
- •0 Системи доступу до інформаційних ресурсів
- •П.О. Пашолок, в.В. Антиков
- •Схвалено
- •Протокол № 5
- •1. Характеристики та особливості систем доступу до інформаційних ресурсів (послуг електрозв’язку)
- •1.1. Структура глобальної інформаційної мережі (gll) гім
- •1.1.1. Основні елементи еталонної моделі (gll) гім
- •Інтерфейси мережі доступу (мд)
- •Основні проблеми впровадження систем доступу
- •1.2 Топологія, архітектура і характеристики мережі абонентського доступу
- •1.2.1. Короткі характеристики основних мереж систем доступу
- •1.2.2. Архітектура мережі абонентського доступу
- •1.2.3. Особливості конструкції кабелів мережі абонентського доступу
- •1.2.4. Апроксимація хвильового опору кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.5. Апроксимація коефіцієнту загасання і коефіцієнта фази кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.6. Апроксимація перехідного загасання кабелів мтм на ближньому кінці
- •1.2.7. Особливості єдиної мережі абонентського доступу (ємад)
- •1.2.8. Побудова ємад в умовах багатоквартирних будинків
- •1.2.9. Частотний план ємад і його розподіл по видах служб
- •1.2.10. Порівняння ємад з другими системами абонентського доступу
- •1.2.11. Технології підвищення пропускної здатності абонентської мережі
- •1.3. Типи цифрових каналів і трактів систем доступу
- •1.3.1. Особливості систем плезіохронної цифрової ієрархії (пці-pdh)
- •1.3.2. Переваги систем синхронної цифрової ієрархії (сці-sdh)
- •Особливості каналів isdn, аналогових модемів
- •1.4. Умови передачі цифрових сигналів в системах доступу
- •1.4.1. Види і параметри сигналів мережі абонентського доступу
- •1.4.2. Оцінка впливу імпульсних завад у залежності від частоти
- •1.4.3. Вимоги до швидкості та методу передачі інформації
- •2. Умови застосування цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1. Переваги цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1.1. Техніко-економічні передумови застосування систем доступу
- •2.1.2. Експлуатаційно-технічні особливості систем доступу
- •2.1.3. Основні вимоги до систем доступу
- •2.2. Дуплексна (зустрічна) передача цифрових лінійних сигналів в системах доступу по 2-проводовим лініям зв’язку
- •Застосування дифсистем
- •Жорсткий часовий розподіл
- •2.2.3. Пакетно-часовий розподіл (пчр)
- •Структурну схему пакетно-часового розподілу приведено на рис. 2.8.
- •2.2.4. Ехокомпенсаційний розподіл
- •2.2.5. Частотний і дисперсійний розподіл
- •2.2.6 Порівняльні характеристики дуплексного і симплексного розподілів
- •Для знову споруджуваних мереж зв'язку таких проблем не виникає, можуть застосовуватись 4-х проводові тракти.
- •3. Технології підвищення ефективності систем доступу
- •3.1. Технології кодування аналогових і мовних сигналів
- •3.1.1. Класифікація і характеристики методів кодування мовних сигналів
- •3.1.2. Обробка мовних сигналів в стандарті gsm
- •До мовного кодеку пред'являються наступні вимоги:
- •3.1.3. Структурні схеми кодера і декодера адікм -32 (16)
- •3.1.4. Транзитні з'єднання кодеків ікм-адікм
- •3.1.5. Якісна оцінка кодеків мовних сигналів
- •3.2. Технології кодування і модуляції цифрових лінійних сигналів
- •3.2.1. Особливості основних технологій кодування біімпульсного сигналу
- •3.2.2. Характеристики алфавітного коду 3в2т–вбс
- •3.2.3 Особливості коду 2в1q
- •3.2.4. Технологія кодування тс-рам (Trellis Сoded pam)
- •3.2.5. Стандарт Gshdsl
- •3.2.6. Модуляція сар і її переваги відносно коду 2b1q
- •3.2.7. Модуляція dmt – основні характеристики
- •3.2.8. Методи кодування цифрових лінійних сигналів хDsl-технологій оптичного кабелю
- •4. Термінальне устаткування, керування та типи сигналізації в системах доступу
- •4.1. Термінальне устаткування
- •4.1.1. Базисні точки маршруту доступу
- •4.1.3. Термінальні адаптери і мережні термінали
- •4.1.4. Підключення терміналів до цифрової мережі
- •4.1.5. Модульні стики між абонентськими терміналами і комутаційними станціями
- •4.2. Керування та типи сигналізації
- •4.2.1. Призначення і типи сигналізації цифрової мережі
- •4.2.2. Абонентська сигналізація в системах доступу
- •4.2.3. Зміст сигналізації в цифровій мережі
- •4.2.4. Адресація і розподіл інформаційних полів
- •4.2.5. Процедура доступу по d-каналу. Призначення біт і байт циклу передачі
- •5. Багатоапаратні технології хDsl.
