
- •0 Системи доступу до інформаційних ресурсів
- •П.О. Пашолок, в.В. Антиков
- •Схвалено
- •Протокол № 5
- •1. Характеристики та особливості систем доступу до інформаційних ресурсів (послуг електрозв’язку)
- •1.1. Структура глобальної інформаційної мережі (gll) гім
- •1.1.1. Основні елементи еталонної моделі (gll) гім
- •Інтерфейси мережі доступу (мд)
- •Основні проблеми впровадження систем доступу
- •1.2 Топологія, архітектура і характеристики мережі абонентського доступу
- •1.2.1. Короткі характеристики основних мереж систем доступу
- •1.2.2. Архітектура мережі абонентського доступу
- •1.2.3. Особливості конструкції кабелів мережі абонентського доступу
- •1.2.4. Апроксимація хвильового опору кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.5. Апроксимація коефіцієнту загасання і коефіцієнта фази кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.6. Апроксимація перехідного загасання кабелів мтм на ближньому кінці
- •1.2.7. Особливості єдиної мережі абонентського доступу (ємад)
- •1.2.8. Побудова ємад в умовах багатоквартирних будинків
- •1.2.9. Частотний план ємад і його розподіл по видах служб
- •1.2.10. Порівняння ємад з другими системами абонентського доступу
- •1.2.11. Технології підвищення пропускної здатності абонентської мережі
- •1.3. Типи цифрових каналів і трактів систем доступу
- •1.3.1. Особливості систем плезіохронної цифрової ієрархії (пці-pdh)
- •1.3.2. Переваги систем синхронної цифрової ієрархії (сці-sdh)
- •Особливості каналів isdn, аналогових модемів
- •1.4. Умови передачі цифрових сигналів в системах доступу
- •1.4.1. Види і параметри сигналів мережі абонентського доступу
- •1.4.2. Оцінка впливу імпульсних завад у залежності від частоти
- •1.4.3. Вимоги до швидкості та методу передачі інформації
- •2. Умови застосування цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1. Переваги цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1.1. Техніко-економічні передумови застосування систем доступу
- •2.1.2. Експлуатаційно-технічні особливості систем доступу
- •2.1.3. Основні вимоги до систем доступу
- •2.2. Дуплексна (зустрічна) передача цифрових лінійних сигналів в системах доступу по 2-проводовим лініям зв’язку
- •Застосування дифсистем
- •Жорсткий часовий розподіл
- •2.2.3. Пакетно-часовий розподіл (пчр)
- •Структурну схему пакетно-часового розподілу приведено на рис. 2.8.
- •2.2.4. Ехокомпенсаційний розподіл
- •2.2.5. Частотний і дисперсійний розподіл
- •2.2.6 Порівняльні характеристики дуплексного і симплексного розподілів
- •Для знову споруджуваних мереж зв'язку таких проблем не виникає, можуть застосовуватись 4-х проводові тракти.
- •3. Технології підвищення ефективності систем доступу
- •3.1. Технології кодування аналогових і мовних сигналів
- •3.1.1. Класифікація і характеристики методів кодування мовних сигналів
- •3.1.2. Обробка мовних сигналів в стандарті gsm
- •До мовного кодеку пред'являються наступні вимоги:
- •3.1.3. Структурні схеми кодера і декодера адікм -32 (16)
- •3.1.4. Транзитні з'єднання кодеків ікм-адікм
- •3.1.5. Якісна оцінка кодеків мовних сигналів
- •3.2. Технології кодування і модуляції цифрових лінійних сигналів
- •3.2.1. Особливості основних технологій кодування біімпульсного сигналу
- •3.2.2. Характеристики алфавітного коду 3в2т–вбс
- •3.2.3 Особливості коду 2в1q
- •3.2.4. Технологія кодування тс-рам (Trellis Сoded pam)
- •3.2.5. Стандарт Gshdsl
- •3.2.6. Модуляція сар і її переваги відносно коду 2b1q
- •3.2.7. Модуляція dmt – основні характеристики
- •3.2.8. Методи кодування цифрових лінійних сигналів хDsl-технологій оптичного кабелю
- •4. Термінальне устаткування, керування та типи сигналізації в системах доступу
- •4.1. Термінальне устаткування
- •4.1.1. Базисні точки маршруту доступу
- •4.1.3. Термінальні адаптери і мережні термінали
- •4.1.4. Підключення терміналів до цифрової мережі
- •4.1.5. Модульні стики між абонентськими терміналами і комутаційними станціями
- •4.2. Керування та типи сигналізації
- •4.2.1. Призначення і типи сигналізації цифрової мережі
- •4.2.2. Абонентська сигналізація в системах доступу
- •4.2.3. Зміст сигналізації в цифровій мережі
- •4.2.4. Адресація і розподіл інформаційних полів
- •4.2.5. Процедура доступу по d-каналу. Призначення біт і байт циклу передачі
- •5. Багатоапаратні технології хDsl.
