
- •0 Системи доступу до інформаційних ресурсів
- •П.О. Пашолок, в.В. Антиков
- •Схвалено
- •Протокол № 5
- •1. Характеристики та особливості систем доступу до інформаційних ресурсів (послуг електрозв’язку)
- •1.1. Структура глобальної інформаційної мережі (gll) гім
- •1.1.1. Основні елементи еталонної моделі (gll) гім
- •Інтерфейси мережі доступу (мд)
- •Основні проблеми впровадження систем доступу
- •1.2 Топологія, архітектура і характеристики мережі абонентського доступу
- •1.2.1. Короткі характеристики основних мереж систем доступу
- •1.2.2. Архітектура мережі абонентського доступу
- •1.2.3. Особливості конструкції кабелів мережі абонентського доступу
- •1.2.4. Апроксимація хвильового опору кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.5. Апроксимація коефіцієнту загасання і коефіцієнта фази кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.6. Апроксимація перехідного загасання кабелів мтм на ближньому кінці
- •1.2.7. Особливості єдиної мережі абонентського доступу (ємад)
- •1.2.8. Побудова ємад в умовах багатоквартирних будинків
- •1.2.9. Частотний план ємад і його розподіл по видах служб
- •1.2.10. Порівняння ємад з другими системами абонентського доступу
- •1.2.11. Технології підвищення пропускної здатності абонентської мережі
- •1.3. Типи цифрових каналів і трактів систем доступу
- •1.3.1. Особливості систем плезіохронної цифрової ієрархії (пці-pdh)
- •1.3.2. Переваги систем синхронної цифрової ієрархії (сці-sdh)
- •Особливості каналів isdn, аналогових модемів
- •1.4. Умови передачі цифрових сигналів в системах доступу
- •1.4.1. Види і параметри сигналів мережі абонентського доступу
- •1.4.2. Оцінка впливу імпульсних завад у залежності від частоти
- •1.4.3. Вимоги до швидкості та методу передачі інформації
- •2. Умови застосування цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1. Переваги цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1.1. Техніко-економічні передумови застосування систем доступу
- •2.1.2. Експлуатаційно-технічні особливості систем доступу
- •2.1.3. Основні вимоги до систем доступу
- •2.2. Дуплексна (зустрічна) передача цифрових лінійних сигналів в системах доступу по 2-проводовим лініям зв’язку
- •Застосування дифсистем
- •Жорсткий часовий розподіл
- •2.2.3. Пакетно-часовий розподіл (пчр)
- •Структурну схему пакетно-часового розподілу приведено на рис. 2.8.
- •2.2.4. Ехокомпенсаційний розподіл
- •2.2.5. Частотний і дисперсійний розподіл
- •2.2.6 Порівняльні характеристики дуплексного і симплексного розподілів
- •Для знову споруджуваних мереж зв'язку таких проблем не виникає, можуть застосовуватись 4-х проводові тракти.
- •3. Технології підвищення ефективності систем доступу
- •3.1. Технології кодування аналогових і мовних сигналів
- •3.1.1. Класифікація і характеристики методів кодування мовних сигналів
- •3.1.2. Обробка мовних сигналів в стандарті gsm
- •До мовного кодеку пред'являються наступні вимоги:
- •3.1.3. Структурні схеми кодера і декодера адікм -32 (16)
- •3.1.4. Транзитні з'єднання кодеків ікм-адікм
- •3.1.5. Якісна оцінка кодеків мовних сигналів
- •3.2. Технології кодування і модуляції цифрових лінійних сигналів
- •3.2.1. Особливості основних технологій кодування біімпульсного сигналу
- •3.2.2. Характеристики алфавітного коду 3в2т–вбс
- •3.2.3 Особливості коду 2в1q
- •3.2.4. Технологія кодування тс-рам (Trellis Сoded pam)
- •3.2.5. Стандарт Gshdsl
- •3.2.6. Модуляція сар і її переваги відносно коду 2b1q
- •3.2.7. Модуляція dmt – основні характеристики
- •3.2.8. Методи кодування цифрових лінійних сигналів хDsl-технологій оптичного кабелю
- •4. Термінальне устаткування, керування та типи сигналізації в системах доступу
- •4.1. Термінальне устаткування
- •4.1.1. Базисні точки маршруту доступу
- •4.1.3. Термінальні адаптери і мережні термінали
- •4.1.4. Підключення терміналів до цифрової мережі
- •4.1.5. Модульні стики між абонентськими терміналами і комутаційними станціями
- •4.2. Керування та типи сигналізації
- •4.2.1. Призначення і типи сигналізації цифрової мережі
- •4.2.2. Абонентська сигналізація в системах доступу
- •4.2.3. Зміст сигналізації в цифровій мережі
- •4.2.4. Адресація і розподіл інформаційних полів
- •4.2.5. Процедура доступу по d-каналу. Призначення біт і байт циклу передачі
- •5. Багатоапаратні технології хDsl.