- •5.1 Класифікація технологій хDsl по напрямляючим системам та напрямкам передачі
- •5.2. Дуплексні симетричні технології
- •5.3. Асиметричні технології
- •5.3.1. Асиметричні технології з розгалужувачами
- •5.3.2. Асиметричні технології без розгалужувачів
- •5.4.Особливості впровадження технологій хDsl (концепція)
- •5.4.1. Шляхи переходу від аналогових модемів до технологій хDsl
- •5.5. Принципи побудови малоканальних цсп-dsl
- •5.5.1. Структурні схеми напівкомплектів цсп-dsl
- •5.5.2. Інтерфейси: лінійний, станційний, абонентський, спеціальні
- •5.5.3. Основні параметри малоканальних цсп-dsl
- •5.6. Технологія hdsl і її застосування в системах абонентського доступу
- •5.6.1. Переваги технології hdsl
- •5.6.2. Типові параметри технології hdsl
- •5.6.3. Функціональні можливості технології hdsl
- •5.6.4. Застосування технологій hdsl для модернізації сп з чрк і мережі isdn
- •5.6.5. Розвиток технологій hdsl
- •5.7. Технологія adsl
- •5.7.1. Основні поняття, визначення, особливості застосування
- •5.7.2. Логічні канали і швидкості передачі
- •5.7.3. Структура циклів передачі в зустрічних напрямках
- •5.7.4. Технології кодування цифрового лінійного сигналу в adsl
- •5.7.5. Функціональні можливості мережного доступу в adsl
- •5.7.6. Архітектура абонентського напівкомплекту (atu-r)
- •5.7.7. Архітектура станційного напівкомплекту (dslam)
- •5.7.8. Dslam і транспортна мережа (сці-sdh)
- •5.7.9. Порівняння технології adsl з іншими хDsl-технологіями
- •5.7.10. Технології офісної (квартирної) мережі передачі даних (Home Ethernet)
- •5.8. Технологія vdsl
- •5.8.1. Основи побудови, визначення, особливості застосування
- •5.8.2. Принцип роботи і розподіл каналів
- •5.8.3. Технології кодування лінійних сигналів vdsl
- •5.8.4. Проблеми впровадження vdsl
- •6. Багатофункціональні – універсальні платформи систем доступу
- •6.1.Особливості універсальних платформ систем доступу
- •6.2. Порівняння спроможності багатоапаратного та багатофункціонального доступу
- •6.3 Багатофункціональна система доступу типу imacs
- •6.3.1 Застосування на магістральній і зоновій ділянці
- •6.3.2. Застосування на міській і сільській мережі доступу
- •6.3.3. Структурна схема обладнання imacs
- •6.4. Універсальна платформа доступу watson
- •6.4.1 Основні підсистеми і їх характеристики: watson-2, watson-3, watson-4-Multispeed, watson-fo; watson Links
- •6.4.2. Універсальна платформа watson Next
- •6.5. Універсальна платформа доступу Flex Gain
- •6.5.1. Принципи побудови, структурна схема, підсистеми
- •6.5.3. Підсистема кроскомутації і часового розподілу
- •6.5.4. Доступ по з’єднувальним оптичним і електричним лініям.
- •6.5.6. Організація високошвидкісної пд і “дані над голосом”
- •6.5.7. Підсистеми доступу до телефонної мережі (тмзк) та isdn
- •6.5.8. Підсистема доступу до мережі Internet
- •6.5.9. Модернізації багатоканальних систем передачі з чрк, підсистема megatrans
- •6.5.10. Передача інформації методом атм
- •7. Стандарти і системи радіодоступу
- •7.1. Види систем радіодоступу, класифікація
- •7.2. Системи стільникового мобільного радіозв'язку. Загальні характеристики стандартів
- •7.3. Термінальне устаткування і адаптери мобільного радіодоступу
- •7.4. Кодування і перемеження в каналах gsm
- •7.5. Радіодоступ з кодовим розподілом codit
- •8. Модернізація ліній передачі до інформаційних ресурсів
- •8.1. Модернізація на основі багатоапаратних систем доступу
- •8.2 Модернізація на основі універсальної платформи
- •8.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки металевого кабелю для технологій xDsl
- •8.3.1 Визначення очікуваної захищеності
- •8.3.2. Розрахунок допустимої захищеності
- •8.3.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки по перехідному загасанню на ближньому кінці
- •8.4. Розрахунок довжини регенераційної дільниці оптичного кабелю для технологій xDsl
- •8.4.1. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по згасанню
- •8.4.2. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по дисперсії
- •8.5. Методика розрахунку перехідної завади для паралельно працюючих систем по нч кабелях гтс
- •9. Термінологія і скорочення в системах доступу до інформаційних мереж
- •9.1. Термінологія систем доступу
- •9.2. Скорочення в українській абрівіатурі
- •Ємад – єдина мережа абонентського доступу
- •Видавничий центр оназ ім. О.С. Попова
8.2 Модернізація на основі універсальної платформи
Питання розв'язувані при модернізації районної АКС, чи заміни доповнення аналогової станції – цифровою можна також забезпечити устаткуванням універсальної (багатофункціональної) платформи доступу (див. рис. 8.2).
