
- •0 Системи доступу до інформаційних ресурсів
- •П.О. Пашолок, в.В. Антиков
- •Схвалено
- •Протокол № 5
- •1. Характеристики та особливості систем доступу до інформаційних ресурсів (послуг електрозв’язку)
- •1.1. Структура глобальної інформаційної мережі (gll) гім
- •1.1.1. Основні елементи еталонної моделі (gll) гім
- •Інтерфейси мережі доступу (мд)
- •Основні проблеми впровадження систем доступу
- •1.2 Топологія, архітектура і характеристики мережі абонентського доступу
- •1.2.1. Короткі характеристики основних мереж систем доступу
- •1.2.2. Архітектура мережі абонентського доступу
- •1.2.3. Особливості конструкції кабелів мережі абонентського доступу
- •1.2.4. Апроксимація хвильового опору кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.5. Апроксимація коефіцієнту загасання і коефіцієнта фази кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.6. Апроксимація перехідного загасання кабелів мтм на ближньому кінці
- •1.2.7. Особливості єдиної мережі абонентського доступу (ємад)
- •1.2.8. Побудова ємад в умовах багатоквартирних будинків
- •1.2.9. Частотний план ємад і його розподіл по видах служб
- •1.2.10. Порівняння ємад з другими системами абонентського доступу
- •1.2.11. Технології підвищення пропускної здатності абонентської мережі
- •1.3. Типи цифрових каналів і трактів систем доступу
- •1.3.1. Особливості систем плезіохронної цифрової ієрархії (пці-pdh)
- •1.3.2. Переваги систем синхронної цифрової ієрархії (сці-sdh)
- •Особливості каналів isdn, аналогових модемів
- •1.4. Умови передачі цифрових сигналів в системах доступу
- •1.4.1. Види і параметри сигналів мережі абонентського доступу
- •1.4.2. Оцінка впливу імпульсних завад у залежності від частоти
- •1.4.3. Вимоги до швидкості та методу передачі інформації
- •2. Умови застосування цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1. Переваги цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1.1. Техніко-економічні передумови застосування систем доступу
- •2.1.2. Експлуатаційно-технічні особливості систем доступу
- •2.1.3. Основні вимоги до систем доступу
- •2.2. Дуплексна (зустрічна) передача цифрових лінійних сигналів в системах доступу по 2-проводовим лініям зв’язку
- •Застосування дифсистем
- •Жорсткий часовий розподіл
- •2.2.3. Пакетно-часовий розподіл (пчр)
- •Структурну схему пакетно-часового розподілу приведено на рис. 2.8.
- •2.2.4. Ехокомпенсаційний розподіл
- •2.2.5. Частотний і дисперсійний розподіл
- •2.2.6 Порівняльні характеристики дуплексного і симплексного розподілів
- •Для знову споруджуваних мереж зв'язку таких проблем не виникає, можуть застосовуватись 4-х проводові тракти.
- •3. Технології підвищення ефективності систем доступу
- •3.1. Технології кодування аналогових і мовних сигналів
- •3.1.1. Класифікація і характеристики методів кодування мовних сигналів
- •3.1.2. Обробка мовних сигналів в стандарті gsm
- •До мовного кодеку пред'являються наступні вимоги:
- •3.1.3. Структурні схеми кодера і декодера адікм -32 (16)
- •3.1.4. Транзитні з'єднання кодеків ікм-адікм
- •3.1.5. Якісна оцінка кодеків мовних сигналів
- •3.2. Технології кодування і модуляції цифрових лінійних сигналів
- •3.2.1. Особливості основних технологій кодування біімпульсного сигналу
- •3.2.2. Характеристики алфавітного коду 3в2т–вбс
- •3.2.3 Особливості коду 2в1q
- •3.2.4. Технологія кодування тс-рам (Trellis Сoded pam)
- •3.2.5. Стандарт Gshdsl
- •3.2.6. Модуляція сар і її переваги відносно коду 2b1q
- •3.2.7. Модуляція dmt – основні характеристики
- •3.2.8. Методи кодування цифрових лінійних сигналів хDsl-технологій оптичного кабелю
- •4. Термінальне устаткування, керування та типи сигналізації в системах доступу
- •4.1. Термінальне устаткування
- •4.1.1. Базисні точки маршруту доступу
- •4.1.3. Термінальні адаптери і мережні термінали
- •4.1.4. Підключення терміналів до цифрової мережі
- •4.1.5. Модульні стики між абонентськими терміналами і комутаційними станціями
- •4.2. Керування та типи сигналізації
- •4.2.1. Призначення і типи сигналізації цифрової мережі
- •4.2.2. Абонентська сигналізація в системах доступу
- •4.2.3. Зміст сигналізації в цифровій мережі
- •4.2.4. Адресація і розподіл інформаційних полів
- •4.2.5. Процедура доступу по d-каналу. Призначення біт і байт циклу передачі
- •5. Багатоапаратні технології хDsl.