- •5.1 Класифікація технологій хDsl по напрямляючим системам та напрямкам передачі
- •5.2. Дуплексні симетричні технології
- •5.3. Асиметричні технології
- •5.3.1. Асиметричні технології з розгалужувачами
- •5.3.2. Асиметричні технології без розгалужувачів
- •5.4.Особливості впровадження технологій хDsl (концепція)
- •5.4.1. Шляхи переходу від аналогових модемів до технологій хDsl
- •5.5. Принципи побудови малоканальних цсп-dsl
- •5.5.1. Структурні схеми напівкомплектів цсп-dsl
- •5.5.2. Інтерфейси: лінійний, станційний, абонентський, спеціальні
- •5.5.3. Основні параметри малоканальних цсп-dsl
- •5.6. Технологія hdsl і її застосування в системах абонентського доступу
- •5.6.1. Переваги технології hdsl
- •5.6.2. Типові параметри технології hdsl
- •5.6.3. Функціональні можливості технології hdsl
- •5.6.4. Застосування технологій hdsl для модернізації сп з чрк і мережі isdn
- •5.6.5. Розвиток технологій hdsl
- •5.7. Технологія adsl
- •5.7.1. Основні поняття, визначення, особливості застосування
- •5.7.2. Логічні канали і швидкості передачі
- •5.7.3. Структура циклів передачі в зустрічних напрямках
- •5.7.4. Технології кодування цифрового лінійного сигналу в adsl
- •5.7.5. Функціональні можливості мережного доступу в adsl
- •5.7.6. Архітектура абонентського напівкомплекту (atu-r)
- •5.7.7. Архітектура станційного напівкомплекту (dslam)
- •5.7.8. Dslam і транспортна мережа (сці-sdh)
- •5.7.9. Порівняння технології adsl з іншими хDsl-технологіями
- •5.7.10. Технології офісної (квартирної) мережі передачі даних (Home Ethernet)
- •5.8. Технологія vdsl
- •5.8.1. Основи побудови, визначення, особливості застосування
- •5.8.2. Принцип роботи і розподіл каналів
- •5.8.3. Технології кодування лінійних сигналів vdsl
- •5.8.4. Проблеми впровадження vdsl
- •6. Багатофункціональні – універсальні платформи систем доступу
- •6.1.Особливості універсальних платформ систем доступу
- •6.2. Порівняння спроможності багатоапаратного та багатофункціонального доступу
- •6.3 Багатофункціональна система доступу типу imacs
- •6.3.1 Застосування на магістральній і зоновій ділянці
- •6.3.2. Застосування на міській і сільській мережі доступу
- •6.3.3. Структурна схема обладнання imacs
- •6.4. Універсальна платформа доступу watson
- •6.4.1 Основні підсистеми і їх характеристики: watson-2, watson-3, watson-4-Multispeed, watson-fo; watson Links
- •6.4.2. Універсальна платформа watson Next
- •6.5. Універсальна платформа доступу Flex Gain
- •6.5.1. Принципи побудови, структурна схема, підсистеми
- •6.5.3. Підсистема кроскомутації і часового розподілу
- •6.5.4. Доступ по з’єднувальним оптичним і електричним лініям.