Доступ до транспортної мережі організується однією з вхідних до складу платформи систем передачі SDH чи PDH для оптичних ліній зв'язку по ЦП Е1.
У випадку відсутності оптичної лінії зв'язку для ЦП < 2Мбіт/с можна застосувати технологію xDSL для мідних ліній, що працює за технологією лінійного кодування САР чи РАМ . Якщо пари підключені до транспортної мережі знаходяться в кабелі, де на сусідніх парах працюють БСП з ЧРК, то застосовується технологія MEGATRANS (2L,S,M), що також входить до складу універсальної платформи.
ги ел. платформи
зв'язку (вузол оператора мережі)
Internet
База
STM-1
даних
ТМЗК v.35 G.703 ОВ 4/16 Е1
5
3..12
E1
FE1
Рисунок 8.2 – Модернізація мережі доступу з універсальною платформою Flex Gain
Регенератори дозволяють організувати зв'язок на відстань 50-60 км по МТМ із d=0.4-0.5 мм і 250 км для кабелю типу МКС (d=1,2 мм). Довжина регенераційної ділянки при цьому перевищує в 4-5 разів регенераційну ділянку ЦСП-ІКМ і на 20-30% максимальну дальність роботи звичайних систем HDSL.
Тобто у порівнянні з традиційною модернізацією мережі на основі багатоапаратних систем доступу цілком випадає устаткування доступу до транспортної мережі (опорної мережі) при організації модернізації на основі універсальної платформи. Усі підсистеми універсальної платформи, крім SDH, встановлюються в одну касету 19,6 дюймів (19’6U).
Підсистема підключення універсальної платформи до транспортної мережі по ОВ (SDH) здійснюється на рівні STM-1, як більш дешева в порівнянні з 21хЕ1. Керування транспортною мережею і мережею доступу незалежне. Використовується при швидкостях більш 2Мбіт/с. У мультиплексорі SDH передбачено трибутарні плати: TDM(16хЕ1; 21хЕ1; Е3); IP (10Base T чи 100Base T). Підсистема SDH-доступу розподіляє потоки TDM і IP і передає їх на різні підсистеми абонентського доступу.
У випадках наявності ВОЛЗ абонентських ліній підсистема SDH дозволяє передавати від 4-х до 63-х Е1 з розподілом у користувача на складові. Для цієї мети призначено конструктиви АНК Compact, що дозволяють установити до 3-х підсистем, наприклад TDM, в приміщенні користувача.
Підсистема крос-коннектора – це комутатор ЦП 64 кбіт/с, він знімає необхідність установки дорогого гнучкого MUX-ра. Крос-коннектор виділяє з потоку Е1 необхідні ОЦК для кожної з наданих послуг:
виділення лінії,
інтернет доступ;
підключення УВАКС чи концентраторів.
До користувача ЦП Е1 доставляється СП MDSL. ЦП Е1 крос-коннектором розподіляється за схемою “точка-багатоточка” на станційній стороні. Може реалізовуватися функція “мультисервіс”, тобто з однієї підсистеми одночасно одержують 2 канали зв'язку, наприклад, G.703, V.35.
Підсистема ущільнення АЛ РСМ від 3 до12 КТЧ без транскодування мовного сигналу. Тому по кожному з підканалів можлива робота модему чи факсу на максимальній швидкості.
Підсистема ущільнення менш традиційних, але популярних ISDN послуг: забезпечує передачу по одній АЛ до 5-ти ISDN каналів, кожний з який має швидкість 144 кбіт/с. ISDN лінії і канали можуть забезпечувати високошвидкісну передачу даних і доступ у Internet. Тобто віддаленність ISDN-терміналів від абонентських користувачів може складати декілька км.
Підсистема передачі „голосу і даних” працює за технологією IDSL і забезпечує швидкість передачі 128 кбіт/с чи комбінацію ПД – 64 кбіт/с і ТА – аналоговий інтерфейс a/b. Ця підсистема не лімітується відстанню між напівкомплектами тому що має регенератори.
Підсистема Internet доступу – забезпечується модемом MDSL з інтерфейсом 10 Base T і функцією “моста”. Частотний розгалужувач чи splitter дозволяє організувати аналоговий телефонний канал. У залежності від конфігурації мережі і числа користувачів, Internet реалізується установкою маршрутизаторів у користувача. Часто маршрутизатор має по 1-му порту. Подальша комутація потоків Ethernet здійснюється комутатором 3-го рівня, менш потужним, чим маршрутизатор.