
- •0 Системи доступу до інформаційних ресурсів
- •П.О. Пашолок, в.В. Антиков
- •Схвалено
- •Протокол № 5
- •1. Характеристики та особливості систем доступу до інформаційних ресурсів (послуг електрозв’язку)
- •1.1. Структура глобальної інформаційної мережі (gll) гім
- •1.1.1. Основні елементи еталонної моделі (gll) гім
- •Інтерфейси мережі доступу (мд)
- •Основні проблеми впровадження систем доступу
- •1.2 Топологія, архітектура і характеристики мережі абонентського доступу
- •1.2.1. Короткі характеристики основних мереж систем доступу
- •1.2.2. Архітектура мережі абонентського доступу
- •1.2.3. Особливості конструкції кабелів мережі абонентського доступу
- •1.2.4. Апроксимація хвильового опору кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.5. Апроксимація коефіцієнту загасання і коефіцієнта фази кабелів мтм в широкій смузі частот
- •1.2.6. Апроксимація перехідного загасання кабелів мтм на ближньому кінці
- •1.2.7. Особливості єдиної мережі абонентського доступу (ємад)
- •1.2.8. Побудова ємад в умовах багатоквартирних будинків
- •1.2.9. Частотний план ємад і його розподіл по видах служб
- •1.2.10. Порівняння ємад з другими системами абонентського доступу
- •1.2.11. Технології підвищення пропускної здатності абонентської мережі
- •1.3. Типи цифрових каналів і трактів систем доступу
- •1.3.1. Особливості систем плезіохронної цифрової ієрархії (пці-pdh)
- •1.3.2. Переваги систем синхронної цифрової ієрархії (сці-sdh)
- •Особливості каналів isdn, аналогових модемів
- •1.4. Умови передачі цифрових сигналів в системах доступу
- •1.4.1. Види і параметри сигналів мережі абонентського доступу
- •1.4.2. Оцінка впливу імпульсних завад у залежності від частоти
- •1.4.3. Вимоги до швидкості та методу передачі інформації
- •2. Умови застосування цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1. Переваги цифрових методів передачі в системах доступу
- •2.1.1. Техніко-економічні передумови застосування систем доступу
- •2.1.2. Експлуатаційно-технічні особливості систем доступу
- •2.1.3. Основні вимоги до систем доступу
- •2.2. Дуплексна (зустрічна) передача цифрових лінійних сигналів в системах доступу по 2-проводовим лініям зв’язку
- •Застосування дифсистем
- •Жорсткий часовий розподіл
- •2.2.3. Пакетно-часовий розподіл (пчр)
- •Структурну схему пакетно-часового розподілу приведено на рис. 2.8.
- •2.2.4. Ехокомпенсаційний розподіл
- •2.2.5. Частотний і дисперсійний розподіл
- •2.2.6 Порівняльні характеристики дуплексного і симплексного розподілів
- •Для знову споруджуваних мереж зв'язку таких проблем не виникає, можуть застосовуватись 4-х проводові тракти.
- •3. Технології підвищення ефективності систем доступу
- •3.1. Технології кодування аналогових і мовних сигналів
- •3.1.1. Класифікація і характеристики методів кодування мовних сигналів
- •3.1.2. Обробка мовних сигналів в стандарті gsm
- •До мовного кодеку пред'являються наступні вимоги:
- •3.1.3. Структурні схеми кодера і декодера адікм -32 (16)
- •3.1.4. Транзитні з'єднання кодеків ікм-адікм
- •3.1.5. Якісна оцінка кодеків мовних сигналів
- •3.2. Технології кодування і модуляції цифрових лінійних сигналів
- •3.2.1. Особливості основних технологій кодування біімпульсного сигналу
- •3.2.2. Характеристики алфавітного коду 3в2т–вбс
- •3.2.3 Особливості коду 2в1q
- •3.2.4. Технологія кодування тс-рам (Trellis Сoded pam)
- •3.2.5. Стандарт Gshdsl
- •3.2.6. Модуляція сар і її переваги відносно коду 2b1q
- •3.2.7. Модуляція dmt – основні характеристики
- •3.2.8. Методи кодування цифрових лінійних сигналів хDsl-технологій оптичного кабелю
- •4. Термінальне устаткування, керування та типи сигналізації в системах доступу
- •4.1. Термінальне устаткування
- •4.1.1. Базисні точки маршруту доступу
- •4.1.3. Термінальні адаптери і мережні термінали
- •4.1.4. Підключення терміналів до цифрової мережі
- •4.1.5. Модульні стики між абонентськими терміналами і комутаційними станціями
- •4.2. Керування та типи сигналізації
- •4.2.1. Призначення і типи сигналізації цифрової мережі
- •4.2.2. Абонентська сигналізація в системах доступу
- •4.2.3. Зміст сигналізації в цифровій мережі
- •4.2.4. Адресація і розподіл інформаційних полів
- •4.2.5. Процедура доступу по d-каналу. Призначення біт і байт циклу передачі
- •5. Багатоапаратні технології хDsl.