- •6.5.6. Організація високошвидкісної пд і “дані над голосом”
- •6.5.7. Підсистеми доступу до телефонної мережі (тмзк) та isdn
- •6.5.8. Підсистема доступу до мережі Internet
- •6.5.9. Модернізації багатоканальних систем передачі з чрк, підсистема megatrans
- •6.5.10. Передача інформації методом атм
- •7. Стандарти і системи радіодоступу
- •7.1. Види систем радіодоступу, класифікація
- •7.2. Системи стільникового мобільного радіозв'язку. Загальні характеристики стандартів
- •7.3. Термінальне устаткування і адаптери мобільного радіодоступу
- •7.4. Кодування і перемеження в каналах gsm
- •7.5. Радіодоступ з кодовим розподілом codit
- •8. Модернізація ліній передачі до інформаційних ресурсів
- •8.1. Модернізація на основі багатоапаратних систем доступу
- •8.2 Модернізація на основі універсальної платформи
- •8.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки металевого кабелю для технологій xDsl
- •8.3.1 Визначення очікуваної захищеності
- •8.3.2. Розрахунок допустимої захищеності
- •8.3.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки по перехідному загасанню на ближньому кінці
- •8.4. Розрахунок довжини регенераційної дільниці оптичного кабелю для технологій xDsl
- •8.4.1. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по згасанню
- •8.4.2. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по дисперсії
- •8.5. Методика розрахунку перехідної завади для паралельно працюючих систем по нч кабелях гтс
- •9. Термінологія і скорочення в системах доступу до інформаційних мереж
- •9.1. Термінологія систем доступу
- •9.2. Скорочення в українській абрівіатурі
- •Ємад – єдина мережа абонентського доступу
- •Видавничий центр оназ ім. О.С. Попова
8. Модернізація ліній передачі до інформаційних ресурсів
8.1. Модернізація на основі багатоапаратних систем доступу
При модернізації районних АКС, заміні аналогових станцій чи доущільнення аналогових станцій цифровими станціями необхідно виконати наступне:
організувати цифрову лінію зв'язку до найближчого вузла транспортної мережі;
розширити абонентську розгалужену мережу для підключення додаткових споживачів;
передбачити підключення відомчих комутаційних станцій, концентраторів і корпоративних користувачів.
передбачити засоби для нових послуг електрозв'язку: Інтернет, передача даних, ISDN, ЛОМ і т.п.
Традиційна структура модернізації на основі багатоапаратних систем доступу (див. рис. 8.1) поєднує:
інформаційні ресурси (послуги електрозв'язку);
транспортну мережу;
вузол оператора зв'язку;
мережу АЛ;
користувачів.
Вузол оператора зв'язку повинен мати:
устаткування доступу до мережі SDH,
устаткування виділених ліній, Internet, ТМЗК (для оптичних АЛ-MUX SDH чи PDH з відповідною оптичною СП);
набір багатоапаратних засобів абонентського доступу за технологією xDSL, що включають різні пристрої;
збільшення номерної ємності РСМ,
технологію xDSL для передачі даних,
Для каналів ISDN необхідно відмовитися від аналогового телефону чи оплатити дорогу конструкцію з 2-х ISDN-мультиплексорів СП технології HDSL.
Окремі цифрові канали будуть потрібні для підключення до Інтернету (маршрутизатор). Устаткування доступу до транспортної мережі на 80% складається з БСП з ЧРК, що працює по мідному кабелю, окремих систем SDH, що працюють по ВОЛЗ.
Новітні ЦСП технології виявилися островами в морі БСП з ЧРК. Тому пропускна здатність сучасних ЦСП завантажена на 7...10%. Рішення цієї проблеми створення внутрішніх і внутрізонових мереж. Рішення цієї проблеми – створення цифрових внутрізонових і місцевих мереж зв'язку шляхом поступової заміни БСП з ЧРК на цифрові, реалізовані по сучасних технологіях. Отже апаратура цифровізації внутрізонових і місцевих мереж повинна:
раціонально використовувати сформовану інфраструктуру мережі відповідно до регенераційних і підсилювальних пристроїв;
сумісність з діючими аналоговими трактами – відсутність ЕМВ;
контроль і керування впроваджуваних ЦСП, забезпечення нормативів якості передачі.