- •5.1 Класифікація технологій хDsl по напрямляючим системам та напрямкам передачі
- •5.2. Дуплексні симетричні технології
- •5.3. Асиметричні технології
- •5.3.1. Асиметричні технології з розгалужувачами
- •5.3.2. Асиметричні технології без розгалужувачів
- •5.4.Особливості впровадження технологій хDsl (концепція)
- •5.4.1. Шляхи переходу від аналогових модемів до технологій хDsl
- •5.5. Принципи побудови малоканальних цсп-dsl
- •5.5.1. Структурні схеми напівкомплектів цсп-dsl
- •5.5.2. Інтерфейси: лінійний, станційний, абонентський, спеціальні
- •5.5.3. Основні параметри малоканальних цсп-dsl
- •5.6. Технологія hdsl і її застосування в системах абонентського доступу
- •5.6.1. Переваги технології hdsl
- •5.6.2. Типові параметри технології hdsl
- •5.6.3. Функціональні можливості технології hdsl
- •5.6.4. Застосування технологій hdsl для модернізації сп з чрк і мережі isdn
- •5.6.5. Розвиток технологій hdsl
- •5.7. Технологія adsl
- •5.7.1. Основні поняття, визначення, особливості застосування
- •5.7.2. Логічні канали і швидкості передачі
- •5.7.3. Структура циклів передачі в зустрічних напрямках
- •5.7.4. Технології кодування цифрового лінійного сигналу в adsl
- •5.7.5. Функціональні можливості мережного доступу в adsl
- •5.7.6. Архітектура абонентського напівкомплекту (atu-r)
- •5.7.7. Архітектура станційного напівкомплекту (dslam)
- •5.7.8. Dslam і транспортна мережа (сці-sdh)
- •5.7.9. Порівняння технології adsl з іншими хDsl-технологіями
- •5.7.10. Технології офісної (квартирної) мережі передачі даних (Home Ethernet)
- •5.8. Технологія vdsl
- •5.8.1. Основи побудови, визначення, особливості застосування
- •5.8.2. Принцип роботи і розподіл каналів
- •5.8.3. Технології кодування лінійних сигналів vdsl
- •5.8.4. Проблеми впровадження vdsl
- •6. Багатофункціональні – універсальні платформи систем доступу
- •6.1.Особливості універсальних платформ систем доступу
- •6.2. Порівняння спроможності багатоапаратного та багатофункціонального доступу
- •6.3 Багатофункціональна система доступу типу imacs
- •6.3.1 Застосування на магістральній і зоновій ділянці
- •6.3.2. Застосування на міській і сільській мережі доступу
- •6.3.3. Структурна схема обладнання imacs
- •6.4. Універсальна платформа доступу watson
- •6.4.1 Основні підсистеми і їх характеристики: watson-2, watson-3, watson-4-Multispeed, watson-fo; watson Links
- •6.4.2. Універсальна платформа watson Next
- •6.5. Універсальна платформа доступу Flex Gain
- •6.5.1. Принципи побудови, структурна схема, підсистеми
- •6.5.3. Підсистема кроскомутації і часового розподілу
- •6.5.4. Доступ по з’єднувальним оптичним і електричним лініям.