- •5.1 Класифікація технологій хDsl по напрямляючим системам та напрямкам передачі
- •5.2. Дуплексні симетричні технології
- •5.3. Асиметричні технології
- •5.3.1. Асиметричні технології з розгалужувачами
- •5.3.2. Асиметричні технології без розгалужувачів
- •5.4.Особливості впровадження технологій хDsl (концепція)
- •5.4.1. Шляхи переходу від аналогових модемів до технологій хDsl
- •5.5. Принципи побудови малоканальних цсп-dsl
- •5.5.1. Структурні схеми напівкомплектів цсп-dsl
- •5.5.2. Інтерфейси: лінійний, станційний, абонентський, спеціальні
- •5.5.3. Основні параметри малоканальних цсп-dsl
- •5.6. Технологія hdsl і її застосування в системах абонентського доступу
- •5.6.1. Переваги технології hdsl
- •5.6.2. Типові параметри технології hdsl
- •5.6.3. Функціональні можливості технології hdsl
- •5.6.4. Застосування технологій hdsl для модернізації сп з чрк і мережі isdn
- •5.6.5. Розвиток технологій hdsl
- •5.7. Технологія adsl
- •5.7.1. Основні поняття, визначення, особливості застосування
- •5.7.2. Логічні канали і швидкості передачі
- •5.7.3. Структура циклів передачі в зустрічних напрямках
- •5.7.4. Технології кодування цифрового лінійного сигналу в adsl
- •5.7.5. Функціональні можливості мережного доступу в adsl
- •5.7.6. Архітектура абонентського напівкомплекту (atu-r)
- •5.7.7. Архітектура станційного напівкомплекту (dslam)
- •5.7.8. Dslam і транспортна мережа (сці-sdh)
- •5.7.9. Порівняння технології adsl з іншими хDsl-технологіями
- •5.7.10. Технології офісної (квартирної) мережі передачі даних (Home Ethernet)
- •5.8. Технологія vdsl
- •5.8.1. Основи побудови, визначення, особливості застосування
- •5.8.2. Принцип роботи і розподіл каналів
- •5.8.3. Технології кодування лінійних сигналів vdsl
- •5.8.4. Проблеми впровадження vdsl
- •6. Багатофункціональні – універсальні платформи систем доступу
- •6.1.Особливості універсальних платформ систем доступу
- •6.2. Порівняння спроможності багатоапаратного та багатофункціонального доступу
- •6.3 Багатофункціональна система доступу типу imacs
- •6.3.1 Застосування на магістральній і зоновій ділянці
- •6.3.2. Застосування на міській і сільській мережі доступу
- •6.3.3. Структурна схема обладнання imacs
- •6.4. Універсальна платформа доступу watson
- •6.4.1 Основні підсистеми і їх характеристики: watson-2, watson-3, watson-4-Multispeed, watson-fo; watson Links
- •6.4.2. Універсальна платформа watson Next
- •6.5. Універсальна платформа доступу Flex Gain
- •6.5.1. Принципи побудови, структурна схема, підсистеми
- •6.5.3. Підсистема кроскомутації і часового розподілу
- •6.5.4. Доступ по з’єднувальним оптичним і електричним лініям.
