керування та типи сигналізації
- •4.2.1. Призначення і типи сигналізації цифрової мережі
- •4.2.2. Абонентська сигналізація в системах доступу
- •4.2.3. Зміст сигналізації в цифровій мережі
- •4.2.4. Адресація і розподіл інформаційних полів
- •4.2.5. Процедура доступу по d-каналу. Призначення біт і байт циклу передачі
- •5. Багатоапаратні технології хDsl.
- •5.1 Класифікація технологій хDsl по напрямляючим системам та напрямкам передачі
- •5.2. Дуплексні симетричні технології
- •5.3. Асиметричні технології
- •5.3.1. Асиметричні технології з розгалужувачами
- •5.3.2. Асиметричні технології без розгалужувачів
- •5.4.Особливості впровадження технологій хDsl (концепція)
- •5.4.1. Шляхи переходу від аналогових модемів до технологій хDsl
- •5.5. Принципи побудови малоканальних цсп-dsl
- •5.5.1. Структурні схеми напівкомплектів цсп-dsl
- •5.5.2. Інтерфейси: лінійний, станційний, абонентський, спеціальні
- •5.5.3. Основні параметри малоканальних цсп-dsl
- •5.6. Технологія hdsl і її застосування в системах абонентського доступу
- •5.6.1. Переваги технології hdsl
- •5.6.2. Типові параметри технології hdsl
- •5.6.3. Функціональні можливості технології hdsl
- •5.6.4. Застосування технологій hdsl для модернізації сп з чрк і мережі isdn
- •5.6.5. Розвиток технологій hdsl
- •5.7. Технологія adsl
- •5.7.1. Основні поняття, визначення, особливості застосування
- •5.7.2. Логічні канали і швидкості передачі
- •5.7.3. Структура циклів передачі в зустрічних напрямках
- •5.7.4. Технології кодування цифрового лінійного сигналу в adsl
- •5.7.5. Функціональні можливості мережного доступу в adsl
- •5.7.6. Архітектура абонентського напівкомплекту (atu-r)
- •5.7.7. Архітектура станційного напівкомплекту (dslam)
- •5.7.8. Dslam і транспортна мережа (сці-sdh)
- •5.7.9. Порівняння технології adsl з іншими хDsl-технологіями
- •5.7.10. Технології офісної (квартирної) мережі передачі даних (Home Ethernet)
- •5.8. Технологія vdsl
- •5.8.1. Основи побудови, визначення, особливості застосування
- •5.8.2. Принцип роботи і розподіл каналів
- •5.8.3. Технології кодування лінійних сигналів vdsl
- •5.8.4. Проблеми впровадження vdsl
- •6. Багатофункціональні – універсальні платформи систем доступу
- •6.1.Особливості універсальних платформ систем доступу
- •6.2. Порівняння спроможності багатоапаратного та багатофункціонального доступу
- •6.3 Багатофункціональна система доступу типу imacs
- •6.3.1 Застосування на магістральній і зоновій ділянці
- •6.3.2. Застосування на міській і сільській мережі доступу
- •6.3.3. Структурна схема обладнання imacs
- •6.4. Універсальна платформа доступу watson
- •6.4.1 Основні підсистеми і їх характеристики: watson-2, watson-3, watson-4-Multispeed, watson-fo; watson Links
- •6.4.2. Універсальна платформа watson Next
- •6.5. Універсальна платформа доступу Flex Gain
- •6.5.1. Принципи побудови, структурна схема, підсистеми
- •6.5.3. Підсистема кроскомутації і часового розподілу
- •6.5.4. Доступ по з’єднувальним оптичним і електричним лініям.
- •6.5.6. Організація високошвидкісної пд і “дані над голосом”
- •6.5.7. Підсистеми доступу до телефонної мережі (тмзк) та isdn
- •6.5.8. Підсистема доступу до мережі Internet
- •6.5.9. Модернізації багатоканальних систем передачі з чрк, підсистема megatrans
- •6.5.10. Передача інформації методом атм
- •7. Стандарти і системи радіодоступу
- •7.1. Види систем радіодоступу, класифікація
- •7.2. Системи стільникового мобільного радіозв'язку. Загальні характеристики стандартів
- •7.3. Термінальне устаткування і адаптери мобільного радіодоступу
- •7.4. Кодування і перемеження в каналах gsm
- •7.5. Радіодоступ з кодовим розподілом codit
- •8. Модернізація ліній передачі до інформаційних ресурсів
- •8.1. Модернізація на основі багатоапаратних систем доступу
- •8.2 Модернізація на основі універсальної платформи
- •8.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки металевого кабелю для технологій xDsl
- •8.3.1 Визначення очікуваної захищеності
- •8.3.2. Розрахунок допустимої захищеності
- •8.3.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки по перехідному загасанню на ближньому кінці
- •8.4. Розрахунок довжини регенераційної дільниці оптичного кабелю для технологій xDsl
- •8.4.1. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по згасанню
- •8.4.2. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по дисперсії
- •8.5. Методика розрахунку перехідної завади для паралельно працюючих систем по нч кабелях гтс
- •9. Термінологія і скорочення в системах доступу до інформаційних мереж
- •9.1. Термінологія систем доступу
- •9.2. Скорочення в українській абрівіатурі
- •Ємад – єдина мережа абонентського доступу
- •Видавничий центр оназ ім. О.С. Попова
8.3.2. Розрахунок допустимої захищеності
Допустима захищеність для n – рівневого коду лінійного сигналу xDSL записується виразом:
Аздоп
= 10,65+11,42Lg
,
Кош. доп = 2,5*10-10 – допустимий коефіцієнт похибки на 1 км АЛ для місцевої мережі зв'язку.