- •6.5.6. Організація високошвидкісної пд і “дані над голосом”
- •6.5.7. Підсистеми доступу до телефонної мережі (тмзк) та isdn
- •6.5.8. Підсистема доступу до мережі Internet
- •6.5.9. Модернізації багатоканальних систем передачі з чрк, підсистема megatrans
- •6.5.10. Передача інформації методом атм
- •7. Стандарти і системи радіодоступу
- •7.1. Види систем радіодоступу, класифікація
- •7.2. Системи стільникового мобільного радіозв'язку. Загальні характеристики стандартів
- •7.3. Термінальне устаткування і адаптери мобільного радіодоступу
- •7.4. Кодування і перемеження в каналах gsm
- •7.5. Радіодоступ з кодовим розподілом codit
- •8. Модернізація ліній передачі до інформаційних ресурсів
- •8.1. Модернізація на основі багатоапаратних систем доступу
- •8.2 Модернізація на основі універсальної платформи
- •8.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки металевого кабелю для технологій xDsl
- •8.3.1 Визначення очікуваної захищеності
- •8.3.2. Розрахунок допустимої захищеності
- •8.3.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки по перехідному загасанню на ближньому кінці
- •8.4. Розрахунок довжини регенераційної дільниці оптичного кабелю для технологій xDsl
- •8.4.1. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по згасанню
- •8.4.2. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по дисперсії
- •8.5. Методика розрахунку перехідної завади для паралельно працюючих систем по нч кабелях гтс
- •9. Термінологія і скорочення в системах доступу до інформаційних мереж
- •9.1. Термінологія систем доступу
- •9.2. Скорочення в українській абрівіатурі
- •Ємад – єдина мережа абонентського доступу
- •Видавничий центр оназ ім. О.С. Попова
6.5.8. Підсистема доступу до мережі Internet
Підключення до мережі Інтернет здійснюється по IP-трафіку відділеного від TDM-трафіку підсистемою Flex Gain A/T-155 за допомогою підсистеми Next S (Flex DSL).
Схема підключення має вид рис.6.16.
Так як немає однозначної відповіді, що краще маршрутизатор чи IP - концентратор, (ринок маршрутизаторів мало колонізований), то вибір IP- концентратора визначає оператор.
До виходів IP концентраторів по 10 Base T чи V.35 підключається підсистема Next S, ця підсистема підтримує стандарт MDSL, тобто передачу по одній парі АЛ цифрових потоків зі швидкістю від 144 до 2064 кбіт/с. Це дозволяє одержати істотні переваги перед рішенням DSLAM за технологією ADSL:
1 Завдяки симетричності ЦП забезпечуються потреби споживачів не приватного сектору як за технологією ADSL.
2 Адаптація швидкості передачі забезпечує зв'язком будь-якого віддаленного користувача, щоправда, в обмін швидкості передачі (чим більше користувачів тим менша швидкість передачі).
3 Відносно низькі ціни устаткування і витрати на обслуговування. Крім того, є можливість роботи з протоколами ATM, але тому що АТМ використовується рідше, ніж IP трафік, то даний режим практично не впроваджується.
6.5.9. Модернізації багатоканальних систем передачі з чрк, підсистема megatrans
Розробка і запуск у виробництво підсистеми MEGATRANS дозволили зробити наступні висновки для масового впровадження:
1. Підсистема MEGATRANS-2L із застосуванням аналогової обробки і корекції сигналу (АОКС) впроваджується на всіх ділянках кабельних ліній з К-60 П без проведення кабельних робіт і забезпечує припустиму електромагнітну сумісність при паралельній роботі в одному кабелі.
2. Підсистема MEGETRANS-2L не вимагає індивідуального підстроювання під кожну ділянку регенерації. При дієздатності кабелю підсистема працює без додаткових настроювань “на місці” і дозволяє вирішити 100% практичних задач цифровізації аналогових ліній передачі.
3. Розширюється коло організацій, здатних узяти на себе монтаж і пуско-налагоджувальні роботи, тобто будь-який системний оператор, що пройшов навчання в навчальному центрі НТЦ НАТЕКС здатний виконати ці роботи.