- •6.5.6. Організація високошвидкісної пд і “дані над голосом”
- •6.5.7. Підсистеми доступу до телефонної мережі (тмзк) та isdn
- •6.5.8. Підсистема доступу до мережі Internet
- •6.5.9. Модернізації багатоканальних систем передачі з чрк, підсистема megatrans
- •6.5.10. Передача інформації методом атм
- •7. Стандарти і системи радіодоступу
- •7.1. Види систем радіодоступу, класифікація
- •7.2. Системи стільникового мобільного радіозв'язку. Загальні характеристики стандартів
- •7.3. Термінальне устаткування і адаптери мобільного радіодоступу
- •7.4. Кодування і перемеження в каналах gsm
- •7.5. Радіодоступ з кодовим розподілом codit
- •8. Модернізація ліній передачі до інформаційних ресурсів
- •8.1. Модернізація на основі багатоапаратних систем доступу
- •8.2 Модернізація на основі універсальної платформи
- •8.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки металевого кабелю для технологій xDsl
- •8.3.1 Визначення очікуваної захищеності
- •8.3.2. Розрахунок допустимої захищеності
- •8.3.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки по перехідному загасанню на ближньому кінці
- •8.4. Розрахунок довжини регенераційної дільниці оптичного кабелю для технологій xDsl
- •8.4.1. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по згасанню
- •8.4.2. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по дисперсії
- •8.5. Методика розрахунку перехідної завади для паралельно працюючих систем по нч кабелях гтс
- •9. Термінологія і скорочення в системах доступу до інформаційних мереж
- •9.1. Термінологія систем доступу
- •9.2. Скорочення в українській абрівіатурі
- •Ємад – єдина мережа абонентського доступу
- •Видавничий центр оназ ім. О.С. Попова
6.4.2. Універсальна платформа watson Next
WATSON Next – це подальший розвиток xDSL-модемів сімейства WATSON. Модулі, призначені для установки в касету, мають два інтерфейси 2хЕ1(транспортна мережа) і 4-і інтерфейси для підключення 4хMSDSL до 4-х АЛ.
Вмонтовані MX і DXC дозволяють оператору перерозподіляти ОЦК довільним образом, тобто інтерфейси по 64 кбіт/с між користувачами і тим самим забезпечують включення „точка – багато точок”.
Два інтерфейси – V.35(Nх64 кбіт/с) і G.703(FE1) дозволяють на стороні користувача надавати цифрові виділені лінії і підключатися до лінії ЦКС (див. рис. 6.5).
Internet E1
Мультисервіс, тобто формування 2-х потоків V.35 і G.703 на абонентській стороні, надати виділені лінії і лінії до УВАКС.
Устаткування WATSON Next дозволяє будувати лінійні ланцюги з виділенням необхідних ЦП nх64 у кожнім вузлі BSС стільникових операторів зв'язку. Ця структура має вид рис. 6.6:
АЛ
Це реалізація максимально можливої дальності передачі (до 27 км) зі збільшенням числа пар АЛ до 4-х. При цьому швидкість передачі оптимізується для кожної пари і забезпечується швидкість передачі ЦП 2064 кбіт/с (Е1). 4-і модеми WATSON Next реалізуються в одній касеті. До складу серії WATSON входить більш 10 моделей WATSON 3 і 4.
6.5. Універсальна платформа доступу Flex Gain
6.5.1. Принципи побудови, структурна схема, підсистеми
Ця універсальна платформа продовжує традиції багатоапаратних xDSL технологій, але на новій технічній і найсучаснішій елементній базі.
Це розробка НТЦ НАТЕКС разом із закордонними фахівцями. Заснована на різних технологіях лінійного кодування: 2B1Q, CAP, TC-PAM.
Основні відмінності багатоапаратних xDSL технологій наступні:
Розширені функціональні можливості. Вперше представлено модеми з модуляцією TC-PAM прийнятої МСЕ як всесвітній стандарт Gsh.dsl.
Технологія MEGATRANS-2L забезпечена аналоговою обробкою і корекцією сигналу АОКС. Це дозволило збільшити дальність і завадостійкість роботи на 20-30% у порівнянні з відомими. Крім того забезпечена електромагнітна сумісність з апаратурою К-60.
Частотний розгалужувач реалізований у модемах Flex, DSL, MSDSL забезпечує можливість передачі по мідній парі мовного сигналу і ПД. При цьому забезпечується робота аналогового модему в „голосовому” каналі на максимальній швидкості.
Забезпечується подача струму відновлення контактів. Це низьковольтний сигнал, що дозволяє відновити характеристики зношених АЛ. При цьому значно збільшується число пар придатних для XDSL систем.