де n – кількість рівнів коду лінійного сигналу.
Гранична довжина регенераційної ділянки визначається графоаналітичним методом. Точка перетину допустимої й очікуваної захищеності для АЛ= 10, 20, ... 50 дБ – визначає граничне допустиме значення довжини регенераційної ділянки.
8.3.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки по перехідному загасанню на ближньому кінці
При рішенні конкретних задач організації лінійного тракту xDSL – технологій необхідно враховувати тип коду, підсилювальну здатність апаратури, реальні параметри абонентських ліній з урахуванням їх зміни. Функціонування устаткування мережі абонентського доступу забезпечується при виконанні визначеної вірогідності передачі.
Співвідношення сигнал/завада у вирішальній точці xDSL – систем (ЦСП) приведено для розходжень вірогідності (див. табл. 8.3.):
Таблиця 8.3
Pош |
10-9 |
10-10 |
10-11 |
10-12 |
10-13 |
10-14 |
аЗ, дБ |
15,7 |
16,2 |
16,6 |
17,0 |
17,4 |
17,7 |
Імовірність похибки 10-6 прийнято відносити до довжини лінійного тракту, рівної 2500км, тобто для регенераційної ділянки довжиною 2,5км, рОШ<10-9. При теоретичних дослідженнях звичайно орієнтуються на меншу імовірність похибки на регенераційній ділянці 10-10 (аз=16,2 дБ).
При багаторівневому лінійному сигналі погіршення захищеності збільшується на З=20lg(n-1)дБ і для багаторівневих кодів приведено в табл. 8.4.:
Таблиця 8.4
код |
HDB 3 |
2B1Q |
CAP |
З+аЗ,дБ |
24,7 |
25,7 |
32 |
fp, кГц |
1024 |
160 |
160 |
Перехідне загасання між ланцюгами на ближньому кінці, для xDSL систем з багаторівневими кодами розраховується по формулі
А0(f1)=аз+З+lp+10lgN+15lg(fp/f1);
чи А0(f1)=16.2+20lg(n-1)+lp+10lgN+15lg(fp/f1)
де аз=16,2дБ – захищеність, що забезпечує імовірність похибки 10-10;
n – число рівнів лінійного сигналу;
lp – загасання ланцюга регенераційної ділянки;
N – кількість паралельно працюючих xDSL – систем.
У табл. 8.5. приведено нормовані значення А0 для багаторівневих кодів при визначенні аз і З для випадку граничного загасання АЛ рівного аАЛ=42дБ.
Таблиця 8.5
Кількість рівнів коду |
аЗ, дБ |
З, дБ |
aЗ+З, дБ |
А0, дБ, (при N= 1...4) |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
||||
4 |
16.2 |
9.5 |
25.7 |
67.7 |
70.7 |
72.5 |
73.4 |
8 |
16.2 |
16.9 |
33.1 |
75.1 |
78.1 |
79.9 |
81.1 |
Виконання норм відношення сигнал/завада на вході ВП xDSL-систем, що працюють по кабельних лініях, що знаходяться в експлуатації, залежить від багатьох факторів, діючих на середовище, параметри сигналів, довжину регенераційної ділянки. Тому довжина регенераційної ділянки визначається з формули:
(А0(f1)-А0)16.2+20lg(n-1)+(+)lp+10lgN+15lg(fp/f1)
де А0-А0 – реально вимірювані чи середньостатистичні значення перехідного загасання на ближньому кінці з обліком средньоквадратичного відхилення (стандарту відхилення) А010...15дБ;
α+Δα – робоче загасання з урахуванням впливу вологи в сердечнику кабелів, на поверхні плінтів кінцевих пристроїв, нестабільності з'єднання жил у муфтах.
Зміни загасання Δα у ланцюгах кабелю ТПП 100х2х0,5 у залежності від заповнення сердечника кабелю водою приведено в табл. 8.6.( для інших частот можна обчислити по лінійній інтерполяції), дБ.
Отже довжина регенераційної ділянки з обліком перерахованих вище факторів і умов електромагнітної сумісності паралельно працюючих xDSL – систем в одному кабелі визначається по наступній формулі:
lp
; (pОШ
10-10);
Таблиця 8.6
Частота, кГц Стан кабелю |
100 |
250 |
330 |
500 |
1000 |
Заповнення водою 25% |
0,05 |
0,05 |
0,06 |
0,2 |
0,7 |
Заповнення водою 50% |
0,10 |
0,3 |
0,35 |
0,55 |
1,1 |
Заповнення водою 100% |
0,15 |
0,5 |
0,65 |
1,0 |
2,0 |
При максимально допустимому загасанні абонентської лінії на розрахунковій частоті враховується перехідна завада від впливу паралельно працюючих систем передачі (однотипних).
Збільшення нормованого перехідного загасання в залежності від числа ланцюгів, що впливають, приведено в табл. 8.7.
Таблиця 8.7
N, число СП |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
10lgN |
0 |
3.01 |
4.77 |
6.02 |
6.99 |
7.78 |
8.45 |
9.03 |
9.54 |
10 |
Для кодів 2B1Q; CAP-8,128; TC-PAM значення розрахункової частоти в залежності від інформаційної швидкості передачі приведено в табл. 8.8.
Таблиця 8.8
Інформаційна швидкість, кбіт/с |
144 |
160 |
272 |
336 |
400 |
578 |
784 |
1040 |
2064 |
2320 |
fp, кГц |
36 |
40 |
68 |
63 |
100 |
146 |
196 |
260 |
430 |
516 |