4. Істотно спрощується проблема експлуатації і ЗІП (запасні прилади). Один комплект ЗІП годиться для всіх ділянок без попередньої тонкої настройки. Є 2 варіанти виконання – “з АОКС” і “без АОКС”.
5. Підсистема MEGATRANS-2L обслуговує маршрути довжиною до 240км без проміжних точок підведення автономного електричного живлення. Герметичні корпуси НРП-2L монтуються в контейнерах НУП-60. Підсистема може працювати по двокабельних чи однокабельних схемах включення (див. рис. 6.17 і 6.18 відповідно).
У двокабельній схемі включення можлива паралельна робота з К-60, К-24, К-12 без впливу на аналогову апаратуру, при довжині регенераційної ділянки до 26км. При цьому по кожній з пар передається потік Е1 чи 30 КТЧ з несиметричним розподілом швидкості, наприклад, 1552-784 кбіт/с по 1-й парі, а по 2-й парі 784-1552 кбіт/с.
В однокабельній схемі включення максимальна довжина регенераційної ділянки залишається такою ж, що і для двокабельної, але при паралельній роботі зі БСП з ЧРК повна відсутність електромагнітних впливів гарантується при трохи меншій довжині регенераційної ділянки.
Сервісні можливості системи MEGATRANS наступні:
В кінцевому пункті чи НРП-2L може встановлюватися MUX або устаткування ПД різних виробників при цьому потік Е1 перетворюється в аналогові 2-х чи 4-х проводові КТЧ, або аналогові канали із сигналізацією по шлейфу (FxО, FxS).
Можливе виведення каналів зі швидкістю передачі Nх64 кбіт/с і інтерфейсами V.24, V.35, V.36, X.21 і протоколами FR чи IP.
Мультисервісне устаткування має ряд додаткових функцій: конференц-зв'язок, загальний виклик і так далі, що характерно для відомчих і технологічних мереж зв'язку.
При необхідності перетворення потоку Е1 на виході підсистеми MEGATRANS-2L у 2/3/4 потоки Е1 чи в 60/120 КТЧ застосовується транскодування (МСЕ G.726) (див. рис. 6.19). При цьому по кожному з каналів можлива передача модемних і факсимільних повідомлень зі швидкістю до 9600 біт/с (АДІКМ-32) або виділення одного чи декількох КТЧ для роботи аналогових модемів зі швидкістю до 33,6 кбіт/с.
Підсистеми MEGATRANS (версії –S і – M) застосовуються на місцевій мережі й істотно перевершують по дальності інші DSL-технології, що працюють по симетричних парах. Вони не вимагають спеціального настроювання, але довжина регенераційної ділянки менше ніж у версії -2L, тому що не застосовується АОКС.
Підсистема MEGATRANS – S застосовується для модернізації ЛЗ без регенераторів або з автономним живленням регенераторів.
Підсистема MEGATRANS -м застосовується для модернізації ліній з одним регенератором, з дистанційним живленням, чи з автономним живленням регенераторів “через один”.
Модернізація маршруту аналогової мережі проводиться в три етапи:
1 Проведення передпроектних досліджень по визначенню параметрів кабелю, складання специфікації і виміру ділянки регенерації спеціальним MEGATRANS тестером.
2 На підставі даних передпроектних досліджень проведення настроювання параметрів системи під параметри кожної ділянки регенерації і застосування на “проблемних ділянках” АОКС підсистеми версії – 2L.
3 Монтаж устаткування і пусконалагоджувальні роботи. Згідно технічного завдання потрібно забезпечити коефіцієнт помилок не гірше 10-8 на швидкості 2064 кбіт/с.
Виміри параметрів цифрового тракту проводяться як вмонтованими засобами діагностики, так і зовнішніми приладами EDT-135, PF-140.
Устаткування MEGATRANS знімає обмеження на довжину місцевих ліній зв'язку для доступу до транспортної мережі. Довжина регенераційної ділянки в 4...5 разів більше довжини регенераційної ділянки ІКМ-30 і перевищує на 20-30% максимальну дальність роботи технології HDSL.
Основні технічні характеристики підсистеми MEGATRANS приведено в табл. 6.2. в порівнянні з характеристиками WATSON-4