- •5.1 Класифікація технологій хDsl по напрямляючим системам та напрямкам передачі
- •5.2. Дуплексні симетричні технології
- •5.3. Асиметричні технології
- •5.3.1. Асиметричні технології з розгалужувачами
- •5.3.2. Асиметричні технології без розгалужувачів
- •5.4.Особливості впровадження технологій хDsl (концепція)
- •5.4.1. Шляхи переходу від аналогових модемів до технологій хDsl
- •5.5. Принципи побудови малоканальних цсп-dsl
- •5.5.1. Структурні схеми напівкомплектів цсп-dsl
- •5.5.2. Інтерфейси: лінійний, станційний, абонентський, спеціальні
- •5.5.3. Основні параметри малоканальних цсп-dsl
- •5.6. Технологія hdsl і її застосування в системах абонентського доступу
- •5.6.1. Переваги технології hdsl
- •5.6.2. Типові параметри технології hdsl
- •5.6.3. Функціональні можливості технології hdsl
- •5.6.4. Застосування технологій hdsl для модернізації сп з чрк і мережі isdn
- •5.6.5. Розвиток технологій hdsl
- •5.7. Технологія adsl
- •5.7.1. Основні поняття, визначення, особливості застосування
- •5.7.2. Логічні канали і швидкості передачі
- •5.7.3. Структура циклів передачі в зустрічних напрямках
- •5.7.4. Технології кодування цифрового лінійного сигналу в adsl
- •5.7.5. Функціональні можливості мережного доступу в adsl
- •5.7.6. Архітектура абонентського напівкомплекту (atu-r)
- •5.7.7. Архітектура станційного напівкомплекту (dslam)
- •5.7.8. Dslam і транспортна мережа (сці-sdh)
- •5.7.9. Порівняння технології adsl з іншими хDsl-технологіями
- •5.7.10. Технології офісної (квартирної) мережі передачі даних (Home Ethernet)
- •5.8. Технологія vdsl
- •5.8.1. Основи побудови, визначення, особливості застосування
- •5.8.2. Принцип роботи і розподіл каналів
- •5.8.3. Технології кодування лінійних сигналів vdsl
- •5.8.4. Проблеми впровадження vdsl
- •6. Багатофункціональні – універсальні платформи систем доступу
- •6.1.Особливості універсальних платформ систем доступу
- •6.2. Порівняння спроможності багатоапаратного та багатофункціонального доступу
- •6.3 Багатофункціональна система доступу типу imacs
- •6.3.1 Застосування на магістральній і зоновій ділянці
- •6.3.2. Застосування на міській і сільській мережі доступу
- •6.3.3. Структурна схема обладнання imacs
- •6.4. Універсальна платформа доступу watson
- •6.4.1 Основні підсистеми і їх характеристики: watson-2, watson-3, watson-4-Multispeed, watson-fo; watson Links
- •6.4.2. Універсальна платформа watson Next
- •6.5. Універсальна платформа доступу Flex Gain
- •6.5.1. Принципи побудови, структурна схема, підсистеми
- •6.5.3. Підсистема кроскомутації і часового розподілу
- •6.5.4. Доступ по з’єднувальним оптичним і електричним лініям.