I
nternet
Nx64
NxE1
V.35 Мережа
STM-1 АЛ
Бази G.703
даних,
виділені E1
лінії FE1
Устаткування
ТМЗК доступу
Транспортна мережа
Устаткування Устаткування
виділених ліній багатоапаратних
xDSL
Рисунок 8.1 – Модернізація мережі доступу багатоапаратним устаткуванням xDSL
Сучасна номенклатура ЦСП для мідного кабелю обмежена апаратурою до 30 ОЦК і не задовольняє поставленим вимогам, тому що:
розроблена на основі моделі цифровизації ЄАМЗ допускаючій проведення великого обсягу лінійно-кабельних робіт у процесі цифровізації;
морально застаріла і не забезпечується серійною елементною базою, що випускається, а також не задовольняє сучасним вимогам до якості передачі і виду наданих послуг.
ЦСП недавно створених ІКМ-15/30 М (ЗАТ “БСС”); ЦСП-30 (НТЦ ”Симос”, ФГУП ”Вектор”); ІКМ-60/120Н (ЗАТ “Новел-Ил”) вирішують приватні задачі і не розраховані на цифровізацію мережі електрозв'язку в цілому.
Вироби НТЦ НАТЕКС-MEGATRANS забезпечують повну заміну К-60 на лініях малої (версії S і M) і великої довжини (версії 2L). Забезпечується передача ЦП Е1, а використовувані базові засоби виконані по вимогах до якості передачі по абонентських лініях.
Склад комплексу апаратури реконструкції аналогового тракту (КАРАТ) орієнтовано на рішення проблеми цифровизації різних ділянок телекомунікаційних мереж на мідному кабелі і забезпечення їхніх користувачів базовим набором цифрових послуг.
КАРАТ охоплено єдиною системою користувальницького і розгалуженого керування трактами (СПРУТ) і включає наступні види устаткування:
модеми ЦП для роботи по двокабельним коротким ліням – КАРАТ-Е1, КАРАТ-Е2, за однокабельною схемою – КАРАТ-Е1-С1 для кабелю МКС; КАРАТ-Е3 – для малогабаритного коаксіального кабелю;
ЦСП для багатопрогонових ліній ЦСП-30С; ЦСП-240С; для заміни К-60 і ІКМ-120; ЦСП-30С для заміни апаратури КАМА, КРР; ЦСП-15/30С – для дуплексної передачі по 2-х проводовим АЛ: ЦСП-240К; ЦСП-960К для заміни К-300, К-1920, ІКМ-480;
Блоки мультиплексування базових абонентських каналів БМ-А; БМ-С; БМ-ТЧ з інтерфейсом Е1для роботи за одно кабельною схемою з загасанням до 43 дБ, і забезпечення підключення до АКС віддалених користувачів (УВАКС, концентратори).
Основні технічні характеристики ЦСП, реалізованих на технологіях xDSL приведено в табл. 8.1.
Таблиця 8.1
Тип СП, виробник
Показники |
ОЛТ-Е1, РЛ-15Н ОАО “МОРИОН” |
ЦСП-30 НТЦ ”Симос” ФГУМ ”Вектор” |
MEGATRANS (2L,S,M) НТЦ “НАТЕКС” |
1.Кількість КТЧ |
30 |
30 |
Змінно від 30 до 240 |
2.Тип кабелю |
МКС; ЗКП; КСПП |
Т, ВТСП, КСПП |
МКС; ЗКП; Т |
3. lуч. регенерації, км |
12; 9 |
11; 15 |
24; 18 |
4.Вид лінійного сигналу |
2В1Q |
2В1Q |
Адапт. (САР-8-128) |
5.Швидкість передачі, кбіт/с |
1168 |
1168 |
(144-2064) |
6.Напруга ДЖ, В |
240 |
240 |
250 |
7.Струм ДЖ, мА |
100 |
----- |
170 |
8.Телеконтроль |
Локально і комп'ютерно |
Локально і копьютерно |
По G.826 СОС |
9.Службовий зв'язок |
Є |
Є |
Є |