Змінні інтерфейсні модулі (G.703, V.35, 10BASE-T) дають можливість змінювати комплектацію основного устаткування в форму зручну для системних інтеграторів і великих операторів.
100% реалізація мультиплексу і кросс-комутації між інтерфейсами G.703 і (nx64), тобто мультисервіс. При цьому потік Е1 передається в приміщення користувача, а потім розгалужується на два потоки FE1 G.703; (nx64), V.35. Призначення інтервалів nx64 програмується користувачем.
Розширені можливості централізованого мережного керування (MNS), при цьому адміністратор підключається до будь-якої підсистеми платформи через мережу TDN: 64 кбіт/с чи IP-мережу для передачі даних. У підсистемах Internet додатків є можливість дистанційного керування через IP-мережу кожної підсистеми.
Крім удосконалення методів кодування, велика увага приділяється вимогам електромагнітної сумісності і завадостійкості. Але при цьому основним параметром залишається дальність передачі інформації, що залежить від наступних 3-х факторів:
1. Від типу лінійного кодування, що визначає спектральний склад сигналу і його інформаційну насиченість.
2. Від параметрів кабелю: типу, діаметра жил, скрутки і терміну експлуатації.
3. Від шумової обстановки – головного параметра, що впливає на дальність зв'язку.
Якщо були б відсутні перехідні впливи від паралельно працюючих систем, то використовувалися б більш низькочастотні коди, тобто коди з великим числом кодових векторів і меншими захисними інтервалами забезпечували б велику дальність.
Універсальна платформа Flex Gain об’єднує слідуючі технології (див. рис. 6.7):
- Flex Gain А/Т-155 (А2500) – повнофункціональний термінальний add/drop мультиплексор SDH;
Flex Gain 4хЕ – крос-конектор і конвертор сигналізації 4-х потоків Е1;
Flex Gain FOM-4 – модем-мультиплексор для передачі 4-х потоків Е1 по оптичному волокну;
Flex DSL MEGATRANS – повний ряд систем передачі від 1-го до 4-х потоків Е1 на великі відстані (версії –2L; -M; -S; -3);
Flex Gain Plex – гнучкий мультиплексор, поєднуючий “голос+дані”;
Flex Gain PCM – повний ряд обладнання ущільнення абонентських ліній (3, 4, 5, 11, 12) КТЧ;
Flex DSL + Cap Splitter – високошвидкісні канали даних і “голосу над даними”;
Flex DSL NTU-128; NTU-128 Voise – середньошвидкісні канали даних і ”голос + дані”;
Flex Gain UG5 – передача 5-ти каналів ISDN (2B+D).
Розглянемо можливості застосування підсистем операторами мереж зв'язку.
6.5.2. Підключення до транспортної мережі
Універсальна платформа забезпечує часовий розподіл (TDM) і доступ до послуг IP. В основному мережі зв'язку будуються за принципом виносу “точок присутності” (ТП) із приміщення користувача. При цьому центральне бюро оператора мережі, тобто телефонний комутатор і вузол ПД розташовані в одному чи декількох головних мережних вузлах ГМВ. Між ГМВ і безліччю “точок присутності” знаходиться мережа базового провайдера ''іLес''. Оператор мережі може орендувати як середовище передачі, так і канали. Канали надаються пакетними протоколами, або протоколами часового розподілу. Створення “точок присутності” Flex Gain представлено на рис.6.8.
Підключення платформи Flex Gain до транспортної мережі SDH найбільш ощадливо на рівні STM-1, тому що дешевше мультиплексора 21хЕ1. Стандартні стики STM-1 забезпечують підключення устаткування будь-якого виробника. При цьому керування мережами магістральної SDH і мережі доступу незалежні. Якщо вузол “точок присутності” малоємний і потрібно швидкість до 2Мбіт/с, то застосовується средньошвидкісна підсистема Flex DSL Megatrans, яка дозволяє передавати потоки Е1 на 10-ки і 100-ні кілометрів.
Підсистема А/Т 155 – це МUХ SDH, яка має трибутарні плати TDM(16xЕ1;21xЕ1;E3) і IP(10/100 Base T) і забезпечує розподіл потоків TDM і IP для передачі до різних підсистем абонентського доступу.