- •6.5.6. Організація високошвидкісної пд і “дані над голосом”
- •6.5.7. Підсистеми доступу до телефонної мережі (тмзк) та isdn
- •6.5.8. Підсистема доступу до мережі Internet
- •6.5.9. Модернізації багатоканальних систем передачі з чрк, підсистема megatrans
- •6.5.10. Передача інформації методом атм
- •7. Стандарти і системи радіодоступу
- •7.1. Види систем радіодоступу, класифікація
- •7.2. Системи стільникового мобільного радіозв'язку. Загальні характеристики стандартів
- •7.3. Термінальне устаткування і адаптери мобільного радіодоступу
- •7.4. Кодування і перемеження в каналах gsm
- •7.5. Радіодоступ з кодовим розподілом codit
- •8. Модернізація ліній передачі до інформаційних ресурсів
- •8.1. Модернізація на основі багатоапаратних систем доступу
- •8.2 Модернізація на основі універсальної платформи
- •8.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки металевого кабелю для технологій xDsl
- •8.3.1 Визначення очікуваної захищеності
- •8.3.2. Розрахунок допустимої захищеності
- •8.3.3. Розрахунок довжини регенераційної ділянки по перехідному загасанню на ближньому кінці
- •8.4. Розрахунок довжини регенераційної дільниці оптичного кабелю для технологій xDsl
- •8.4.1. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по згасанню
- •8.4.2. Розрахунок регенераційної дільниці з ов по дисперсії
- •8.5. Методика розрахунку перехідної завади для паралельно працюючих систем по нч кабелях гтс
- •9. Термінологія і скорочення в системах доступу до інформаційних мереж
- •9.1. Термінологія систем доступу
- •9.2. Скорочення в українській абрівіатурі
- •Ємад – єдина мережа абонентського доступу
- •Видавничий центр оназ ім. О.С. Попова
6.4. Універсальна платформа доступу watson
Устаткування хDSL-модемів і різноманітних мультиплексорів серії WATSON швейцарського виробництва на вітчизняному ринку представляє київська компанія „ВАКСон-Телеком”. Це могутній гнучкий багатофункціональний пристрій, що дозволяє вирішити наступні задачі:
1. Підключення відомчих комутаційних станцій до телефонної мережі загального користування;
2. Підключення базових станцій стільникових радіо-телефонних мереж до центрів комутації;
3. Підключення філій організацій до центрального офісу;
4. Підключення окремих абонентів локальної мережі і цифрових абонентських виносів до шлюзів інтернет провайдерів;
Серія цієї платформи представлена устаткуванням WATSON -3, -4, -5; -FQ; -Links, а також різними мультиплексорами: волоконно-оптичних (BO) рівня STM-1; FOT-155 (16Е1); абонентський мультиплексор DLC-1100E (60...1920 АЛ).
Сьогодні в модемах WATSON застосовуються методи кодування: 2B1Q, CAP, TC-РAM. Це дозволило звузити смугу частот лінійного сигналу, підвищити ефективність передачі і поліпшити електромагнітну сумісність при роботі по багатопарному кабелю. Порівняння енергетичних характеристик спектрів лінійних сигналів серії WATSON в залежності від методів кодування (див. рис. 6.3 і 6.4).
6.4.1 Основні підсистеми і їх характеристики: watson-2, watson-3, watson-4-Multispeed, watson-fo; watson Links
Підсистема WATSON-3 перевершує на 25% аналогічні підсистеми по дальності. Модеми дозволяють по 2-м парам АЛ (d=1,2 мм) організувати передачу ЦП Е1 на відстань до 20 км без регенераторів. При включенні одного регенератора дальність зв'язку збільшується до 30 км по проводах діаметром 1,2 мм. Основне застосування:
організація цифрових каналів зі швидкістю 1168 і 2064 кбіт/с;
з'єднання LAN і PBX;
високошвидкісний доступ до мереж IP, FR, ISDN, ATM;
відео-конференцзв'язок;
організація зв'язку між БС мобільних мереж;
з'єднання КС потоками Е1.
Підсистемою WATSON-4 використовується технологія MSDSL з адаптацією швидкості від 64 до 2064 кбіт/с. Працює по одній парі проводів. Якщо діаметр жил 1,2 мм – дальність зв'язку без регенераторів до 52 км. Адаптивність до ліній різної якості забезпечується:
рівнями передачі і прийому;
швидкістю передачі при необхідній імовірності похибки;
адаптацією смуги частот або методу кодування.
