Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
УчПособие СД.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2.99 Mб
Скачать

6.4.2. Універсальна платформа watson Next

WATSON Next – це подальший розвиток xDSL-модемів сімейства WATSON. Модулі, призначені для установки в касету, мають два інтерфейси 2хЕ1(транспортна мережа) і 4-і інтерфейси для підключення 4хMSDSL до 4-х АЛ.

Вмонтовані MX і DXC дозволяють оператору перерозподіляти ОЦК довільним образом, тобто інтерфейси по 64 кбіт/с між користувачами і тим самим забезпечують включення „точка – багато точок”.

Два інтерфейси – V.35(Nх64 кбіт/с) і G.703(FE1) дозволяють на стороні користувача надавати цифрові виділені лінії і підключатися до лінії ЦКС (див. рис. 6.5).

Internet

E1

Мультисервіс, тобто формування 2-х потоків V.35 і G.703 на абонентській стороні, надати виділені лінії і лінії до УВАКС.

Устаткування WATSON Next дозволяє будувати лінійні ланцюги з виділенням необхідних ЦП nх64 у кожнім вузлі BSС стільникових операторів зв'язку. Ця структура має вид рис. 6.6:

АЛ

Це реалізація максимально можливої дальності передачі (до 27 км) зі збільшенням числа пар АЛ до 4-х. При цьому швидкість передачі оптимізується для кожної пари і забезпечується швидкість передачі ЦП 2064 кбіт/с (Е1). 4-і модеми WATSON Next реалізуються в одній касеті. До складу серії WATSON входить більш 10 моделей WATSON 3 і 4.

6.5. Універсальна платформа доступу Flex Gain

6.5.1. Принципи побудови, структурна схема, підсистеми

Ця універсальна платформа продовжує традиції багатоапаратних xDSL технологій, але на новій технічній і найсучаснішій елементній базі.

Це розробка НТЦ НАТЕКС разом із закордонними фахівцями. Заснована на різних технологіях лінійного кодування: 2B1Q, CAP, TC-PAM.

Основні відмінності багатоапаратних xDSL технологій наступні:

  1. Розширені функціональні можливості. Вперше представлено модеми з модуляцією TC-PAM прийнятої МСЕ як всесвітній стандарт Gsh.dsl.

  2. Технологія MEGATRANS-2L забезпечена аналоговою обробкою і корекцією сигналу АОКС. Це дозволило збільшити дальність і завадостійкість роботи на 20-30% у порівнянні з відомими. Крім того забезпечена електромагнітна сумісність з апаратурою К-60.

  3. Частотний розгалужувач реалізований у модемах Flex, DSL, MSDSL забезпечує можливість передачі по мідній парі мовного сигналу і ПД. При цьому забезпечується робота аналогового модему в „голосовому” каналі на максимальній швидкості.

  4. Забезпечується подача струму відновлення контактів. Це низьковольтний сигнал, що дозволяє відновити характеристики зношених АЛ. При цьому значно збільшується число пар придатних для XDSL систем.

  5. Змінні інтерфейсні модулі (G.703, V.35, 10BASE-T) дають можливість змінювати комплектацію основного устаткування в форму зручну для системних інтеграторів і великих операторів.

  6. 100% реалізація мультиплексу і кросс-комутації між інтерфейсами G.703 і (nx64), тобто мультисервіс. При цьому потік Е1 передається в приміщення користувача, а потім розгалужується на два потоки FE1 G.703; (nx64), V.35. Призначення інтервалів nx64 програмується користувачем.

  7. Розширені можливості централізованого мережного керування (MNS), при цьому адміністратор підключається до будь-якої підсистеми платформи через мережу TDN: 64 кбіт/с чи IP-мережу для передачі даних. У підсистемах Internet додатків є можливість дистанційного керування через IP-мережу кожної підсистеми.

Крім удосконалення методів кодування, велика увага приділяється вимогам електромагнітної сумісності і завадостійкості. Але при цьому основним параметром залишається дальність передачі інформації, що залежить від наступних 3-х факторів:

1. Від типу лінійного кодування, що визначає спектральний склад сигналу і його інформаційну насиченість.

2. Від параметрів кабелю: типу, діаметра жил, скрутки і терміну експлуатації.

3. Від шумової обстановки – головного параметра, що впливає на дальність зв'язку.

Якщо були б відсутні перехідні впливи від паралельно працюючих систем, то використовувалися б більш низькочастотні коди, тобто коди з великим числом кодових векторів і меншими захисними інтервалами забезпечували б велику дальність.

Універсальна платформа Flex Gain об’єднує слідуючі технології (див. рис. 6.7):

- Flex Gain А/Т-155 (А2500) – повнофункціональний термінальний add/drop мультиплексор SDH;

  • Flex Gain 4хЕ – крос-конектор і конвертор сигналізації 4-х потоків Е1;

  • Flex Gain FOM-4 – модем-мультиплексор для передачі 4-х потоків Е1 по оптичному волокну;

  • Flex DSL MEGATRANS – повний ряд систем передачі від 1-го до 4-х потоків Е1 на великі відстані (версії –2L; -M; -S; -3);

  • Flex Gain Plex – гнучкий мультиплексор, поєднуючий “голос+дані”;

  • Flex Gain PCM – повний ряд обладнання ущільнення абонентських ліній (3, 4, 5, 11, 12) КТЧ;

  • Flex DSL + Cap Splitter – високошвидкісні канали даних і “голосу над даними”;

  • Flex DSL NTU-128; NTU-128 Voise – середньошвидкісні канали даних і ”голос + дані”;

  • Flex Gain UG5 – передача 5-ти каналів ISDN (2B+D).

Розглянемо можливості застосування підсистем операторами мереж зв'язку.

6.5.2. Підключення до транспортної мережі

Універсальна платформа забезпечує часовий розподіл (TDM) і доступ до послуг IP. В основному мережі зв'язку будуються за принципом виносу “точок присутності” (ТП) із приміщення користувача. При цьому центральне бюро оператора мережі, тобто телефонний комутатор і вузол ПД розташовані в одному чи декількох головних мережних вузлах ГМВ. Між ГМВ і безліччю “точок присутності” знаходиться мережа базового провайдера ''іLес''. Оператор мережі може орендувати як середовище передачі, так і канали. Канали надаються пакетними протоколами, або протоколами часового розподілу. Створення “точок присутності” Flex Gain представлено на рис.6.8.

Підключення платформи Flex Gain до транспортної мережі SDH найбільш ощадливо на рівні STM-1, тому що дешевше мультиплексора 21хЕ1. Стандартні стики STM-1 забезпечують підключення устаткування будь-якого виробника. При цьому керування мережами магістральної SDH і мережі доступу незалежні. Якщо вузол “точок присутності” малоємний і потрібно швидкість до 2Мбіт/с, то застосовується средньошвидкісна підсистема Flex DSL Megatrans, яка дозволяє передавати потоки Е1 на 10-ки і 100-ні кілометрів.

Підсистема А/Т 155 – це МUХ SDH, яка має трибутарні плати TDM(16xЕ1;21xЕ1;E3) і IP(10/100 Base T) і забезпечує розподіл потоків TDM і IP для передачі до різних підсистем абонентського доступу.