Основне застосування підсистеми WATSON 4:
організація каналів кратних 64 кбіт/с;
організація ЦП до швидкості 2064 кбіт/с для ПД і телефонії по одній мідній парі;
високошвидкісний доступ IP, FR, ATM;
відео-конференцзв'язок;
з'єднання комутаційних станцій потоками Е1;
організація зв'язку між БС мобільних мереж.
Підсистема WATSON-5 – це SDSL модем, забезпечуючий швидкість передачі 2064 кбіт/с по одній мідній парі АЛ і 4128 кбіт/с по двом парам АЛ при дальності зв'язку до 16 км при d=1,2 мм. Доцільне застосування для мультисервісних додатків, крім застосувань аналогічних модему WATSON-4. Забезпечує розподіл телефонного трафіку і ЦП від вузла доступу в різних напрямках.
Підсистема WATSON-FO – по мідних лініях працює за технологіями HDSL і MSDSL та CMI – по оптичному кабелю. Реалізується швидкість 2064 кбіт/с. Забезпечує доступ на гібридних мережах. По ОК при α=0,5 дБ/км дальність зв'язку до 40 км і при α=0,4 дБ/км – до 50 км без регенераторів.
Застосування:
організація зв'язку з віддаленими об'єктами по оптичному волокну;
організація зв'язку на об'єктах з підвищеною вибухонебезпечністю (шахти і хімвиробництва).
Підсистема WATSON-Links використовує технології MDSL, швидкість передачі від 144 до 2064 кбіт/с. Забезпечує заміну СП з ЧРК типу К-60, КАМА, К-12 і ін.. Довжина регенераційної ділянки відповідає довжині підсилювальної ділянки СП з ЧРК, забезпечує дистанційне живлення НРП до 10 шт. Є канали службового зв'язку і впроваджені функції дистанційного керування і діагностики. Підсистема складається з устаткування:
- лінійного тракту (ОЛТ);
- високовольтного інтерфейсу;
- дистанційного живлення і регенерації;
- модуля лінійного закінчення;
- 2-х модулів лінійного прийомопередавача і високовольтного інтерфейсу.
Керування швидкістю передачі здійснюється вручну з консолі керування. Основні пераметри підсистем платформи WATSON приведено в табл. 6.1.
Таблиця 6.1 – Технічні параметри підсистем платформи WATSON
Підсистема
Параметр |
Watson 2 (2 пари) |
Watson 3 (2 пари) |
Watson 4 (1 пара) |
Watson 5 (1-2 пари) |
Watson FO (2 ОВ) |
Watson Links (СП з ЧРК) |
|
1.Лінійний код |
2B1Q |
CAP-64 |
CAP8-64 |
CAP128 TC-PAM |
CMI |
CAP8-128 |
|
2.Технологія |
HDSL |
HDSL |
MSDSL |
SDSL |
MSDSL HDSL |
MSDSL |
|
3.Дальн. передачі,км |
0,4 |
4 |
3,9 |
- |
- |
ОВ<50 |
- |
0,5 |
- |
6,0 |
8,8-4,7 |
6,8 |
ОВ<40 |
- |
|
АЛ (d,мм) ОВ (ά,дБ/км) |
0,6 |
8 |
- |
- |
- |
- |
- |
0,8 |
12 |
11,4 |
12-6 |
- |
- |
- |
|
1,2 |
- |
20 |
52-14 |
16 |
- |
<23 |
|
4. Швидкість передачі, кбіт/с |
2048 |
1068; 2064 |
144, 272, 400, 578, 784, 1040 1552, 2064 |
2064 – 1 пари 4128 - пари |
2064 |
144, 272, 400, 578, 784, 1040 1552, 2064 |
|
5.Інтерфейси (на вибір) |
G.703;G.704 PRI |
V.35,V.36 X.21, G.703;G.704; PRI |
V.35,V.36 X.21, G.703;G.704; PRI Ethernet 10 Base T |
V.35,V.36 X.21, G.703;G.704; PRI Ethernet 10 Base T |
FC/PC λ = 1300 нм G.703; G.704; |
G.703, проз. режим |
|
6. Смуга частот, кГц |
0-400 |
10-340 |
10-80 10-430 |
0-430 |
- |
10-90 30-390 |
|
7. Розрахункова частота, кГц |
260 |
150 |
40 … 260 |
260 |
- |
40 … 260 |